Косівський район

Косівщина – самобутній і неповторний у своїй мальовничості куточок Гуцульщини. Своєрідність краю – це краса його природних ландшафтів, унікальна скарбниця природних екосистем, багатий рослинний і тваринний світ. Косівський район - це територія з широкою, багатогалузевою туристичною інфраструктурою і є однією з перспективних туристично-рекреаційних зон Карпатського регіону. Косівський район утворений у 1940 році. Район розташований на передгір'ї і низько гір'ї Покутських Карпат. Межує із Снятинським, Коломийським, Надвірнянським, Верховинським районами Івано-Франківської області та Вижницьким та Путильським районами Чернівецької області.

Тут на невеликій території знаходиться безліч пам'яток природи , які в поєднанні з пам'ятниками історії , архітектури і культури є доброю базою для відпочинку туристів. Якщо ви ніколи не були на Косівщині, обов'язково відшукайте нагоду відвідати цей чудовий край, де ви почуєте гомін віків і зможете почерпнути силу і віру в майбутнє.

В складі району одне місто, два селища міського типу і 37 сільських рад, а всього 45 населених пунктів. 60 % населених пунктів району мають статус гірських. Районний центр - місто Косів, а основні туристичні локації (населені пункти) району: Шешори, Космач, Яворів, Річка, Пістинь, Микитинці, Старі Кути, Люча.

Косівський район – один з наймальовничіших куточків Гуцульщини, край родючих полів, луків – сінокосів, високих гір, стрімких потоків, чистого цілющого повітря, повсюдна наявність чистої води (питної), в т. ч. джерел мінеральної води. Своєрідність цього краю, краса його природних ландшафтів, багатий тваринний і рослинний світ, унікальна скарбниця природних екосистем, де збереглися рідкісні, реліктові види флори і фауни і як ніде в Україні, народні звичаї, традиційна побутова культура, народні ремесла та невичерпні багатства фольклору в усі часи приваблювали і приваблюють нині до себе численних туристів не лише з України, а й багатьох країн світу. Обжитість усієї території роблять її надзвичайно привабливою для мандрівок людям будь-якого віку і в будь-яку пору року.

Косівський район, як один з гірських районів області має незначні площі сільськогосподарських угідь – 39,6 тис. га. або 44,0 відс. загальної його території, з яких близько 30,0 відс. припадає на орні землі, 63,3 відс. на пасовища та сінокоси, 7.8 відс. – на багаторічні насадження. Виробництвом сільськогосподарської продукції в основному займаються в індивідуальних господарствах населення, а також 21 фермерське господарство.

На території району розташовано 7 баз відпочинку та приватних пансіонатів, 4 санаторії, 1 дитячий відпочинковий заклад, 4 готелі, 52 садиби зеленого туризму.

Транспортне обслуговування населення Косівського району забезпечується функціонуванням 28-ми внутрішньорайонних автобусних маршрутів, на яких щоденно виконується 98 оборотних рейсів. Крім цього, територією району пролягають 12 міжрайонних та 9 міжобласних автобусних маршрутів, що забезпечують транспортне сполучення з обласним центром, а також з сусідніми районами та областями; є пряме сполучення з столицею України (маршрут Косів – Київ). Всі сільські населені пункти району забезпечені регулярним автобусним сполученням.

В Косівському районі функціонують 49 Будинків культури, 50 бібліотек, 5 дитячих шкіл мистецтв (м.Косів, смт.Кути, с.Рожнів, смт.Яблунів, с.Космач), 3 музеї (м.Косів, с.Хімчин, смт.Кути). Працює 32 колективи, які носять почесне звання „Народний" та 1 дитячий „Зразковий".

Косів — місто районного підпорядкування, розташоване на берегах Рибниці, відоме в Україні як центр Гуцульщини. Археологічні знахідки, зокрема кам'яні сокири та бронзові вироби, свідчать про те, що територія сучасного міста була заселена за часів неоліту й міді. Перші письмові відомості про Косів знаходимо в грамоті литовського князя Свидригайла від 1424 р. Спочатку це місце мало назву Риків, потім - Косів.

До стародавніх поселень належать села Кобаки (в письмових джерелах село згадується на початку XV ст. під назвою Здвижен), Кути (1448), Вижній Березів (1412). Селяни Косівщини брали активну участь в опришківському русі XVII-XVIII ст. У селі Космач діяв загін Олекси Довбуша. Славний ватажок трагічно тут і загинув у 1745 р.

В 1920-1930-х роках Косів стає центром Гуцульського прикладного мистецтва. У творах косівських різьбярів дістали дальший розвиток художні традиції майстрів Яворова, Річки, Брусторова. Твори косівського різьбяра і мосяжника В. Девдюка експонувались на виставках у Львові, Кракові, Відні, де відзначались нагородами. З майстерні Девдюка вийшло немало талановитих різьбярів, серед них: В. Кабин, П. Баранюк, М. Тимків, син Девдюка Микола.

Тут народились, жили і працювали відомі за межами України люди, зокрема: українські письменники та громадські діячі М. Павлик, Г. Павлик, М. Черемшина (І. Семенюк), М. Колцуняк, Д. Павличко, М. Влад, Р. Іваничук, М. Яновський, А. Красовський (Андрій Грім); різьбярі В. Гавриш, Ю. Шкрібляк, В. Шкрібляк, М. Шкрібляк, С. Корпанюк, І. Корпанюк, майстри кераміки П. Цвілик, І. Вербівська, М. Ращибюк.

Масовою професією тут стало ткацтво, зокрема ліжникарство і килимарство. Ліжники яворівських майстрів експонувалися на Всесвітній виставці у Монреалі в 1967 р. Сьогодні цей край відомий як центр туризму та народних промислів на Прикарпатті.

Своєрідність краю, краса його природних ландшафтів, багатий тваринний і рослинний світ, унікальна скарбниця природних екосистем, де збереглися рідкісні реліктові види флори і файни і, як ніде в Україні, народні звичаї, традиційна побутова культура ваблять до себе численних туристів усіх вікових категорій. Косівський район славиться багатством природних ландшафтів та різноманітними видами флори і фауни, чистим гірським повітрям і м’яким кліматом, екологічно чистими продуктами, джерелами мінеральної води, водоспадами, гірськими прозорими річками. А барвистий одяг гуцулів, звичаї та обряди, які сягають сивої давнини, залишають незабутне враження у тих, хто хоч раз побував на Косівщині.

На території району (на площі 51 гектар) розташовано багато туристично-оздоровчих об’єктів, де одночасно можуть оздоровитись і відпочити більше 1200 чоловік.

Сьогодні до послуг туристів є:

• 3 гірськолижні бази;
• 17 музеїв;
• 37 пам’яток природи;
• 3 дендропарки;
• 133 пам’ятки історії, культури та архітектури;
• 3 осередки верхової їзди на конях;
• 30 туристично-екскурсійних маршрутів;
• Вело-маршрути різної складності;
• летовище, де під керівництвом п’ятиразової чемпіонки світу з вищого пілотажу туристи мають змогу піднятись у небо на спортивному літаку ЯК-52 та оглянути чудові краєвиди Карпатського краю.

Окрім того, всі бажаючі мають змогу:

• опанувати ази початківця-скелелаза;
• подорожувати верхи на чистокровних спортивних скакунах;
• зустрітися в майстернях з народними умільцями з писанкарства, гончарства, різьбярства, ткацтва та вишивки;
• оглянути постійно діючі виставки творів митців та народних майстрів Гуцульщини у виставкових залах регіональної організації Національної Спілки художників України;
• отримати задоволення від рафтингу на бурхливих водах Черемошу;
• скупатися у гірських річках із безліччю малих водоспадів;
• побачити унікальні види лікарських рослин;
• здійснити сходження на найвищу вершину Косівщини - гору Ґрегіт;
• взимку досхочу кататись на лижах;
• почути звуки трембіти та зустрітися з майстрами, які власноручно виготовляють цимбали, скрипки, сопілки, дримби та трембіти;
• послухати мелодії чарівних гуцульських троїстих музик;
• спробувати улюблені страви горян — поживні, екологічно чисті і дуже корисні для здоров’я, зокрема: бануш, гуслянка, бринза, вурда, гриби, вареники з чорницями (афинами) тощо;
• відвідати Косівський (Смоднянський) ярмарок та придбати автентичні майстерні вироби з дерева, металу, кераміки, бісеру, вовни тощо;
• побувати в дендропарку санаторію «Косів»;
• відвідати пам’ятки історії, культури та архітектури, побувати у садибі-музеї Патріарха УПЦКП Володимира (Романюка).

Все більше популярним в районі стає сільський зелений туризм. Сьогодні більше 50 сільських господарів готові прийняти гостей у своїх садибах. Непідробна радість і можливість опинитися в обіймах природи чатує на вас тут на кожному кроці! Люди, які тут живуть, як і заведено в горах поміж гуцулами, завжди раді гостям в своїй хаті. Може тому гуцульська горілка така п’янка, а страви такі смачні.

Гірська пошуково-рятувальна служба, вул. Над Гуком, 15а, +38 (03478) 2-16-77.

Пам'ятки архітектури

• Вознесенська церква (1896 р.), дерев'яна з мурованою дзвіницею, с. Бабин
• Вознесенська церква (1795 р.), дерев'яна з дзвіницею, с. Брустурів
• Церква Св. Стефана (1866 р.), дерев'яна з дзвіницею, с. Город
• Благовіщенська церква (1850 р.), дерев'яна з дзвіницею, с. Вербовець
• Церква Св. Дмитрія (1895 р.), дерев'яна з дзвіницею, с. Великий Рожин
• Преображенська Церква (1851 р.), дерев'яна з мурованою дзвіницею, с. Рожнів
• Богородицька церква (1867 р.), дерев'яна з дзвіницею, с. Рожнів
• Церква Св. Василія (1896 р.), дерев'яна з мурованою дзвіницею, с. Річка
• Петропавлівська церква (1904 - 1905 рр.), дерев'яна з дзвіницею, с. Космач
• Вознесенська церква (1844 р.), дерев'яна з дзвіницею, с. Люча
• Михайлівська церква (поч. ХІХ ст.), дерев'яна, с. Лючки
• Церква Різдва Йоана Предтечі (1860 р.), дерев'яна з дзвіницею, с. Малий Рожин
• Церква Собору Богородиці (1889 р.), дерев'яна з дзвіницею, с. Прокурава
• Здвиженська церква (1950 р.), дерев'яна з дзвіницею, с. Микитинці
• Церква Св. Варвари (Успенська) (1858 р.), дерев'яна з мурованою дзвіницею, с. Пістинь
• Церква Зішестя Св. Духа (1866 р.), дерев'яна з мурованою дзвіницею, с. Соколівка
• Церква Якима і Ганни (1841 р.), дерев'яна з дзвіницею (1773 р.), с. Смодна
• Петропавлівська церква (ХІХ ст.), дерев'яна з дзвіницею, с. Снідавка
• Спаська церква (1868 р.), дерев'яна з дзвіницею (1881 р), с. Старі Кути
• Церква Св. Йоана (1842 р.), дерев'яна з мурованою дзвіницею (1850 р), с. Черганівка
• Церква св. Параскеви (1874 р.), дерев'яна з дзвіницею, с. Шешори
• Церква Різдва Богородиці (1926 р.), дерев'яна з дзвіницею, с. Яворів
• Міський єврейський цвинтар, м. Косів

Пам'ятки природи

• Національний природний парк "Гуцульщина". Призначений для збереження, відтворення і раціонального використання генетичних ресурсів рослинного й тваринного світу, унікальних природних комплексів та етнокультурного середовища Покутсько-Буковинських Карпат. Розташований у найцікавішому регіоні України, де найбільш виразно збереглися прадавні самобутні ремесла, промисли, традиції, звичаї етносу гуцулів. Тут прокладено екологічні пізнавальні стежки, інтенсивно розвивається кінний туризм, сільський зелений туризм, етнотуризм. Найвищою вершиною парку є гора Ґреґіт (1472 м), схили якої вкриті кам'яними розсипами і мають місцеву назву "ґреґотів". На деяких хребтах, зокрема на Сокільському, виступають скелі висотою 20-40 м, які є місцем тренувань гірських туристів та альпіністів.
• Скеля Сокільського. стрімка стіна висотою 100 м біля с. Великий Рожин. Черемош тече тут з великою швидкістю, омиваючи уламки скелі. У нього впадає потік Сикавка, утворюючи 2 водоспади, над одним з яких знаходиться пам'ятник Т. Шевченку. Попри водоспад є підйом на хребет Сокільський протяжністю 15 км. На хребті неглибокі сідловини чергуються з вершинами, мішані ліси змінюються розлогими луками. Найчастіше трапляються смереково-букові ліси, а іноді й березові та яворові гаї. Найбільша цінність на Сокільському хребті — понад 20 пісковикових скель-останців висотою більш ніж 40 м.
• Міська гора (450 м), м. Косів, з якої відкривається панорама міста та прилеглих сіл, вигляд на Покутсько-Буковинські Карпати. На горі ростуть унікальні для Прикарпаття чорні альпійські сосни, а також є листяні та хвойні насадження, зарості білої акації.
• Гора Тарношора (998 м). Назва походить від слова "тарниця" (сідло на коня), від вершини вниз відходять велетенські камені-скелі, висотою до 30 м з безліччю лабіринтів, коридорів, ущелин; є декілька печер.

Заповідні урочища

• Лебедин, с. Шешори. Рідкісне озеро глибиною до 11 м, розташоване серед лісів і лук на висоті 650 м.
• Гаївка, Космацьке лісництво. Насадження ялиці білої і смереки віком 100 років.
• Хоминське — букове насадження віком 100 років.
• Ділок — насадження дуба червоного віком 50 років.
• Уторопи — цінне лісове насадження сосни звичайної з домішкою смереки та ялиці віком 105 років.
• Дендропарк санаторію "Косів", с. Смодна. Унікальна колекція дерев та чагарників (729 екземплярів 44-х видів рослин), зібраних з усього світу вченим А. Тарнавським у минулому столітті.
• Дендропарк "Дендрарій", Яблунівське лісництво. У колекції насаджень є біля 70 видів інтродукованих дерев.

Водоспади

• Сріблясті водоспади (3 м, 5 м), с. Шешори
• Гук (2,5 м), м. Косів.
• Лужківський (14 м), с. Великий Рожин, розташований близько 6 км від траси Чернівці–Верховина, на початку присілка Лужки
• Рушірський водоспад (4 м), с. Яблунів, присілок Люча
• Яворівський гук (6 м), с. Яворів, поворот до присілка Широкий
• Шепітський Великий і Малий Гук (15 м і 2 м), с. Шепіт

Мінеральні джерела

• З високим вмістом органічних речовин, с. Шешори
• Сірководневе джерело, с. Прокурава, урочище Петричила
• Пістинська соляна криниця, с. Пістинь
• Сірководневе джерело, м. Косів
• Уторопські соленосні джерела, с. Уторопи