Проживання

500м, Івано-Франківський краєзнавчий музей
500м, Івано-Франківський обласний художній музей
500м, Івано-Франківський історико-меморіальний музей Олекси Довбуша
500м, Народний музей освіти Прикарпаття
1км, Літературний музей Прикарпаття
500м, Івано-Франківський обласний художній музей
500м, Івано-Франківський краєзнавчий музей
500м, Народний музей освіти Прикарпаття
500м, Івано-Франківський історико-меморіальний музей Олекси Довбуша
1км, Літературний музей Прикарпаття
500м, Івано-Франківський історико-меморіальний музей Олекси Довбуша
500м, Народний музей освіти Прикарпаття
500м, Івано-Франківський краєзнавчий музей
1км, Івано-Франківський обласний художній музей
1км, Літературний музей Прикарпаття
500м, Літературний музей Прикарпаття
1км, Музей родинних професій
1км, Івано-Франківський краєзнавчий музей
1км, Івано-Франківський історико-меморіальний музей Олекси Довбуша
1км, Івано-Франківський обласний художній музей
500м, Музей визвольних змагань Прикарпатського краю
1км, Івано-Франківський обласний художній музей
1км, Івано-Франківський краєзнавчий музей
1км, Літературний музей Прикарпаття
1км, Народний музей освіти Прикарпаття
500м, Літературний музей Прикарпаття
1км, Музей визвольних змагань Прикарпатського краю
1км, Івано-Франківський краєзнавчий музей
1км, Івано-Франківський обласний художній музей
1км, Івано-Франківський історико-меморіальний музей Олекси Довбуша
1км, Народний музей освіти Прикарпаття
1км, Івано-Франківський історико-меморіальний музей Олекси Довбуша
1км, Івано-Франківський обласний художній музей
1км, Івано-Франківський краєзнавчий музей
1км, Благовіщенська церква 1587 року в Коломиї
500м, Благовіщенська церква 1587 року в Коломиї
1км, Івано-Франківський обласний художній музей
1км, Івано-Франківський краєзнавчий музей
1км, Музей визвольних змагань Прикарпатського краю
1км, Народний музей освіти Прикарпаття
500м, Музей "Герої Дніпра"
1км, Івано-Франківський історико-меморіальний музей Олекси Довбуша
1км, Народний музей освіти Прикарпаття
1км, Івано-Франківський краєзнавчий музей
1км, Івано-Франківський обласний художній музей
500м, Благовіщенська церква 1587 року в Коломиї
1км, Народний музей освіти Прикарпаття
1км, Івано-Франківський обласний художній музей
1км, Івано-Франківський історико-меморіальний музей Олекси Довбуша
1км, Івано-Франківський краєзнавчий музей
2км, Літературний музей Прикарпаття
2км, Музей родинних професій
2км, Музей визвольних змагань Прикарпатського краю
2км, Івано-Франківський краєзнавчий музей
2км, Івано-Франківський обласний художній музей
1км, Музей "Герої Дніпра"
2км, Івано-Франківський історико-меморіальний музей Олекси Довбуша
2км, Народний музей освіти Прикарпаття
2км, Івано-Франківський краєзнавчий музей
2км, Івано-Франківський обласний художній музей

Пам'ятки культури

500м, Івано-Франківський обласний художній музей
500м, Івано-Франківський історико-меморіальний музей Олекси Довбуша
500м, Народний музей освіти Прикарпаття
1км, Літературний музей Прикарпаття
1км, Музей визвольних змагань Прикарпатського краю
500м, Івано-Франківський краєзнавчий музей
500м, Народний музей освіти Прикарпаття
500м, Івано-Франківський історико-меморіальний музей Олекси Довбуша
1км, Літературний музей Прикарпаття
1км, Музей визвольних змагань Прикарпатського краю
500м, Народний музей освіти Прикарпаття
500м, Івано-Франківський краєзнавчий музей
500м, Івано-Франківський обласний художній музей
1км, Літературний музей Прикарпаття
1км, Благовіщенська церква 1587 року в Коломиї
500м, Івано-Франківський історико-меморіальний музей Олекси Довбуша
500м, Івано-Франківський обласний художній музей
500м, Івано-Франківський краєзнавчий музей
1км, Літературний музей Прикарпаття
1км, Благовіщенська церква 1587 року в Коломиї
1км, Івано-Франківський краєзнавчий музей
1км, Івано-Франківський обласний художній музей
1км, Музей визвольних змагань Прикарпатського краю
1км, Музей родинних професій
1км, Івано-Франківський історико-меморіальний музей Олекси Довбуша
1км, Івано-Франківський обласний художній музей
1км, Івано-Франківський краєзнавчий музей
1км, Літературний музей Прикарпаття
1км, Народний музей освіти Прикарпаття
1км, Івано-Франківський історико-меморіальний музей Олекси Довбуша
1км, Івано-Франківський обласний художній музей
1км, Народний музей освіти Прикарпаття
1км, Івано-Франківський історико-меморіальний музей Олекси Довбуша
1км, Івано-Франківський краєзнавчий музей
1км, Музей визвольних змагань Прикарпатського краю
1км, Літературний музей Прикарпаття
1км, Музей "Герої Дніпра"
1км, Івано-Франківський історико-меморіальний музей Олекси Довбуша
1км, Івано-Франківський краєзнавчий музей
1км, Народний музей освіти Прикарпаття
1км, Івано-Франківський історико-меморіальний музей Олекси Довбуша
1км, Музей родинних професій
1км, Народний музей освіти Прикарпаття
2км, Івано-Франківський краєзнавчий музей
2км, Івано-Франківський обласний художній музей

Івано-Франківська область розташована на заході України; на північному заході межує з Львівською, на північному сході - з Тернопільською, на південному сході - з Чернівецькою, на південному заході - із Закарпатською областями. На півдні має спільний кордон з Румунією. Область утворена 4 грудня 1939 року, до 1962 мала назву Станіславська. Зараз поділена на 14 районів. У області нараховується 15 міст (в т. ч. 6 обласного значення), 24 селищ міського типу, 804 населених пунктів. Обласний центр - місто Івано-Франківськ (до 1962 року - Станіслав). На території Івано-Франківщини проживають етнічні групи гуцулів і бойків, які також пропонують проживання в своїх садибах, котеджах, апартаментах та готелях.

На Івано-Франківщині є можливості для багатьох видів туризму: культурно-історичного (ГаличКоломияРогатин, Івано-Франківськ), патріотичного (тури місцями бойової слави УПА, музеї, бункери), сільського зеленого, гірськолижного, кінного, водного, пригодницького тощо. До природних рекреаційних ресурсів області належать: сприятливий клімат, мінеральні води та лікувальні торфові грязі. Серед курортів - низькогірні ЯремчеТатарівМикуличинМислівкаНовий МізуньШешори, високогірні Ворохта і Яблуниця та бальнео-грязевий передгірний курорт ЧерчеМінеральні води: у гірській частині - хлоридно-натрієві (Верховинський та Рожнятівський райони), вздовж Чорного Черемошу - вуглецеві невисокої мінералізації, біля село Шешори - вода типу "Нафтуся"; у Передкарпатті - хлоридно-натрієві та кальціє-натрієві (ДолинаКалушСтаруняКосмачКосів); на рівнинній частині - йодо-бромні малої мінералізації та сульфідні (Більшівці, Коршів, Городенка, Черче). Родовища торфових лікувальних грязей знаходяться у Городенківському, Рогатинському та Долинському районах.

В області розвинута туристично-рекреаційна галузь. Ключовими видами туризму є активний (гірськолижний спорт та спортивні походи) та рекреаційно-відпочинковий. Якщо гірська частина області характеризується оптимальними показниками для зимових видів туристично-рекреаційного освоєння, то рівнинна і передгірна частина області – для видів туристично-рекреаційного освоєння у теплу пору року, причому мікроклімат курортів дає можливість для відпочинку та оздоровлення упродовж всього календарного року. Оскільки у Івано-Франківську сходяться автомобільні та залізничні магістралі, то обласний центр вважається туристичними воротами Карпат. Усі головні туристичні центри регіону: Яремче, Косів, Рожнятів, Верховина, Долина і навіть район Дністровського каньйону є приблизно рівновіддаленими від Івано-Франківська на відстань 80-100 км від нього.

Значна частина області лежить у межах фізико-географічної зони Карпат, крайня південно-східна частина - в лісостеповій зоні. За характером рельєфу Івано-Франківська область поділяється на три частини. На півночі - Подільська височина (до 430 м). Уздовж правобережжя Дністра простягається Передкарпатське низькогір’я (Покутське низькогір’я, Войнилівська та Прилуквинська височини, Бистрицька, Калуська та Рожнятівська улоговини, Майданське низькогір’я та ін.). Майже половину території області займають Карпати. Поперечними та поздовжніми долинами вони розділені на гірські масиви й пасма південно-східного простягання - Ґорґани й Покутсько-Буковинські Карпати. На півдні області - Гринявські гори, Чивчинські гори та Чорногірський хребет, де знаходиться найвища точка України - гора Говерла (2061 м).

Територією області течуть 8586 річок. Вони належать до басейнів Дністра і Пруту. Притоки Дністра в межах області: Свіча, Лімниця, Луква, Бистриця - праві; Свір, Гнила Липа - ліві. Притоки Пруту: Черемош, Рибниця, Пістинька, Лючка - праві; Турка, Чорнява, Белелуя - ліві. Ріки в значній частині швидкоплинні, утворюють каскади й водоспади, що є цінним для водного туризму. Озер мало, серед гірських - Бребенескул, Лебедине, Несамовите.

Івано-Франківська область - одна з найбагатших на ліси в Україні. На рівнині і в передгір’ї вони становлять 30% території (переважають граб, дуб, бук), на схилах Карпат - 60% (на висоті 800-1000м - бук, ялина або смерека (діалект), ялиця біла; до 1500 м - ялина, ялиця, кедрова та гірська сосна). На висотах понад 1500 м починаються субальпійські луки (полонини).

Прикарпаття - край природних заповідників. Всього на території області 438 заповідних територій та об'єктів загальною площею 186,5 тис. га. Частина гірської території площею 503 км2 виділена в Національний природний парк "Карпатський". Він охоплює верхів’я річок Пруту та Чорного Черемошу з горою Говерлою - природні коплекси Чорногори та Горган. Завдання парку - сприяти збереженню ландшафтів, рослинного і тваринного світу, створювати відповідні умови для відпочинку та туризму, для ознайомлення з природними багатствами, культурними й історичними пам'ятками.

Динамічний розвиток туризму в Карпатах забезпечується створенням сучасної відпочинкової інфраструктури з високим рівнем сервісу, що набуло особливого розмаху в останні роки. Туристам пропонуються номери із супутниковим телебаченням, ванними та душовими кімнатами, а також – сауни, прокат спальних мішків, палаток, гірськолижного спорядження і велосипедів. Причому такі послуги надаються як у великих закладах відпочинку, так і у міні-готелях. Серед туристів великою популярністю користуються велосипедні, пішохідні та кінні прогулянки Карпатами, відвідування унікальних об'єктів природи та відомих історичних пам'яток, сплав гірськими річками або рівнинним Дністром. Широко відомими є фестиваль етнічної музики у селі Шешори, зльоти байкерів у місті Косові. На жаль, останнім часом широкої популярності набуває і такий вид "спортивного відпочинку", як автомобільні пробіги позашляховиків гірською частиною області.

Сніговий покрив у Карпатах тримається від листопада до травня, що дуже важливо для розвитку гірськолижного спорту. В області розташований найбільший і найсучасніший гірськолижний курорт України - Буковель. На території курорту розміщені десятки садиб та готелів, крім того багато відпочиваючих проживають у Яремчі, Ворохті або у навколишніх селах, і доїжджають сюди для катання. У Буковелі майже два десятки гірськолижних витягів, більшість із яких - крісельні. Іншим центром гірськолижного спорту, відомим ще з радянських часів, є селище Ворохта. Тут існують лижні траси зі штучним покриттям, які функціонують круглорічно.

Для стаціонарного відпочинку найпопулярнішими є Верховинський, Косівський та Рожнятівський райони, в яких процвітає зелений туризм, понад 400 гостинних сільських дворів можуть запропонувати свої послуги. Майже усі готелі Карпат розташовані біля підніжжя гір поряд з автомобільними трасами у місцевостях, які славляться своїм лікувальним кліматом. Важливими курортами у гірській частині є Ворохта, Косів, Яремче, Шешори, тут є також санаторії, у яких лікують різні форм туберкульозу, захворювання нервової системи та органів опорно-рухового апарату. З давніх часів відомий і досі діє грязелікувальний санаторій у селі Черче.

Площа заповідних земель Івано-Франківської області займає 195 633га, центральним природоохоронним закладом є природний заповідник "Ґорґани", а також – природні національні парки і заказники. Заповідник Ґорґани створений для збереження реліктових видів сосни, субальпійських ландшафтів, на його території збереглися рослини, занесені до Червоної книги України. Одним з найбільших природних парків України є Карпатський національний парк, який розташований у найбільш високому секторі Чорногірського і Ґорґанського масивів. У межах території цього парку знаходиться найвища точка України - гора Говерла, а у його високогірних ландшафтах збереглася велика кількість реліктових видів карпатської флори. Галицький національний парк покликаний захищати різноманіття природних комплексів Передкарпаття, тут є цікавий музей природи. Зовсім недавно, вже у 21 столітті в області були засновані ще два національні парки. НПП "Гуцульщина", заснований у 2002 році, створений для охорони природних комплексів, флори та фауни у межах Косівського району, провадить активну наукову діяльність, видає книги, розробляє туристичні та екологічні маршрути. На території парку знаходяться старовинні дерев'яні храми Гуцульщини, зокрема - найстаріша церква району - храм Успіння Богородиці у селі Пістинь. У 2010 році було засновано Верховинський НПП, котрий зосереджує свою діяльність на охороні високогірних ландшафтів найбільш віддаленої, важкодоступної і дикої південної частини області - Чивчинсько-Гринявських гір, де бере свої витоки Черемош.

Звичайно, основна природна атракція області - це самі гори, ліси, річки полонини. Проте у Івано-Франківській області знаходиться багато визначних пам'яток природи, які вважаються своєрідними символами області. До комплексних пам'яток природи загальнодержавного значення належать Скелі Довбуша у селі Бубнище Болехівського району, які тягнуться зі сходу на захід майже на кілометр посеред смерекових та букових лісів. За своїм розташуванням і нагромадженням каменів гігантські скелі є унікальними та неповторними, тому притягують до себе тисячі туристів. Скелі нагадують неймовірних істот і є улюбленим місцем тренування скелелазів та альпіністів. Скелі Довбуша є складовою туристично-пізнавальних маршрутів для відпочивальників курортних закладів Моршина і Трускавця. Іншим знаковим об'єктом природи є гора Говерла, яка розташована на межі Івано-Франківської та Закарпатської областей, є найвищою горою України, конусоподібна за формою, а біля її підніжжя бере свій початок річка Прут.

У області є ряд прекрасних водоспадів. Найвищий із них - Манявський водоспад (річка Манявка, Богородчанський район), висота якого сягає до 22м і знаходиться неподалік легендарного монастиря - Манявського Скиту. Соціальні мережі переповнені "селфі" фотографіями з невисокого, але потужного водоспаду Пробій, що утворився у вузькому каньйоні Прута у межах міста Яремче. Легкодоступним і красивим є водоспад Женецький Гук поблизу села Татарів. Унікальна цікавинка - Старунський грязьовий вулкан – єдиний діючий у Західній Україні, який вперше проявив себе у 1977 р. після землетрусу в горах Вранча у Румунії і з того часу "дихає" через десятки міні-кратерів. Гарячі грязі, вода високої мінералізації, що знаходяться на території вулкану, володіють цінними лікувальними властивостями. Неподалік ще у 19 ст. були знайдені "законсервовані" залишки печерного носорога, які зараз зберігаються у природознавчому музеї у Львові.

Що ж стосується активного туризму, то у регіоні знайдуться маршрути будь якої складності - від кількагодинних прогулянок околицями Яремче (тут теж є Скелі Довбуша!) до багатоденних лижних походів. Найвідомішим є, звичайно, Чорногірський хребет, найвище гірське пасмо України з численними вершинами-двотисячниками, скелями, водоспадами, чарівними озерами Несамовите та Бребенескул (останнє - з іншого боку хребта, уже в Закарпатті), обсерваторією на горі Попіван. Любителям тиші і диких гірських пейзажів будуть до смаку безмежні простори Ґорґан, з їх гігантськими кам'яними пустелями, стрімкими вершинами ГрофаСивуляДовбушанка, малодоступним хребтом Аршиця, а також – придатними навіть для одноденних маршрутів хребтом Синяк - Хом'якЯвірник, вершиною Синячка. На схід від річки Прут простягаються так звані Запрутські Ґорґани - довгі гірські пасма з невеликими перепадами висот, з панівними вершинами Ротило, Лисина Космацька... Ці маршрути простіші і також безпечніші у випадку різких перепадів погоди чи непередбачуваних ситуацій.

Ну а найдосвідченіші мандрівники оберуть для себе багатоденні автономні маршрути у "найдикішу", південну частину області. Тут обмаль сіл, небагато туристів, тут немає транспорту, готелів, магазинів. У цій частині краю лежать гірські пасма Чивчини, Гриняви (хребет Пневе), а дещо доступнішим є північний хребет Кринта-Скупова. Після руйнівних повеней, що вирували на Прикарпатті у 90-х та 2000-х роках, більшість мостів тут була зруйнована і не відновлювалась, тому ще однією "атракцією" маршрутів долинами річок будуть нескінченні переправи з берега на берег. Вказаний район - прикордонний, то ж необхідно потурбуватись про отримання відповідних дозволів і мати при собі документи.

На Івано-Франківщині знаходиться понад 3900 об'єктів культурної спадщини. У області менше класичних памяток містобудування, ніж у сусідніх регіонах, що пов'язано з історико-географічними особливостями краю. Проте, вони є! Перш за все, сам обласний центр має багато цікавих старовинних споруд, як храмів, так і світських. Варто згадати лише кафедральний собор Воскресіння Христового чи Вірменську церкву. Цікавими будуть відвідини Більшівців (костел Благовіщення, розташований на високій горі, поруч є монастирські келії), Рогатина (оборонний костел святого Миколая, оборонна церква Різдва Богородиці), Городенки (костел Непорочного Зачаття Діви Марії, де творив легендарний Пінзель). Прогуляйтесь по історичному центру Коломиї, де оглянете сотні невеликих кам'яничок кінця 19 - початку 20 ст. з розкішним оздобленням.

У селі Шевченкове над Дністром знаходиться найстаріша кам'яна споруда Західної України - храм святого Пантелеймона, основи мурів якого датуються ще 12 століттям. Неподалік - княжий Галич та село Крилос, де теж збереглися споруди, котрі беруть свій початок ще за княжих часів. Це фундаменти Успенського собору, церква Різдва Христового, оборонні вали. Тут же - цікавий музей "Княжий Галич" та музей народної архітектури. Цікавими є і десятки інших містечок області.

Найперші місця серед культурних пам'яток належать музею "Писанка" у м. Коломия та центру гуцульського мистецтва, що у с. Яворів Косівського району. Музей "Писанка" був збудований у 2000 р., центральною частиною будівлі є велетенська писанка висотою 13 м. Це унікальний музей писанкового розпису у світі. Надзвичайно самобутньою є культура гуцулів, що виявляється у архітектурі, господарстві та побутових речах, декорованих народними орнаментами у вигляді оберегів. Багатющими колекціями володіє Коломийський музей мистецтва Гуцульщини. Культура гуцулів, що проживають високо у Карпатах, також представлена у Самобутньому центрі гуцульського мистецтва, що у Яворові. Тут налагоджене виробництво різнобарвних гуцульських ліжників (це довгі вовняні покривала з пухнастим двохстороннім ворсом), а також дерев'яних виробів: іграшок, посуду, сувенірів тощо. Знаменитим центром гуцульського мистецтва є місто Косів та його відомий далеко поза межами регіону ярмарок.

У області, на жаль, кепська ситуація з замками. Пальму першості має Галицький (Старостинський) замок, від якого збереглася одна вежа, котра зараз якісно відреставрована, і частина муру. Замок мальовничо вписується в пейзаж, він панує на високій горі над старим містом. Десь на 20-30% зберігся Пнівський замок у селі Пнів, це передмістя Надвірної. Донині вцілілі фрагменти кількох інших споруд, звісно, будуть цікавими запеклим краєзнавцям, проте навряд чи зацікавлять масового туриста.

Перебуваючи в обласному центрі відвідайте музеї міста, перш за все Художній музей, розміщений у старовинному костелі Діви Марії та краєзнавчий музей, розміщений у міській ратуші. Обидві ці споруди не мають аналогів у країні. Надзвичайно цікавим є село-музей Криворівня. У центрі цього села кожного літа упродовж 1900-1914 років відпочивав Іван Франко і займався творчою діяльністю. У цьому будинку тепер знаходиться літературно-меморіальний музей Каменяра. Стежками села ходили Леся Українка, Василь Стефаник, Осип Маковей, Михайло Грушевський, Михайло Коцюбинський, Василь Стефаник, Ольга Кобилянська і Гнат Хоткевич. Зйомці легендарного фільму "Тіні забутих предків" присвячена експозиція автентичної хати-гражди. Десятки менших музеїв розкидані по містечках та селах краю.

Серед сакральних пам'яток перше місце за рівнем популярності у туристів займає Гошівський монастир у селі Гошів Долинського району, що належить отцям василіанам та греко-католицькій єпархії, є одним з найвеличніших історико-архітектурних святинь у Західній Україні. Щороку тут відбувається багатотисячне паломництво прочан з різних країн світу. Сотні років відомий, і знову діє за прямим призначенням, як монастир, легендарний Манявський Скит. На жаль, тут набуло розмаху не надто фахове будівництво та перебудови, які змінюють вигляд старовинних кількасотлітніх споруд.

Дві дерев'яні церкви Івано-Франківщини потрапили до списку культурної спадщини ЮНЕСКО. Це церква Свято-Духівська у Рогатині та церква Різдва Пресвятої Богородиці у селі Нижній Вербіж. Наприклад, церква Святого Духа у м. Рогатині славиться своєю архітектурною складовою і належить до яскравих зразків галицької школи сакрального будівництва. Тепер це – музей дерев'яної архітектури і живопису XVІ-XІX ст. З цієї церкви у Рогатині, за багатьма історичними джерелами, під час весілля у 1520 р. татари викрали легендарну Роксолану, яка згодом стала дружиною турецького султана Сулеймана Пишного.

На превеликий жаль, багато храмів нині закуті у "гарний" панцир із бляхи, під яким дерево не може дихати і починає гнити. Сюди відноситься і згадана вище церква у Нижньому Вербіжі. Проте, частина храмів все ж зберегла свою автентичність, а деякі, що не може не тішити, професійно відреставровані вже в останні роки. Неодмінно відвідайте 200-літню церкву Різдва Богородиці у Криворівні, яка знову вкрита справжнім деревяним гонтом. У Коломиї зберігся унікальний храм Благовіщення Пресвятої Богородиці, збудований у 1587 р. за традиційними канонами галицької народної архітектури як одноверхий тридільний храм. Вражає архаїчним виглядом невеликий храм святого Василія у селі Черче. Ця споруда відноситься уже до бойківського стилю. 

У Івано-Франківській області нараховується 8321 річка. Досить великими річками вважаються 132, які мають протяжність понад 10км. кожна, ці річки належать до басейнів Дністра (річки північної та західної частини області) і Пруту (відповідно південної та східної частини області). У межах Івано-Франківщини найбільшими притоками Дністра є: Бистриця, Свіча, Лімниця, а найбільші притоки Пруту – Чорний Черемош, Білий Черемош, Рибниця, Пістинька. Багато з них протікають серед гір, тому вони є гірськими річками, у той час річки північної частини області (переважно ліві притоки Дністра) відносяться до рівнинних річок. Річки області придатні до сплавів та рафтингу на байдарках та катамаранах. Прут, Черемош та частково, у нижній течії, Свіча використовуються для спортивних сплавів, тут багато порожистих ділянок, невеликих водоспадів, можна проводити змагання. Сплави відбуваються переважно весною і на початку літа, коли в річках багато води. Натомість Дністер придатний для відпочинкового та краєзнавчого відпочинку, тут прекрасні умови для походів на байдарках та катамаранах протяжністю від одного дня до кількох тижнів. Прибережні населені пункти та береги річки насичені цікавими місцями та точками панорамного огляду.

Стосовно екології, то стан лише гірських річок можна вважати задовільним, рівнинні річки захаращені різними відходами промисловості та сільського господарства, а то й просто побутовим сміттям. В останні роки гостро постала проблема неконтрольованих каналізаційних стоків від сотень новозбудованих садиб, котеджів та готелів у гірській частині області. При зведенні цих обєктів належному обладнанню каналізації часто не надається уваги.

Івано-Франківська область, яка розташована майже у самому географічному центрі Європи (він знаходиться на Закарпатті, поруч із Раховом), відома своїми унікальними культурними, етнографічними та природними пам'ятками, має значно розвинутий туристично-рекреаційний потенціал, на її території знаходиться велика кількість оригінальних архітектурних та історичних пам'яток. 

Чим зайнятись на Прикарпатті:

  • Оглянути цікаві архітектурні пам'ятки - переважно дерев'яні церкви. 
  • Прогулятись старим містом Івано-Франківська та Коломиї. 
  • Відвідати відомий монастир у Гошеві і Манявський скит. 
  • Спробувати свіжу овечу бринзу на полонині у вівчарів та гуцульську кухню. 
  • Сфотографуватись у гуцульському одязі. 
  • На майстер-класі навчитись ткати ліжники, ліпити косівську кераміку або робити ляльки-мотанки. 
  • Взимку - покататись на лижах, влітку - сходити в похід або покататись на конях. 
  • Туристичні фірми регіону запропонують вам безліч різноманітних 1- або кількаденних турів, серед них — пішохідні, велосипедні або автобусні екскурсії, рафтинг гірськими річками або сплави Дністром тощо.
Десять найцікавіших музеїв:
  • "Бойківщина" 
  • Музей ім. Р. Кумлика 
  • Природа землі Галицької 
  • Музей історії давнього Галича 
  • Музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття 
  • Музей народного мистецтва та побуту Гуцульщини 
  • Центр спадщини Вигодської вузькоколійки 
  • Музей писанкового розпису 
  • Музей етнографії і побуту села Саджава 
  • Художній музей
Десять найцікавіших пам'яток архітектури:
  • Благовіщенська церква (1587), м. Коломия 
  • Високогірна обсерваторія на горі Піп Іван, Верховинський р-н 
  • Вілла "Кедрова палата", с. Осмолода 
  • Костел Непорочного Зачаття Пр. Діви Марії та келії (1769), м. Городенка 
  • Манявський скит 
  • Пнівський замок 
  • Церква Різдва Богородиці (ХVІІ-XVIII ст.), смт Ворохта 
  • Церква Різдва Христового (ХІІІ-XV ст.), м. Галич 
  • Храм св. Пантелеймона (XII ст.) з дзвіницею, с. Шевченкове 
  • Церква Святого Духа, м. Рогатин
Десять найцікавіших пам'яток природи:
  • Високогірне озеро Несамовите, хребет Чорногора 
  • Природний заповідник "Ґорґани" 
  • Грязьовий вулкан, с. Старуня 
  • Дністерський регіональний ландшафтний парк 
  • Женецький водоспад, с. Татарів 
  • Манявський водоспад 
  • Скелі Довбуша, м. Яремче 
  • Скелі Довбуша, с. Бубнище 
  • Тисовий заказник, с. Княждвір 
  • Урочище Лебедин, с. Шешори
Івано-Франківщина може похвалитися деякими цікавими фактами:
  • У Івано-Франківську народився В. Вірастюк — найсильніша людина світу у 2004 р. та 2007 р.
  • Найвисокогірніше місце праці та наукова установа в Україні — біостаціонар Львівського відділення інституту ботаніки НАН України — розташований на полонині Пожижевській (1429 м н. р. м.). Включає метеостанцію та сніголавинну станцію. Збудований у 1899 р. Полонина Пожижевська є також найвологішим — 1593 мм рт. ст. річних опадів — та найвітрянішим місцем України — вітер зі швидкістю понад 15 м/с (54 км/год) дує тут в середньому 120 днів щорічно.
  • Найвище розташований санаторій — "Гірське повітря" у Ворохті на висоті 850 м н. р. м. Санаторій має базу для лікування захворювань дихальних шляхів.
  • Село Микуличин вважається найдовшим в Україні — воно розтягнулося на 24 км, спочатку — вздовж траси, а далі — в гори.
  • Село Космач, так звана "гуцульська столиця", є найбільшим за територією селом в Європі.
  • Найвисокогірнішим районом України є Верховинський, один з його присілків — це найвище розташоване людське житло в Україні.
  • Найвища ратуша в Івано-Франківській області знаходиться в місті Снятин (висота — 50 м).
  • Один із найбільших кам’яних залізничних мостів в Україні у Ворохті збудований 1895 р. За загальної довжини 130 м проліт становить 65 м. Тепер міст не використовується.
  • Найвисокогірніша споруда  руїни метеоролого-астрономічної обсерваторії на горі Піп Іван (2028 м).
  • Найбільше плоскогір’я розташоване в Чивчинських горах на висоті 1750 м н. р. м. у вигляді плоскої вершини гори Палениця.
  • Найвисокогірніше озеро — Бребенескул, що розташоване на схилі г. Гутин-Томнатик на висоті 1801 м, завдовжки 134 і завширшки 44 м, площа — 4000 м2, максимальна глибина — 2,8 м.
  • Найвище субальпійське улоговинне болото розташоване в сідловині між полонинами Брескул і Пожижевська на висоті 1800 м, яке виникло у льодовикових карах внаслідок заболочування озер. До таких боліт також належать болота в урочищі Озерному (1750 м) і під г. Бребенескул (1700 м).
  • Найбільш незвичайними серед боліт вважаються висячі, що "туляться" на гірських схилах. Найбільше серед них — Глистове — розташоване на південному схилі однойменної полонини у Гринявських горах на висоті 1450 м.
  • Найвисокогірніше дерево — сосна гірська, її виявлено на схилі гори Піп Іван Чорногорський на висоті 2010 м н. р. м. Вона невибаглива, має широку екологічну амплітуду, може рости на кам’янистих сухих скелях і розсипищах з нерозвиненим шаром ґрунту. Дерево має вигляд криволісся висотою 2-4 м або дрібних карликових екземплярів заввишки 20-30 см.
  • У 1907 р. біля села Старуня випадково знайшли рештки тварин кінця льодовикового періоду. В озокеритній шахті на глибині 12,5 м було знайдено мамонта, а трохи глибше — волохатого носорога, гігантського оленя, різних птахів і земноводних. Очевидно, сіль, озокерит, розчин нафти та безкисневі умови багна сприяли консервації тварин. Радіобіологічним способом було встановлено, що носоріг пролежав тут 23255 ± 775 років.
  • Біля Старуні розташований також унікальний грязевий вулкан антропогенного походження. Він реагує на землетруси, які відбуваються в радіусі 3-6 тис. км в Румунії, Італії, Німеччини, Іраку, на Кавказі і навіть у середній Азії. Цей постійно діючий підземний "барометр" — унікальне місце для вивчення особливостей динаміки землі.
Транспорт:

Івано-Франківська область має вигідне транспортно-географічне положення. Головні автомагістралі: Рогатин - Івано-Франківськ - Рахів - Мукачево (Н-0З), Стрий - Івано-Франківськ - Коломия - Чернівці (Н-04). 
Аеропорт: Івано-Франківськ. Мережа залізниць і автомобільних шляхів забезпечує сполучення області з багатьма районами країни та з сусідніми державами.

Питання-відповіді

Карта Івано-Франківська область

кращі трекиНайближчі пішохідні маршрути

Довжина: 25км
Висота від 432м до 1402м
Довжина: 23км
Висота від 514м до 1404м
Довжина: 27км
Висота від 514м до 1404м