Галич

Найближче проживання

Галич - місто, засноване на відстані близько 5 км від зруйнованого давнього Галича, центру Галицько-Волинського князівства, наймогутнішої твердині на південно-західних давньоруських землях. Перша згадка про місто, яку деякі дослідники вважають міфічною, відноситься до 899 року, згідно зі списком угорської хроніки кінця XIII ст., автором якої був анонімний нотаріус угорського короля Бели III. Назва міста дала назву регіону Галичина. Найбільшого піднесення Галич досяг за князя Ярослава Осмомисла (1153-1187), оспіваного в "Слові о полку Ігоревім". 1367 року Галич отримав магдебурзьке право.

Сьогодні Галич - адміністративний центр Галицького району Івано-Франківської області з населенням близько 6210 осіб. (01.01.2017). Розташований за 29 км залізницею та 26 км шосейним шляхом на північ від обласного центру міста Івано-Франківська. Через місто пролягає автодорога Н09.

Сучасний герб Галича: малий герб Галича підтримують із двох сторін грифон і лев. Грифон - охоронець землі й небес. Лев - символ сили і влади. Малий герб Галича: орнамент із церкви пророка Іллі та церкви святого Пантелеймона переплетений жовто-блакитною стрічкою символізує належність галицьких земель до всієї Української держави. Вежа магдебурзького права вказує, що місто мало Магдебурзьке право. Давній герб Галича та Галицької землі з XIV ст.: Чорна Галка, готова до польоту, на білому (або небесному) полі з короною на голові.

Поблизу міста Галич у річку Дністер впадають річки Лімниця, Луква, Гнила Липа. Береги Дністра поблизу міста укріплені залізобетонними плитами. На Дністрі в Галичі стоять два мости. Автомобільний міст споруджено у 80-х роках, і старий металевий міст 1900 року, який є однією з архітектурних пам'яток Галича.

Про походження назви міста, археологічні дослідження та історію дивіться наступні три відео про Галич

Нинішній Галич розташований за 110 км від Львова і 24 (26) км від Івано-Франківська. Через місто пролягає автодорога Н09 (розпочинається в Мукачевому, проходить між іншим через Хуст, Тячів, Рахів, Ясіня, Яблуницький перевал, Івано-Франківськ, Бурштин, Рогатин і закінчується у Львові). Залізницею до обласного центру - 29 км.

У 2017 році на державному рівні в Україні відзначався ювілей 650 років з часу надання місту Галичу Магдебурзького права (1367).

Треба відвідати такі пам'ятки архітектури та історії і музеї:

Національного заповідника "Давній Галич";
Галицький (Старостинський) замок;
Благовіщинський Костел кармелітів в Більшівцях;
Церква Різдва Христового XIII-XV ст. в Галичі;
Церква Успіння Пресвятої Богородиці і фундамент Успенського Собору в селі Крилос;
Каплиця святого Василія Великого на фундаменті давнього Успенського Собору в Крилосі;
Храм Святого Пантелеймона в селі Шевченкове;
Храм-каплиця Покрови Пресвятої Богородиці Української Православної Церкви Київського Патріархату;
Церква Святого рівноапостольного князя Володимира ПЦУ;
Курган Галичина могила в Крилосі;
пам'ятник "Меч і Рало" між Крилосом і Галичем;
Княжа криниця в Крилосі;
Головна площа Галича - Майдан Різдва;
пам'ятник королю Данилу Галицькому;
пам'ятник Тарасу Шевченку;
пам'ятник воїнам Афганцям;
пам'ятник жертвам Талергофу;
Музей історії давнього Галича - колись літня резиденція греко-католицьких митрополитів Андрія Шептицкого в Крилосі;
Музей народної архітектури та побуту Прикарпаття в Крилосі;
Музей "Природа землі Галицької" в Галичі;
Музей караїмської історії та культури і караїмський цвинтар в Галичі;
Національний природний парк "Галицький" і Центр реабілітації диких тварин.
З метою збереження історичної пам'яті про судноплавство на Дністрі, а також про його основоположників у ХІХ–ХХ ст. генеральна дирекція Національного заповідника "Давній Галич" прийняла рішення про встановлення пам'ятного знака на березі річки Дністер. Урочистість відкриття стала одним із заходів до відзначення 24-ї річниці незалежності України (2015). Пам'ятний знак судноплавства на Дністрі відкрито біля однієї з цікавих пам'яток Галича - старого металевого мосту (збудований 1910 року) на правому березі Дністра. Освятив Пам'ятний знак декан Галицький (УГКЦ) о. Ігор Броновський.