Національний заповідник "Давній Галич"

Національний заповідник "Давній Галич" – унікальний історико-археологічний пам'ятник загальнодержавного значення. В його складі перебувають пам'ятки, які збереглися до нашого часу на території колишньої столиці Галицького, а пізніше Галицько-Волинського князівства. На мальовничих пагорбах Дністра, Лімниці, Лукви та Гнилої Липи розташовані давні церкви  і оборонні вали літописного міста, а самих лиш археологічних об'єктів тут понад дві сотні. Національний заповідник "Давній Галич" створений з метою збереження пам’яток історії і культури Галича на заповідних територіях, який охоплює територію міста Галича, а також сіл Крилоса, Шевченкового, Більшівців, і має площу 80 квадратних кілометрів.

Під охороною знаходиться низка пам’яток загальнодержавного та світового значення, фундаменти 14 літописних церков ХІІ-ХІІІ ст., понад 200 пам’яток археології, 18 природоохоронних об’єктів, органічно пов’язаних з пам’ятками історії та архітектури. На території заповідника розташовані: Музей історії давнього Галича, музей народної архітектури і побуту Прикарпаття, регіональний природничо-ландшафтний парк. Давній Галич – столиця Галицького, а пізніше Галицько-Волинського князівства – унікальна історико-археологічна пам’ятка всеукраїнського значення. У 1994 році на основі комплексу історичних та культурних пам’яток ХІ – ХVII століть було створено державний історико-культурний заповідник, який згідно з Указом Президента України одержав статус національного і офіційну сучасну назву.

Поряд з церквами Святого Пантелеймона (ХІІ) ст.), Різдва Христового (ХІV- XVI ст.), Успіня Пресвятої богородиці (ХVI ст.), костелом та монастирським комплексом Кармелітів (XVIІ ст.), тут знаходиться згадана у Галицько-Волинському літописі "Галичина могила", легендарна Княжна криниця, фундаменти величного кафедрального Успенського собору (XІI ст.) з місцем поховання князя Ярослава Осьмомисла та каплицею Святого Василія (ХVст.). У селі Крилос, яке знаходиться на території заповідника, збереглася система оборонних споруд з кількома рядами потужних валів.

На мальовничому пагорбі над Дністром височать мури Галицького замку IX-XIII-XVII ст. Крім цього, на території заповідника знаходиться понад 200 археологічних пам’яток, які документально засвідчують етапи зародження та подальшого розвитку історичного міста. В цілому, на відміну від інших українських міст, де культурний шар минулих століть у переважній більшості дуже пошкоджений, а то й цілком знищений підземними комунікаціями та сучасними спорудами, княжий Галич ще зберіг скарби давньої культури. Пам’ятки давнього Галича дбайливо зберігаються та реставруються.

Протягом 1995-2005 років відреставровані: історичний центр стародавнього міста з його пам’ятками, церкву Святого Пантелеймона, Успенську церква, каплицю Святого Василія, ряд пам’яток народної архітектури. 

Оглянемо коротко найвизначніші об'єкти. 

У місті Галич - Церква Різдва Христового

До відкриття фундаментів літописного Успенського собору в Крилосі саме її вважали княжою катедрою. Точний час спорудження церкви Різдва Христового невідома. Фахівці датують її кінцем 13 – початком 14 століття. Припускають, на цьому місці раніше стояла дерев’яна церква 12 століття. 1349 року, під час завоювання Галичини поляками, останні спалили її. Свого часу споруду не раз  руйнували татари. Поряд із церквою Різдва Христового францисканці збудували монастир Чесного Хреста. Нині це чинний собор Української греко-католицької церкви.

Галицький (Старостинський) замок

Це одне з найбільші відвідуваних місць у Галичі. Збереглися руїни замку 14–17 століть, який колись виконував фортифікаційну функцію. Одна з веж і частина стіни реставровані. Старостинський замок розташований у мальовничому місці – на високому пагорбі Галич-гори, на правому березі річки Дністер.

У селі Крилос - зустрічає туристів пам’ятник-символ "Меч і Рало" (1985 – 1987)

Пам’ятник височить на Крилоській горі при дорозі Івано-Франківськ – Галич напроти музею народної архітектури і побуту Прикарпаття. Пам’ятник споруджено в урочищі Прокаліїв сад – місці, де в княжі часи пролягала перша лінія оборонних валів Галицько-Волинської держави.

Фундаменти Успенського собору 12 століття

Про храм Святої Богородиці вперше згадується в літописі у зв’язку з похованням тут князя Ярослава Осмомисла. Собор був катедрою ще й у 14–16 століттях, а ось точної дати руйнування ніхто не знає. Навіть місце розташування Успенського собору до тридцятих років 20 століття було невідомим. Де стояла головна святиня княжого Галича, шукали і в теперішньому Галичі, й на високому березі Лімниці, і в Крилосі, на місці Успенської церкви. Храм за розмірами був одним із найбільших у тодішньому християнському світі.

Поряд із фундаментами Успенського храму стоїть каплиця Святого Василя. Її збудували в південно-західному куті собору в 15 столітті. Збереглася до наших днів практично в первозданному вигляді.

Церква Успіння Пресвятої Богородиці 

Успенська церква з’явилася в 16 столітті поряд із колишнім Успенським собором, під час будівництва частково було використано каміння з попередньої споруди. На білокам’яних блоках, з яких змуровано стіни церкви, є численні графіті – написи, видряпані на камені. Більшість із них стосується 12–13 століть. Храм гарно відреставрований. Іконостас виконав визначний майстер українського живопису початку 20 століття Антон Манастирський. В Успенській церкві відкрита для огляду і поклоніння відома святиня – Крилоська чудотворна ікона Божої Матері. 

Фундаменти Іллінської церкви

Трохи віддалік від Крилоського городища, на пагорбі, поряд із нинішнім шляхом із Галича до Івано-Франківська, розташоване урочище, в якому аж до середини 18 століття діяв монастир з білокам’яним храмом пророка Іллі, збудованим у 12 столітті. Архітектурні деталі, знайдені під час розкопок на місці Іллінської церкви, елементи декору, а також її  форма – ротонда – вказують на те, що між майстрами тогочасної галицької архітектурної школи і представниками західноєвропейського зодчества були тісні взаємини. На місці колишньої церкви пророка Іллі стоїть символічний пам’ятний хрест. Її фундаменти музеєфіковано.

Княжа криниця

Княжу криницю вважають найстарішим джерелом у Крилосі. Ще за часів княжого Галича тут було джерело з цілющою водою. Легенди про появу Княжої криниці досі переповідають місцеві мешканці. Напередодні 1100-річного ювілею давнього Галича над джерелом спорудили чотириметрову ротонду з позолоченим хрестом. Дорога до криниці зручно обладнана, є  оглядовий майданчик.

Галичина могила

Це сакральне місце, що дало назву цілому регіонові України, оповите таємницями. Розташований курган "Галичина могила"  на околиці Крилоського городища, між внутрішніми і зовнішніми оборонними валами старого Галича. Багато дослідників вважають, що тут ще в дослов’янські часи міг бути похований засновник міста. У дев’яностих роках 20 століття під час розкопок у кургані виявили символічне поховання з рештками спаленого човна-довбанки та спорядження воїна-вельможі. Нині пам’ятку  музеєфіковано і вона є ще одним унікальним об’єктом Крилоської гори. 

Система оборонних споруд із кількома рядами потужних валів

Центральний оборонний вал княжого Галича був споруджений над річкою Луквою, його довжина сягала 624 метрів. Науковці ретельно дослідили, як створювали ці фортифікаційні споруди, в який спосіб використовували в них дерев’яні конструкції, що розміщували на валах, які функції, крім оборонних, вони виконували.   

У селі Шевченкове - Храм Святого Пантелеймона

Перлина галицької архітектурної школи 12 століття – Пантелеймонівська церква – є  унікальною спорудою. Цей монументальний хрестобанний храм зі зразками вишуканої білокам’яної різьби і численними рисунками та графіті на стінах пережив кілька перебудов. Але, завдяки тому, що в доброму стані упродовж віків збереглися графіті, вчені точно з’ясували час будівництва церкви – 1194 рік. Вона була розташована у центрі добре укріпленого городища, можливо, монастиря. Після захоплення Галичини Польщею церкву переосвятили в катедральний собор. Згодом її передали монастиреві францисканців у Галичі.

Після реставрації 1998 року святиня набула сучасного, наближеного до первісного, вигляду, і має всі елементи, притаманні галицькій архітектурній школі княжої доби.  

Зараз Пантелеймонівська церква є чинним греко-католицьким храмом.

У селищі Більшівці - Костел кармелітів і монастир

У селищі Більшівці, яке лежить за кілька кілометрів на північ від Галича і Крилоса, розташований костел і монастирський комплекс кармелітів – визначна пам’ятка пізньобарокової архітектури 18 століття. Уже в наступному, 19 столітті, монастир кармелітів у Більшівцях був одним із найбільших у Галичині. Ченці видавали книжки, писали ікони, опікувалися хворими та школою, при монастирі існував притулок для вбогих. Завдяки співпраці Генеральної дирекції Національного заповідника «Давній Галич», Міністерства культури Польщі та ченців-францисканців нині комплекс відреставровано. В костелі відновлено інтер’єр та частково фрескові розпис, також відреставрували західний корпус келій, відбудували втрачені корпуси і парадні сходи з підпірними стінками та східний мур із вхідною арковою брамою.

До складу Національного заповідника "Давній Галич" входять три музеї:

1. Музей історії давнього Галича  (Крилос). 
2. Музей народної архітектури Прикарпаття (Крилос).
3. Музей караїмської історії та культури (Галич).

Доїхати до Галича можна на машині, автобусом або потягом.

Місто лежить на автошляху національного значення Н09, що поєднує Львів з Івано-Франківськом та Мукачевом. Відстань від Львова – 110 км, від Івано-Франківська – 25 км. Автобусом без пересадки сюди можна доїхати з Рівного, Івано-Франківська, Львова, Тернополя, Чернівців, Хмельницького, а також із багатьох міст Івано-Франківської області. У Галичі є залізнична станція, де зупиняються потяги, які прямують із Києва, Миколаєва, Генічеська, Кременчука, Ворохти, Івано-Франківська, Ковеля, Чернівців, Рахова. Також є кілька приміських електропоїздів. Офіс Національного заповідника «Давній Галич» розташований у центрі Галича на вулиці Франка, 1. Це за сто метрів від автошляху Н09 (орієнтири – АЗС ОККО, візит-центр). Об’єкти, що входять до складу заповідника, розташовані в кількох локаціях.

Робочі дні: понеділок – неділя. Години роботи: з 9:00 до 18:00 год.