Проживання

5км, Церква Покрови Пресвятої Богородиці, Кострина
13км, Церква Святого Михайла, Ужок
13км, Закарпатський метеорит "Княгиня"
15км, Лумшорські водоспади
19км, Церква Василя Великого, Лікіцари
5км, Церква Покрови Пресвятої Богородиці, Кострина
12км, Церква Святого Михайла, Ужок
14км, Закарпатський метеорит "Княгиня"
15км, Лумшорські водоспади
19км, Церква Василя Великого, Лікіцари
5км, Церква Покрови Пресвятої Богородиці, Кострина
13км, Церква Святого Михайла, Ужок
14км, Закарпатський метеорит "Княгиня"
15км, Лумшорські водоспади
19км, Церква Василя Великого, Лікіцари
5км, Церква Покрови Пресвятої Богородиці, Кострина
13км, Церква Святого Михайла, Ужок
14км, Закарпатський метеорит "Княгиня"
15км, Лумшорські водоспади
18км, Церква Василя Великого, Лікіцари
4км, Церква Покрови Пресвятої Богородиці, Кострина
12км, Закарпатський метеорит "Княгиня"
14км, Церква Святого Михайла, Ужок
15км, Лумшорські водоспади
19км, Церква Василя Великого, Лікіцари
4км, Церква Покрови Пресвятої Богородиці, Кострина
12км, Закарпатський метеорит "Княгиня"
14км, Церква Святого Михайла, Ужок
15км, Лумшорські водоспади
19км, Церква Василя Великого, Лікіцари
6км, Церква Покрови Пресвятої Богородиці, Кострина
12км, Церква Святого Михайла, Ужок
15км, Лумшорські водоспади
15км, Закарпатський метеорит "Княгиня"
18км, Церква Василя Великого, Лікіцари
3км, Церква Покрови Пресвятої Богородиці, Кострина
12км, Закарпатський метеорит "Княгиня"
15км, Церква Святого Михайла, Ужок
15км, Лумшорські водоспади
18км, Церква Василя Великого, Лікіцари
3км, Церква Покрови Пресвятої Богородиці, Кострина
12км, Закарпатський метеорит "Княгиня"
15км, Лумшорські водоспади
15км, Церква Святого Михайла, Ужок
18км, Церква Василя Великого, Лікіцари
2км, Церква Покрови Пресвятої Богородиці, Кострина
7км, Закарпатський метеорит "Княгиня"
18км, Лумшорські водоспади
19км, Церква Святого Михайла, Ужок
21км, Церква Василя Великого, Лікіцари
4км, Церква Покрови Пресвятої Богородиці, Кострина
5км, Закарпатський метеорит "Княгиня"
20км, Лумшорські водоспади
22км, Церква Святого Михайла, Ужок
22км, Церква Василя Великого, Лікіцари
1км, Церква Святого Михайла, Ужок
16км, Церква Покрови Пресвятої Богородиці, Кострина
21км, Лумшорські водоспади
22км, Церква Собору Пресвятої Богородиці, Матків
22км, Водоспад Воєводин

Пам'ятки культури

9км, Закарпатський метеорит "Княгиня"
17км, Лумшорські водоспади
18км, Церква Святого Михайла, Ужок
20км, Церква Василя Великого, Лікіцари
24км, Водоспад Воєводин
18км, Церква Покрови Пресвятої Богородиці, Кострина
20км, Церква Собору Пресвятої Богородиці, Матків
21км, Лумшорські водоспади
22км, Водоспад Воєводин
23км, Музей Бойківщина, Турка
9км, Церква Покрови Пресвятої Богородиці, Кострина
24км, Лумшорські водоспади
25км, Церква Святого Михайла, Ужок
27км, ​Греко-католицька церква Святого Миколая, Перечин
27км, Церква Василя Великого, Лікіцари
3км, Церква Василя Великого, Лікіцари
10км, Водоспад Воєводин
17км, Церква Покрови Пресвятої Богородиці, Кострина
19км, ​Греко-католицька церква Святого Миколая, Перечин
19км, Костел Святого Августина, Перечин
9км, Лумшорські водоспади
9км, Церква Василя Великого, Лікіцари
12км, Верхня Грабівниця, Бункер"Лінії Арпада".
20км, Дунавка
22км, Церква Святого Михайла, Ужок
13км, Богоявленська церква, Орявчик
13км, Церква Успіння Богородиці, Тухолька
14км, Урочище Тисовець
17км, Високий Верх
18км, Миколаївська церква, Козьова

Великоберезнянський район - адміністративно-територіальна одиниця у північно-східній частині Закарпатської області, за 30 кілометрів від обласного центру. Населення становить 26 258 осіб (на 1 січня 2019) і площа - 809 км². Адміністративний центр - смт Великий Березний, знаходиться на відстані 40 км від міста Ужгород, на автодорозі та залізничній гілці, яка сполучає Львів та Ужгород. Ліквідований у липні 2020 року, у зв'язку з проведенням адміністративно-територіальної реформи та включений до складу новоутвореного укрупненого Ужгородського району, до якого також увійшли колишній Перечинський, Ужгородський та частина Мукачівського районів. Адміністративно-територіально район поділяється на 1 селищну раду та 14 сільських рад, які об'єднують 32 населених пункти та підпорядковані Великоберезнянській районній раді. Загалом на території району проживають представники близько 76 рiзних нацiональностей, серед яких виразно представлені українці, роми, словаки, волохи, угорці.

Межує з Перечинським і Воловецьким районами Закарпатської та Турківським Львівської областей України. Західна межа є кордоном з двома закордонними державами - Словацькою Республікою та Польщею. Майже увесь район - мальовнича гірська місцевість, лісові масиви якої помережані долинами навколо річок та потоків. Найбільша точка району - гора Полонина Руна (1479 м). Трохи нижчими є полонина Гостра та гори Мала Равка, Кременець. Ці та інші вершини є складовими гірських масивів Українських Карпат.

Відпочинок на території Великоберезнянського району чудова можливість доторкнутись до історії краю, ближче пізнати таємниці древніх букових лісів, насолоджуватись чистотою гірського повітря та смакувати красою гірських вершин. Великоберезнянський район - один з найбільш екологічно чистих куточків України, адже, в районі повністю відсутні небезпечні промислові підприємства. Велика частина території району - це гори, що вкриті лісами; найвищою вершиною Великоберезнянщини вважається гора Лаутанська Голиця, яка має висоту 1374 м над рівнем моря. Місцевість багата на ліси, у тому числі букові праліси, та мінеральні джерела типу "Нафтуся", "Нарзан", "Єсентуки".

Районний центр селище Великий Березний. Поруч розташований міжнародний контрольно пропускний пункт зі Словаччиною. Через Великоберезнянський район проходить кілька десятків туристичних та велосипедних маршрутів.

Селище міського типу Великий Березний та найбільші села лежать у долинах по обох берегах річки Уж, яка бере свій початок у крайньому населеному пункті району (області теж, оскільки межує з Львівською областю через Ужоцький перевал) - селі Ужок. Місцевість району багата передусім на лісові (в тому числі і цінних порід) ресурси, мінеральні джерела, різні корисні копалини. Проте промислову розробку здійснюють лише з деревини, двох мінеральних джерел та щебеню.

Територія Великоберезнянського району була заселена ще у 1-му тисячолітті до н. е., про що засвідчують дані археологічних розкопок, зокрема вироби з бронзи та могильник. Перші письмові згадки про район (Великий Березний) датуються 1409 роком. У державному податковому списку за 1427 рік йдеться про те, що Великий Березний належить до володінь Ужгородської домінії графів Другетів. Відповідно до урбарію 1691 року теперішній район (центр і навколишні села) на правах округу входив у 4-ий дисткрит Ужгородської домінії графа Міклош Берчені, спадкоємця Другетів.

Такими ж давніми як Великий Березний (згідно з письмовими згадками) можна вважати села ЛютаМалий БерезнийВолосянкаСтавнеСтужицяЧорноголова. Про інші населені пункти перші письмові згадки датуються останніми століттями, коли вже налагодилося централізоване управлінське економічно-соціальне життя краю.

село Луг Великоберезнянський район

Перекази і легенди зберегли пам'ять про опришків 17-18 ст. Івана Варгу, Миколу Васильчака та Івана Бецу, які керували загонами, що нападали на панські маєтки, мстили за нестатки і убозтво селян. Під проводом Івана Беци бунтівники у 1704 році оволоділи Ужгородським замком, а пізніше влилися у куруцьке військо Ференца ІІ Ракоці. З минулих століть передані сучасника