Курган Галичина могила, Крилос

Курган "Галичина могила" не належить до найвідоміших місць Крилоса та Національного заповідника "Давній Галич". Більше того, він не зовсім вписується в загальну картину історичного минулого, репрезентовану пам’ятками, які збереглися неподалік. Курган "Галичина могила" має ще давнішу історію, і ми можемо лише здогадуватися, скільки нерозкритих таємниць приховує він у собі. Це сюди, на найвищу точку Крилоського городища (316 метрів), зазначає літописець, привели 1206 року місцеві вельможі одного з претендентів на галицький трон – пересопницького князя Мстислава Ярославича. Кажуть йому, єхидно всміхаючись: вивели ми тебе сюди, на Галичиній могилі вже посидів єси, отож, і в Галичі ти княжив єси! Насміялися над ним, та й повернувся невдаха в Пересопницю.

"Галичина могила", схоже, з’явилася задовго до слов’ян. Адже територія, де нині розташоване село Крилос, заселялася значно раніше. Під час розкопок біля Успенського собору (а це за якихось двісті-триста метрів на північний схід) археологи виявили кераміку доби раннього заліза 10–6 століть до нашої ери. Ці непоказні черепки засвідчили, що Успенський собор збудували на місці значно давнішого поселення, яке тут існувало на півтори-дві тисячі років раніше.

А що ж курган? В ньому вчених чекав величезний сюрприз. Після неодноразових спроб на початку 90-тих років 20 століття фахівцям пощастило знайти рештки спаленого човна-довбанки, спорядження воїна – кинджал, наконечники списа та стріл, три сокири, сліди позолоти від щита і ще дещо. Людських останків у човні не було, тож припустили, що це кенотаф – символічне поховання з метою сакралізації місця. Ба більше: літопис свідчить, що "Галичину могилу" використовували під час обряду інтронізації галицьких князів, у супроводі знаті князь виходив на її вершину. Знайдені військові обладунки, як з’ясувалося, виготовили в 10 столітті, тож виходить, що кенотаф облаштували наші прямі предки.

Дехто із вчених припускає, що поховання могло бути справжнім, а не символічним. Михайло Грушевський, зокрема, висловлював гіпотезу про те, що в кургані колись було поховано засновника Галича, легендарного Гала (або Галицю). Тоді де його останки? Річ у тім, що курган не раз розкопували дилетанти, а під час Першої світової війни, коли в цих краях проходила лінія фронту, на кургані "Галичина могила" було облаштовано бліндаж австрійських вояків. Поховальну урну з прахом могли викинути під час будівництва захисної споруди. А це означає, що "Галичина могила" цілком спроможна ще не раз здивувати нас або наших нащадків.

1998 року, під час урочистого святкування 1100-річчя Галича, всередині кургану "Галичина могила" облаштували невеликий музей. В основі експозиції – розкішний, відтворений човен-довбанка, військове спорядження давніх часів, ілюстративні матеріали. Зайти досередини можна тільки з кимось із співробітників музею.

Доїхати до кургану "Галичина могила" можна з Івано-Франківська або Галича, рухаючись трасою Н09. При в’їзді до Крилоса повернути праворуч (якщо їдете з Галича), далі місцевою сільською дорогою до Національного заповідника "Давній Галич" близько 1,5 кілометра). На території заповідника є вказівні знаки.

Час роботи: 9:00–18:00 щодня.