Проживання

6км, Благовіщенська церква 1587 року в Коломиї
7км, Івано-Франківський обласний художній музей
7км, Народний музей освіти Прикарпаття
7км, Івано-Франківський історико-меморіальний музей Олекси Довбуша
7км, Музей визвольних змагань Прикарпатського краю
6км, Благовіщенська церква 1587 року в Коломиї
7км, Івано-Франківський обласний художній музей
7км, Народний музей освіти Прикарпаття
7км, Івано-Франківський історико-меморіальний музей Олекси Довбуша
7км, Івано-Франківський краєзнавчий музей
2км, Благовіщенська церква 1587 року в Коломиї
3км, Івано-Франківський обласний художній музей
3км, Музей визвольних змагань Прикарпатського краю
3км, Народний музей освіти Прикарпаття
3км, Івано-Франківський краєзнавчий музей
2км, Благовіщенська церква 1587 року в Коломиї
3км, Івано-Франківський обласний художній музей
3км, Музей визвольних змагань Прикарпатського краю
3км, Народний музей освіти Прикарпаття
3км, Івано-Франківський краєзнавчий музей
2км, Музей визвольних змагань Прикарпатського краю
2км, Літературний музей Прикарпаття
2км, Івано-Франківський обласний художній музей
2км, Івано-Франківський краєзнавчий музей
3км, Благовіщенська церква 1587 року в Коломиї
500м, Благовіщенська церква 1587 року в Коломиї
1км, Івано-Франківський обласний художній музей
1км, Івано-Франківський краєзнавчий музей
1км, Музей визвольних змагань Прикарпатського краю
1км, Народний музей освіти Прикарпаття
500м, Благовіщенська церква 1587 року в Коломиї
1км, Народний музей освіти Прикарпаття
1км, Івано-Франківський обласний художній музей
1км, Івано-Франківський історико-меморіальний музей Олекси Довбуша
1км, Івано-Франківський краєзнавчий музей
500м, Музей визвольних змагань Прикарпатського краю
1км, Івано-Франківський обласний художній музей
1км, Івано-Франківський краєзнавчий музей
1км, Літературний музей Прикарпаття
1км, Народний музей освіти Прикарпаття
500м, Івано-Франківський обласний художній музей
500м, Івано-Франківський краєзнавчий музей
500м, Народний музей освіти Прикарпаття
500м, Івано-Франківський історико-меморіальний музей Олекси Довбуша
1км, Літературний музей Прикарпаття
500м, Літературний музей Прикарпаття
1км, Музей визвольних змагань Прикарпатського краю
1км, Івано-Франківський краєзнавчий музей
1км, Івано-Франківський обласний художній музей
1км, Івано-Франківський історико-меморіальний музей Олекси Довбуша
500м, Івано-Франківський краєзнавчий музей
500м, Івано-Франківський обласний художній музей
500м, Івано-Франківський історико-меморіальний музей Олекси Довбуша
500м, Народний музей освіти Прикарпаття
1км, Літературний музей Прикарпаття
1км, Народний музей освіти Прикарпаття
1км, Івано-Франківський історико-меморіальний музей Олекси Довбуша
1км, Івано-Франківський обласний художній музей
1км, Івано-Франківський краєзнавчий музей
1км, Благовіщенська церква 1587 року в Коломиї

Пам'ятки культури

500м, Музей історії Давнього Галича (Митрополичі палати) в Крилосі
500м, Музей "Природа Землі Галицької" Галицького НПП
500м, Фундаменти сакральних пам'яток в селі Крилос
500м, Курган Галичина могила, Крилос
500м, Церква Успіння Пресвятої Богородиці, Крилос
500м, Музей народної архітектури та побуту Прикарпаття в Крилосі
500м, Музей "Природа Землі Галицької" Галицького НПП
500м, Фундаменти сакральних пам'яток в селі Крилос
500м, Курган Галичина могила, Крилос
500м, Церква Успіння Пресвятої Богородиці, Крилос
500м, Музей народної архітектури та побуту Прикарпаття в Крилосі
500м, Музей історії Давнього Галича (Митрополичі палати) в Крилосі
500м, Фундаменти сакральних пам'яток в селі Крилос
500м, Курган Галичина могила, Крилос
500м, Церква Успіння Пресвятої Богородиці, Крилос
500м, Музей народної архітектури та побуту Прикарпаття в Крилосі
500м, Музей історії Давнього Галича (Митрополичі палати) в Крилосі
500м, Музей "Природа Землі Галицької" Галицького НПП
500м, Курган Галичина могила, Крилос
500м, Церква Успіння Пресвятої Богородиці, Крилос
500м, Музей народної архітектури та побуту Прикарпаття в Крилосі
500м, Музей історії Давнього Галича (Митрополичі палати) в Крилосі
500м, Музей "Природа Землі Галицької" Галицького НПП
500м, Фундаменти сакральних пам'яток в селі Крилос
500м, Церква Успіння Пресвятої Богородиці, Крилос
500м, Каплиця Святого Василія Великого, Крилос
500м, Фундамент Успенського собору, Крилос
500м, Курган Галичина могила, Крилос
500м, Музей народної архітектури та побуту Прикарпаття в Крилосі
500м, Музей історії Давнього Галича (Митрополичі палати) в Крилосі
500м, Фундамент Успенського собору, Крилос
500м, Церква Успіння Пресвятої Богородиці, Крилос
500м, Курган Галичина могила, Крилос
500м, Княжа криниця, Крилос
500м, Музей народної архітектури та побуту Прикарпаття в Крилосі
500м, Каплиця Святого Василія Великого, Крилос
500м, Церква Успіння Пресвятої Богородиці, Крилос
500м, Курган Галичина могила, Крилос
500м, Княжа криниця, Крилос
500м, Музей народної архітектури та побуту Прикарпаття в Крилосі
500м, Фундамент Успенського собору, Крилос
500м, Каплиця Святого Василія Великого, Крилос
500м, Церква Успіння Пресвятої Богородиці, Крилос
1км, Курган Галичина могила, Крилос
1км, Музей народної архітектури та побуту Прикарпаття в Крилосі

Крилос - село Галицького району Івано-Франківської області, на території якого в 12–14 столітті існувала столиця Галицько-Волинської держави - Галич. Археологічні та історико-топографічні розвідки території навколо Успенської церкви у Крилосі принесли значний масив інформації про історію та матеріальну культуру давнього Галича. Перша літописна згадка про Богородичну катедральну церкву в Галичі під 1187 роком, пов'язана зі смертю та похованням князя Ярослава Володимировича (Осмомисла), який у житті "к церковному чину сам приходя и строя добре крилос", пов'язана з гіпотезою про походження сучасної назви села від назви єпископського осідку "Крилоса".

Отже, письмові свідчення фіксують існування в ХІІ столітті при Успенському соборі "крилосу" (так званої капітули). Головна столична церква була також місцем інтронізації Галицьких князів. У 1215 році тут відбулась коронація угорського королевича Коломана на Галицького короля. Галицький Успенський собор був не тільки композиційним і сакральним центром княжого города, поряд з яким розташовувались княжий та єпископський (згодом - митрополичий) двори, а й виконував роль укріпленої цитаделі (лат. "eclessia incastellata", "градъ на церкви"), про що свідчать описи подій 1219 та 1254 років. До Крилоса приєднано села Підгороддя (тепер це лівобережна частина села) і Четверки. Одна з місцевостей села - присілок Підгороддя. За Королівською люстрацією 1565 року в селі налічувались 3 господарі-кмети, 4 загородників і два попи (отже, була й церква).

Пам'ятки старовини в Крилосі та околицях
  • Галичина могила - могила (реконструкція кургану) легендарного князя Галиці (Галича), у Крилосі. Одна з найбільших загадок Крилоса, пам'ятка дослов'янських часів. Працює з 9:00 до 18:00 щодня (зайти до середини можна зі співробітником музею).
  • Церква Успіння Пресвятої Богородиці (1584), у Крилосі. Теж визначна історична пам'ятка, діючий храм працює. Тут найголовніша реліквія - ікона Крилоської (Галицької) Божої Матері. Працює з 8:00 до 18:00 щодня.
  • Каплиця Святого Василія, збудована у 17 столітті на фундаментах Успенського собору 12 століття у Крилосі, на місці якого колись стояв головний храм княжого Галича - Успенський собор.
  • Княжа криниця, у Крилосі. Зі слів мешканців села, це легендарне, дуже смачне, цілюще і найдавніше джерело в Крилосі, розташована біля дитинця. Обов'язково прихопіть ємність, щоб набрати водички. Княжа криниця – вхід вільний.
  • Митрополичі палати (зараз - експозиція Музею історії давнього Галича), у Крилосі.
  • Музей історії Давнього Галича (на другому поверсі Музей релігії) - серце Давнього Галича, де віднайдено Крилоське городище, з якого починалося заселення майбутнього міста. В музеї зібрано експонати долітописного періоду, експонати давньої зброї, ювелірних виробів місцевих майстрів, архітектурні фрагменти з фресками княжого періоду життя міста. Працює з 9:00 до 18:00 щодня. Екскурсія триває дві години.
  • Музей "Природа Землі Галицької" Галицького НПП.
  • Церква Святого Пантелеймона - єдина збережена церква 12 столітті, у с. Шевченкове. Екскурсія і прогулянка триватиме 1,5–2 години. Співробітники Національного заповідника "Давній Галич" готові провести екскурсію в свій робочий час (з 9:00 до 18:00). На авто з Галича до Шевченкового до храму Святого Пантелеймона варто під'їхати не через село Шевченкове, а з поля, ґрунтовою дорогою уздовж Лімниці.

Доїхати до села Крилос із Галича можна на авто шляхом Н09, село розташоване за 7 км від районного центру. Також сюди курсують автобуси і маршрутні таксі з Галича (наприклад, "Галич – Івано-Франківськ"). Час у дорозі – 10 хвилин. Майте на увазі, що автобуси зупиняються у нижньому Крилосі. На Крилоську гору доведеться йти близько 1,5 км пішки. Залізничного сполучення в Крилосі немає, тільки до Галича або Івано-Франківська.

Відомі люди Крилоса
  • Гузар Лев - громадський діяч, священик, дід блаженнішого Любомира Гузара; похований тут.
  • Духович Прокіп Омелянович - референт СБ Калуського окружного проводу ОУН, Лицар Срібного хреста заслуги УПА та Бронзового хреста заслуги УПА
  • Романчук Юліан - український громадський та культурно-освітній діяч; педагог, письменник та журналіст.

Саме тут, у Крилосі, в серці княжого Галича, розташовані пам’ятки археології, архітектури та глибинна історія літописної столиці. Колись це було одне з найбільших міст Європи. Ця міська агломерація, з центром у княжому Крилосі за своєю площею значно перевищувала міста давнього світу, такі як Вавилон, Рим, Константинопіль. Галич був одним із наймогутніших осередків нашої державності, тут народжувався і загартовувався у переможних звитягах галицьких полків на чолі з мудрими князями - український дух. Укладалися держані документи, писалися літописи та Євангелія, а також інші твори мистецтва. Споруджували білокам’яні храми, які рівнялися на світові пам’ятки культури.

Галич відігравав важливу роль у міжнародній торгівлі слов’янського світу. Поглянувши в глибину століть, виразно побачимо, як тісно переплітаються історія та духовність цієї землі. Знахідки археологів дали можливість  нам побачити багато раритетних речей знайдених на Крилоському городищі. З південного боку Галич захищала шестирядна лінія оборонних валів. Вали насипалися на попередньо заготовлені дерев’яні конструкції. На валах розміщувалася оборонна стіна, яка була оперта на кліті з внутрішнього боку валу. Віднайдені численні печі свідчать, що вали крім оборонного, мали ще й житлове та господарське призначення. Зокрема в них проживала військова дружина міста Галича, зберігалися запаси харчів для тривалої оборони. Вал, з висотою схилу мав 25 метрів, рів та стіна утворювали неприступну фортецю.
 
Унікальним об’єктом Крилоської гори є Галичина могила - Х століття, височіє вона як символ пам’яті про великого будівничого, невідомого засновника стольного міста Галича. Михайло Грушевський писав: "Коло Галича була "Галичина Могила" і її зв'язували з початком міста; лїтописець, згадавши про сю могилу, обіцяє на иньшім місцї оповісти про початок Галича, але обіцянки сеї не сповнив". Грушевський припускав, що в "Галичиній могилі" міг бути похований сам засновник Галича – Гал (або Галиця). У човнах, за дохристиянським звичаєм, ховали руських воїнів вельможного роду. Сьогодні тут діє однойменний музей.
Памятник-символ Меч і Рало на Крилоській горі біля села Крилос
Золотий Тік –  було тим місцем, довкола якого вирувало політичне, економічне і релігійне життя. На Золотому Тоці виголошувалися укази галицьких князів, приймали послів, звідси вирушали в похід галицькі воїни. Золотий Тік був центром економічного, культурного життя Галицької держави. Тут були церкви та школи, високі кам’яні будинки знатних галицьких купців і княжих достойників, контори лихварів-банкірів, майстерні золотарів та інших ремісників. На Золотому Тоці жили книжники і княжі писарі, ювеліри, художники, лікарі та архітектори, знатні гості й княжі мужі.
Успенський собор 12 століття – був головною святинею славного міста Галича. Побудований Ярославом Осмомислом у 1157 р . Місце розташування собору на Крилоському городищі стало вагомим доказом у дискусії щодо локалізації літописного "города";  значні розміри церкви - 36,5×32.5 м, що серед храмів Київської Русі того часу поступаються лише розмірам Софії Київської; білокам'яна техніка мурування та багатий архітектурний декор; знайдено чоловіче поховання у кам'яному саркофазі, інтерпретоване дослідником як останки галицького князя Ярослава Володимировича (Осмомисла) Який помер 1187 році. Спираючись на результати своїх досліджень,  Я. Пастернак визначив час спорудження Успенського собору в Галичі - 1157 рік.
На фундаментах Успенського собору ХІІ століття було зведено каплицю Святого Василія Великого ХV століття. Збудували її з блоків давньоруського храму Успенського собору ХІІ століття. Понад сторіччя цей невеличкий храм разом із дерев’яною надбудовою та дзвіницею був центральною святинею Галицької митрополії. Каплиця, як і інші храми Галичини, потерпіла від нападу військ Ібрагіма Шайтана-Паші. У каплиці зберігали рукописи, стародруки та документи. Під час артилерійського обстрілу 1915 року каплицю було частково зруйновано, а цінні документи, що стосувалися історії нашого краю, на жаль, не збереглися. Кам’яну частину пам’ятки частково відреставрували у 1975 та 1988 роках. Каплиця Святого Василія, яка була першим музеєм історії давнього Галича, має цінні архітектурні деталі: нішу-вівтар та оригінальне кругле віконце (люнет), яке збереглося з малої абсиди літописного Успенського собору ХІІ століття.
Каплиця Святого Василія село Крилос
Неподалік фундаменту Успенського собору нащадок боярського роду Марко Шумлянський 1535 року побудував церкву Успіння Пресвятої Богородиці. Для побудови храму він використав кам’яні блоки і пластику з Успенського собору. Як пам’ятка про будівництво, вмурована надгробна плита Марка Шумлянського. Над хорами у храмі зберігся замурований камінь з гербовим знаком ще одного фундатора, він має вигляд вістря стріли з двома літерами А-С по боках (Андрей Сваричовський).
Велику мистецьку вартість має західний портал храму, фланкований двома пілястрами та завершений фронтоном, тимпан якого оздоблений різьбленою в камені композицією "Успення Богородиці". Відреставрована Успенська церква сяє на сонці позолоченими хрестами.  
Чудовою окрасою церкви є іконостас, який виконав визначний майстер українського живопису початку ХХ ст. Антон Манастирський. Великою цінністю храму є Галицька Чудотворна ікона Божої Матері Божої з Крилоса. В 1157 року, коли був освячений собор у княжому Галичі, князь Ярослав Осмомисл подарував церкві ікону Пресвятої Богородиці. З того часу вона стала покровителькою галицьких князів та їх нащадків. 
Галицька (Крилоська) чудотворна ікона Божої Матері
З пожертв оздоровлених галичан 1773 року для ікони справили срібний оклад із позолотою. З того часу в Крилосі дуже часто відбуваються прощі, щонайменше тричі на рік (7 липня -  Різдво Івана Хрестителя, 28 серпня – празник Успіння Пресвятої Богородиці, та 27 вересня – на Воздвиження Чесного Хреста) спішать тисячі прочан з усієї Галичини, щоб поклонитися Пресвятій Марії й попросити Її заступництва. Сюди, на Крилоську гору, часто приїжджали галицькі митрополити та єпископи до Митрополичих палат. Відкриття 1936 року Ярославом Пастернаком решток Катедрального Успенського собору ще раз засвідчило, що Богородиця і далі опікується Галичем-Крилосом. 2006 році  ікону, стараннями парафіян ікону відреставровано, а 28 серпня на празник Успіння Пресвятої Богородиці того ж року на фундаментах Успенського собору відбулася перекоронація Блаженнішим патріархом Києво-Галицьким Любомиром Гузарем. В 2011 році митрополит Влодимир Війтишин відновив статус відпустового місця. За участю Блаженнішого  Святослава Шевчука щорічно відбувається проща до Галицької чудотворної ікони. Ікона Пресвятої Богородиці, яка перебувала в давньому Галичі стає покровителькою всього галицького краю.
На північно-західному схилі Крилоської височини, всього за кілька сот метрів від фундаментів Успенського собору розташована Княжа криниця, тут споконвіків б’ють з-під землі холодні джерела, що дають початок струмкам, які несуть свої цілющі води до літописної річки Лукви. Вода у ній цілюща, бо за переказами давала силу і наснагу давньоруським воїнам, робила їх невразливими до ворожих стріл та мечів, а ще надавала їм впевненості у перемозі.
З XII ст. на Крилоській горі стоять палати галицьких єпископів, а з ХІV століття - митрополитів. Місце розташування поки що невідоме. Хоча під теперішнім будинком музею археологи виявили сліди комплексу великих дерев'яних будівель, які споруджували тут, починаючи з першої половини XII століття. Фундаменти митрополичих палат XVII ст. віднайдено поблизу, в урочищі "Старі палаци", за єпископа Лева Шептицького у кінці XVІІІ ст. споруджено дерев'яну резиденцію, за єпископа Скородинського, -  мурований палац, будівельний матеріал для якого взято з розібраної церкви святого Іллі XII-XIII ст. У ньому проживали галицькі митрополити їх намісники, і тому його назвали "Митрополичі палати".
Музей історії давнього Галича - колись літня резиденція греко-католицьких митрополитів Андрія Шептицкого в Крилосі
В середині ХІ столітті розпочинається формування Галицького князівства. Цей процес пов'язаний з діяльністю засновника Галицької династії князя Ростислава Володимировича, онука Ярослава Мудрого. Свою історичну назву Галицька земля набула лише у другій половині ХІІ століття, коли її стольним градом став Галич.
На історичній арені виступають державні діячі Галицької землі – Володимир Володаревич, Ярослав Осьмомисл, Роман Мстиславич, Данило Галицький, які в складних умовах високо тримали авторитет свого князівства. У 1303 році завдяки дипломатичним заходам Галицько-Волинського князя Юрія І Львовича, патріарх Атаназій, Галицьку катедру підніс до статусу Митрополії. До її складу увійшли Галицька, Володимирівська, Перемишська, Луцька, Турівська і Холмська єпархії.
У давніх грецьких джерелах нова митрополія у переліку усіх митрополій візантійської патріархії згадується під числом 81. Джерела різного походження дають змогу лише приблизно реконструювати реєстр галицьких архиєреїв середини ХІІ-ХІІІ століття. За підрахунками Івана Крип’якевича, від часу фундації Галицької єпархії й до кінця ХІІІ століття Успенську катедру посідало щонайменше 14 владик, а в період існування Галицької митрополії протягом ХІV століття було ще 7 архиєреїв. Вищі ієрархи православної церкви спочатку засідали в Крилосі, а з кінцем ХV століття у Святоюрівському соборі Львова. 12 червня 1576 року у Крилосі  відбулась інтронізація Гедеона Балабана (1565-1607). Цей факт згаданий у його власноручній нотатці на сторінці пергаментної Євангелії ХІІ століття про яке згадувалося, що походила з княжого Галича. Рукописна Галицька Євангелія 1144 року пізніше потрапила до рук Сучавських митрополитів, а звідти до Москви де знаходиться в Синодальній бібліотеці. В 1668 році єпископом Львівським, Галицьким і Камянець-Подільським призначений Йосиф Шумлянський. У початковий період 1669-1674 роках в Успенському соборі Крилоського монастиря було висвячено 60 кандидатів у духовний сан, серед них і місцевий настоятель церкви отець Ілля.
21 листопада 1680 року у Крилосі відбулося урочисте посвячення в єпископи Інокентія Винницького, здійснене єпископом Йосифом Шумлянським, єпископом мукачівським Йосифом Волощановським та Унівським архімандритом Варлаамом Шептицьким при участі багатьох осіб духовного та шляхетського стану. 
Відновленя свячень кандидатів на священство у Крилоському монастирі відновились 15 серпня 1687 року разом з призначенням нового місцевого пароха отця Даниїла. До 1 жовтня 1708 року в Галицькій катедрі Успіння Богородиці були рукоположені 567 священиків, дияконів, ієродияконів та ієромонахів для багатьох місцевостей і монастирів. Під час нападу татар  були втрачені архівні документи про Галич. До 1946 року у Крилосі відбувались велелюдні прощі до галицької Чудотворної ікони Матері Божої з Крилоса.
І знаменний 2011 рік! Крилос отримує статус відпустового місця, де відбулися в 2011, 2012, 2013, 2014 роках Патріарші прощі за участю Патріарха Святослава Шевчука в першу неділю серпня. Давній Галич є його канонічною територією. Особливого значення набувають ті місця, які є схвалені Церквою, так як Крилос. Наступник Глави УГКЦ Любомира Гузара Блаженнійший Святослав Шевчук починаючи з 2011 року щорічно очолює Літургію підчас Патріарших прощ до Галицької Чудотворної ікони у відпустовому місці на Крилоській горі. 
Підсумовуючи сказане хочеться, насамперед, словами Патріарха Святослава Шевчука, який говорячи про значення та роль візитів Глав УГКЦ до Галича-Крилоса неодноразово наголошував на тому, що "голос віри наших предків" не випадково кликав нас до цього давнього міста Галича, яке стало спадкоємцем Київської держави і Церкви, а також фундаментом будівництва українського державності, християнського та європейського вибору українського народу, який залишився вірним вірі своїх батьків…" А загалом, усі візити верховних ієрархів УГКЦ до Галича відіграли важливу роль у відродженні історичної справедливості щодо давнього Галича, і те, що на сьогоднішній день Давній Галич знаходиться у безпосередньому підпорядкуванні Києво-Галицького Верховного архієпископа Святослава Шевчука. 3 серпня 1014 року в часі Патріаршої Прощі за Мир в Україні, яка відбулась у Крилосі - звершена історична мить на древній Галицькій землі. Вперше за багато років на цій землі відбулися Єпископські свячення Єпископа-Помічника Івано-Франківського УГКЦ Преосвященного Кир Йосафата. Звертаючись до нововивсяченого єпископа, Патріарх УГКЦ Святослав побажав, щоби Давній Галич став для нього особливим домом.

Карта Крилос

кращі трекиНайближчі пішохідні маршрути

Довжина: 27км
Висота від 514м до 1404м
Довжина: 25км
Висота від 432м до 1402м
Довжина: 23км
Висота від 514м до 1404м