Путівник Карпатами
Пошук

Знайомство з Івано-Франківськом найчастіше відбувається з його центральної частини, де увагу гостей привертає одна з найвеличніших споруд міста − Ратуша, у якій розміщується Івано-Франківський краєзнавчий  музей. Він є, так би мовити, прологом  перед знайомством з містом та областю загалом. Саме тут можна дізнатись про те, чим цікавий, багатий та гордий Прикарпатський край.

Івано-Франківський краєзнавчий музей - значний науковий і культурний центр Прикарпаття. При ньому діють експозиційні відділи природи, історії, народного мистецтва, іконопису та не експозиційні відділи: фондів, науково-освітній, науково-методичний, відділ охорони пам'яток історії та культури. Тут найбільше зібрання пам'яток з історії, етнографії і культури в цілому Прикарпатті.

Відкриття Івано-Франківського краєзнавчого музею відбулося 01.05.1940 р. Тоді музей знаходився в будинку по вул. Галицькій, 7. Тут працювали відділи: історичний, природничий, народної творчості та книгозбірня. Музейні фонди налічували 15500 одиниць збереження, куди ввійшли збірки Покутського музею, музею Гуцульщини в Жаб’є та окремі приватні колекції. При музеї були книгозбірня й архів

Весною 1941 році музей організував археологічні розкопки у селі Крилосі Галицького району. На Юріївській горі було знайдено староруське поселення.

В роки ІІ Світової війни значна частина музейних збірок були евакуйовані на схід і назад не повернулися. Протягом 1941–1944 рр. частина музейних збірок, яка залишилася, була пограбована. 01.08.1944 року музей відновив свою роботу. 

Після завершення Другої світової війни, в час становлення радянської влади, на початку 50-х рр. фондам музею нанесено непоправної шкоди: в 1952 р. списано і знищено 2927 експонатів "ворожих радянській владі та матеріалістичному світогляді трудящих", в 1953 році до Києва передали 600 експонатів (їхня доля невідома, документів, куди їх вивезли, не знайдено).

В травні 1957 року музейні експозиції передано в приміщення міської ратуші. 26 квітня 1959 році після капітального ремонту міської ратуші тут була відкрита нова музейна експозиція. Теперішню міську ратушу споруджували протягом 1929-1935 років. Призначення ратуші було не тільки під "крамниці і дешеві ресторани", а також згідно проекту, на другому і третьому поверхах мав розміститися майбутній Покутський музей, міська бібліотека і архів. Архітектором споруди був Станіслав Треля. Зведено будівлю у тодішньому стилі модернізму в основі якої хрест, з перетину здіймається вежа, яка завершується куполом у вигляді військового шолома. Загальна висота ратуші 49,5 м. Шолом ратуші перекритий міддю і позолотами. Івано-Франківська ратуша – єдина споруда громадського призначення в Україні з позолоченим верхом.

Сьогодні музей є визначним науковим культурно-освітнім закладом Прикарпаття. Важливе місце в роботі краєзнавчого музею займає збиральницька робота. Сьогодні фонди музею налічують понад 130 тисяч одиниць, що стали базою побудови нової експозиції та стаціонарних виставок. 

Науково-дослідна робота є основою практично всієї діяльності музею. Це – і наукове комплектування фондів, наукова організація обліку, збереження, консервація і реставрація колекцій. Фонд Івано-Франківського краєзнавчого поділено на 31 групу: археологія, одяг, дерево, кераміка, витинанка, в’язання, писанка, філателія, ікони, скульптура, документи тощо. Співробітники Івано-Франківського краєзнавчого музею здійснюють видавничу діяльність. Публікація буклетів, проспектів, запрошень, каталогів виставок, путівників по музею і його філіях – це багатий і цікавий доробок краєзнавців.

Щороку музей відвідує близько 150-155 тисяч осіб, проводиться понад дві тисячі екскурсій, організовується близько 180 виставок. Щороку музей організовує археологічні експедиції, проводить наукові конференції, випускає «Наукові записки» та іншу літературу. Здійснює методичне керівництво громадськими музеями.На правах відділів працюють: літературно-меморіальний музей Івана Франка (створений 1953 р.) в с. Криворівня Верховинського району; музей М. Грушевського в с. Криворівня Верховинського району (створений у 2002 р.); хата-гражда П. Харук в с. Криворівня (заснована в 1978 р.); літературно-меморіальний музей Леся Мартовича в його рідному селі Торговиці Городенківського району (відкритий у 1971 р.); літературний музей Прикарпаття в Івано-Франківську (заснований в 1986 р.), що розкриває розвиток письменництва в нашому краї з ХV ст. до сучасних днів; історико-краєзнавчий музей в смт Солотвин Богородчанського району (створений у 2001 р.) на базі громадського історико-краєзнавчого музею ім. О. Федака; історико-краєзнавчий музей О. Довбуша в смт. Печеніжин Коломийського району (створений в 2004 р.); історико-краєзнавчий музей "Гуцульщина" в смт. Верховина. 

Івано-Франківський краєзнавчий музей співпрацює з Державним архівом Івано-Франківської області, вищими навчальними закладами міста, Івано-Франківською обласною універсальною науковою бібліотекою імені І. Франка, Івано-Франківською обласною бібліотекою для юнацтва, Івано-Франківською обласною організацією Національної спілки краєзнавців України, Науковим товариством ім. Шевченка, Українським товариством охорони пам’яток історії та культури, Навчально-методичним центром культури і туризму Прикарпаття, Обласним державним центром науково-технічної творчості учнівської молоді, Міським центром дитячої та юнацької творчості, Івано-Франківським державним центром естетичного виховання, Народним домом "Княгинин".

Експозиційними відділами музею є: природи, археології, історії та народного мистецтва. Також в музеї працюють відділи: фондів, реставрації, науково-методичний, науково-освітній, реклами, друку та інформації.

Відділ природи: Експозиція відділу знайомить відвідувачів з природними особливостями та біологічним різноманіттям Івано-Франківщини. Тут представлено зразки порід та мінералів, скам’янілості та відбитки тварин, що жили в давні геологічні часи. Особливості рельєфу Прикарпаття розкрито за допомогою гіпсометричної карти і геологічної колекції. Увагою відвідувачів користується зал, де представлено тваринний світ краю, зокрема ті види, які занесені до Червоної книги.

Відділ археології: В експозиції відділу археології представлені археологічні культури кам’яної добидоби мідібронзи та заліза. Зокрема висвітлюються культури неолітичної доби: лінійно-стрічкової керамікитрипільської культури. В епоху бронзи на території Прикарпаття жили племена культури шнурової керамікикомарівської культурикультури Ноафракійського гальштату та інші. В ранньоримський час Прикарпаття заселяли племена черняхівськоїлипицької культур. Знахідки даних культур є у вітринах музею. В експозиції представлені також пам’ятки пшеворської культури.

Відділ історії: Експозиція відділу історії охоплює період від Галицького князівства та Галицько-Волинської держави до кінця XX ст. В залах є цікаві знахідки, виявлені під час досліджень літописної Галичиної могили. У музеї зберігається унікальний експонат – кам’яний саркофаг, в якому було поховано князя Ярослава Осмомисла. У вітринах також можна побачити зразки культової давньоруської дрібної металопластики, вироби місцевих ремісників, зброю тощо.

В одному з експозиційних залів  висвітлено історію заснування та розвитку міста Станиславова (Івано-Франківська). Відділ історії XX ст. презентує Першу світову війну та ЗУНР. Тут також є експонати часу Другої світової війни та УПА. В музеї представлено сільський побут і побуту міста кінця XIX - початку XX століття.

Відділ народного мистецтва: Експозиція відділу народного мистецтва знайомить з такими видами народної творчості як: ткацтво, вшивка, різьба по дереву, художня обробка металу та шкіри, кераміка. Особливої уваги заслуговує косівська кераміка, внесена до Репрезентативного списку світової спадщини ЮНЕСКО. В залах представлені твори знаних майстрів гончарного мистецтва середини XIX століття П. Кошака та кахлі О. Бахматюка. Окремо показане народне вбрання чотирьох етнографічних регіонів Прикарпатського краю: Гуцульщини, Бойківщини, Покуття, Опілля. Глядачі також можуть ознайомитися з колекцією писанок, ґерданів, силянок та творчістю відомої прикарпатської майстрині П. П. Хоми.

Відділ реставрації: В залах Івано-Франківського краєзнавчого музею представлено твори сакрального мистецтва, які репрезентують зразки західноукраїнського професійного та народно-ремісничого малярства. Фондова збірка, зокрема ікони XVI-XX століття, яка в основному походила з колишнього музею атеїзму Івано-Франківська (ліквідований в 1991 році), була на грані знищення. В 2009 році розпочато фандрайзинговий проект "Врятуймо скарби разом!", метою якого стало збереження та популяризація найцінніших творів сакрального мистецтва Галичини фондової збірки ІФКМ. Автором проекту порятунку сакральних творів "Врятуймо скарби разом!" є реставратор Валерій Твердохліб. Сенсаційною знахідкою, яка роками перебувала в запасниках ІФКМ, стала ікона 1773 року "Спас на престолі" з геніального  фільму Сергія Параджанова "Тіні забутих предків".

Філії музею

  • Літературний музей Прикарпаття в м. Івано-Франківськ;
  • Історико-краєзнавчий музей М. Грушевського у с.Криворівня;
  • Літературно-меморіальний музей І. Франка у с. Криворівня;
  • Музей "Хата-ґражда" у с. Криворівня;
  • Літературно-меморіальний музей Л. Мартовича у с. Торговиця;
  • Історико-краєзнавчий музей О. Феданка у смт Солотвин;
  • Історико-краєзнавчий музей О. Довбуша в смт Печеніжин;
  • Історико-краєзнавчий музей "Гуцульщина" у смт Верховина.

Робочі дні: всі крім понеділка

Години роботи: 10:00 до 17:00 год.

Щоб додати коментар, увійдіть, або зареєструйтесь.

Проживання навколо Івано-Франківський краєзнавчий музей:

Фотографії
Відео
Найближчі маршрути
с. Пасічна, через с. Манява, Манявський вдсп., г. Велика Сивуля до с. Бистриця
Три дні і більше

с. Пасічна, через с. Манява, Манявський вдсп., г. Велика Сивуля до с. Бистриця

Довжина: 69.7км
Загальний підйом: 3340м
Загальний спуск: 3114м
Мінімальна висота: 497м
Максимальна висота: 1835м
с. Манява - пол. Монастирецька
Одноденні маршрути

с. Манява - пол. Монастирецька

Довжина: 7.3км
Загальний підйом: 776м
Загальний спуск: 367м
Мінімальна висота: 514м
Максимальна висота: 940м
с. Дора, через г. Синячка, пер. Пересліп, пол. Туршугувата, хр. Явірник до м. Яремче
Три дні і більше

с. Дора, через г. Синячка, пер. Пересліп, пол. Туршугувата, хр. Явірник до м. Яремче

Довжина: 50.1км
Загальний підйом: 2345м
Загальний спуск: 2293м
Мінімальна висота: 476м
Максимальна висота: 1455м
с. Дора, через г. Синячка, пер. Пересліп до м. Яремче
Три дні і більше

с. Дора, через г. Синячка, пер. Пересліп до м. Яремче

Довжина: 24.6км
Загальний підйом: 1333м
Загальний спуск: 1272м
Мінімальна висота: 432м
Максимальна висота: 1402м
с. Дора, через г. Синячка, пол. Чорногориця до м. Яремче
Три дні і більше

с. Дора, через г. Синячка, пол. Чорногориця до м. Яремче

Довжина: 26.1км
Загальний підйом: 1090м
Загальний спуск: 1050м
Мінімальна висота: 486м
Максимальна висота: 1398м