Гора Явірник

1 017 м Туристичний маршрут ан г. Явірник, Закарпатська область, Україна

Гора Явірник – 1017-метрова вершина Українських Карпат, яка розташована в межах Полонинського Бескиду. Знаходиться в Великоберезнянському районі Закарпатської області, в східному напрямку від смт. Великий Березний.

Гора має форму продовгуватого хребта завдовжки близько 10 кілометрів. Розташована вершина на межі охоронної зони Ужанського Національного природного парку.

Незважаючи на незначну висоту хребта, його вершина заростає високогірними травами, кущами чорниці та малини. Схили гори Явірник в переважній більшості вкриті буковими та яворовими заростями, частково – хвойними.

Північно-східні схили на висоті понад 600—800 м вкриті буковими пралісами, у якому окремі екземпляри дерев досягають 40–45 м.

Гора Явірник є популярним об'єктом пішохідного туризму, причому як літнього, так і зимового.

Основні маршрути на гору Явірник включають сходження зі сторони смт. Великий Березний в напрямку села Руський Мочар, далі або в напрямку притулку для туристів, або до телевізійної вежі.

Інший маршрут: від початку села Кострина. Потрібно перейти через річку Уж, потім стежка проходить через поле, заходить в лісопосадку і підіймається на вершину г. Кичера, звертає праворуч до потоку Терновський. Далі пролягає через буковий ліс, аж до туристичного притулку.

На схилах гори Явірник, неподалік від села Руський Мочар та селища Великий Березний розташований гірський притулок "Явірник", який може одночасно прийняти 25 туристів, має 6 кімнат хостельного типу: 3 двомісних, 1 тримісну, 1 шестимісну та 1 десятимісну. Душові та туалети загального користування - в окремому приміщенні. На території є місце для встановлення наметів та велика альтанка.

Історія притулку

Притулок на Явірнику був збудований у 1936 р. Клубом чехословацьких туристів (Klub Československych Turistů) і належав до 17 подібних закладів цієї організації на Закарпатті. Клуб діяв дуже активно, крім будівництва та утримання притулків, його учасники вивчали туристичні можливості краю, прокладали марковані маршрути, готували путівники та робили інші корисні справи для розвитку туризму.

На жаль, Друга світова війна надовго зупинила цей поступ. Притулок було розграбовано і він довгий час не використовувався. Лише у 1960-х рр. будинок привела до ладу Обласна дитяча екскурсійно-туристська станція. У 1990-х він переходив з рук в руки, а після пожежі 2015 р. був повністю відновлений туристичним товариством "Карпатські стежки".