Надвірнянський район

Територія Надвірнянського району розташована в південно-західній частині Івано-Франківської області. 2/3 території району розташовані в українських Карпатах, менше третини припадає на умовну рівнину. Районний центр - місто Надвірна, а також є основні туристичні локації - Делятин, Добротів, Білі Ослави, Зелена, Пнів, Лісна Тарновиця, Ланчин, Лоєва.

Межі Надвірнянського району проходять звивистою лінією. Південно-західні межі співпадають з кордонами Івано-Франківської області. На цій ділянці сусідом є Закарпатська область, яку відмежовує Полонинсько-Вододільний хребет. Східним сусідом Надвірнянщини є Косівський та Коломийський, північним - Тисменицький, північно-західним - Богородчанський райони, на півдні - територія Яремчанської міської ради Івано-Франківської області.

У Надвірнянському районі розташовані такі хребти українських Карпат: Скибові Горгани (масиви Довбушанка, Синяк тощо), частково - покутсько-буковинські та вододільно-верховинські Карпати. Рівнинна територія розташована в межах Передкарпатської височини (рівнини). Найвища точка Надвірнянського району - г. Довбушанка (1754 м. над.р.м.).

На території району є значні запаси корисних копалин. Частина з них ще не розробляється або їх розробка зупинена. Горючі копалини - нафта, газ, менілітові сланці; є окремі прояви руд таких металів як залізо (с. Пасічна), марганець (долина р. Лючки); розсипне золото (незначний вміст) у четвертинних вкладах приток р. Прут; будівельна сировина; бурштин (смт. Делятин); кухонна та калійні солі (смт. Делятин, Ланчин); мінеральні води та ін.

Надвірнянський район багатий на водні ресурси. Головні ріки – Прут, Бистриця Надвірнянська, Ворона, Стримба, Любіжня, Ослава. У межах району виділяють такі основні типи та відміни ґрунтів: дерново-підзолисто-глейові, дернові, лучні, бурі гірсько-лучні, буроземно-підзолисті, гірсько-лісові, буроземні.

На території району є 5 залізничних станцій: Надвірна, Тарновиця, Делятин, Ланчин, Лоєва. Населення району: 115,4 тис. осіб. (міське - 43,0 тис, сільське - 72,4 тис. осіб). В районі 47 населених пунктів, з них 1 місто, 43 села і 3 селища. Територія району складає 1,3 тис. км2. Відстань до обласного центру з Надвірної - 37 км.

На Надвірнянщині є 146 пам'яток різних епох — від часів кам'яної доби до пам'ятників, споруджених в наші дні. Є в районі і пам'ятки археології — від часів палеоліту до часів Київської Русі. В районі збереглись сліди могильників відомі як культура Карпатських курганів, сліди стоянок і поселень кам'яної доби.

На полонині Пожижевській (1429 м над р. м.) розміщене найвисокогірніше місце праці та наукова споруда — біостаціонар Львівського відділення інституту ботаніки НАН України, зведений у 1899 р. Сюди відноситься метео- та сніголавинна станції.

Замки

• Руїни Пнівського замку, околиці м. Надвірна.
• Рештки замку на території міського парку (XV-XVI ст.), м. Надвірна.
• Криївка УПА, біля села Зелена в урочищі Черник. Тут 17 травня 1954 р. загинув командир УПА-Захід Микола Твердохліб (псевдо Грім). Бойові дії УПА втратили централізоване керівництво, і цю дату вважають припиненням партизанських дій у Західній Україні.
• Рештки замку (вали, рови), с. Добротів
• Територія колишнього городища, околиці м. Городища

Музеї

• Делятинський краєзнавчий музей.
• Музей історії Надвірнянщини. м. Надвірна, майдан Т. Шевченка, 43. +38 (03475) 2-48-14, 9:00-17:00, НД 11:00-15:00, СБ - вихідний.
• Музей Марійки Підгірянки, с. Білі Ослави (резиденція священика), +38 (03475) 6-53-29 (замовлення екскурсії).

Дерев'яні церкви

• Воздвиження Чесного Хреста (1835), м. Надвірна
• Різдва Пресвятої Богородиці (1785), смт Делятин
• Чуда св. Михаїла (1922-1925), смт Ланчин
• св. Юрія Переможця (1924), с. Бистриця
• Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії (1746), с. Білі Ослави
• св. Дмитрія (1835), с. Білі Ослави
• св. Миколая Чудотворця (1906), с. Верхній Майдан
• Покрови Пресвятої Богородиці (1854), с. Волосів
• св. Михаїла (1862), с. Гаврилівка
• Миколаївська (1819), с. Гвізд
• Успіння Пресвятої Богородиці (1739), с. Гвізд
• св. Миколая Чудотворця (1876), с. Глинки
• Собору Пресвятої Богородиці (1895), с. Добротів
• Покрови Пресвятої Богородиці (1943), с. Заріччя
• св. Дмитрія (1796), с. Зелена
• св. Параскеви (1700), с. Камінна
• св. Косми та Дем'яна (1800), с. Лісна Тарновиця
• Преображення Господнього (1835), с. Лоєва
• св. Івана Хрестителя (1820), с. Назавизів
• Миколаївська (1803), с. Перерісль
• Покрови Пресвятої Богородиці (1912), с. Саджавка
• Миколаївська (1840), с. Стримба
• Святої Параскеви П'ятниці (1854), с. Тисменичани
• Святої Параскеви П'ятниці (1928), с. Фитьків
• св. Михаїла (1819), с. Цуцилів
• св. Михаїла (1803), с. Чорний Потік
• св. Василія Великого (1863), с. Чорні Ослави

Водоспади

• Бухтівецький - на річці Бухтовець, неподалік присілку с. Пасічної - с. Букове (по-місцевому - с. Бухтівець). Перший, маленький, розміщений відразу за мостом через Бистрицю-Надвірнянську у с. Пасічна біля устя однойменного потоку. Наступні два розташовані майже поруч - 6,5 км від устя потоку в Бистриці або 50 хв. пішки без вантажу хорошою грунтовою дорогою, 50 м один від одного, в мальовничому каньоні. Увага! Підхід до водоспаду: від вказівника водоспаду слід пройти 20 м впритул до урвища, далі - знайти по праву руку круту стежку вниз. По роздоріжжю ліворуч можна вийти до верхів'я водоспаду.
• Салатручіль - формується потоком Салатрук, навпроти устя потоку Салатручіль (місцева назва - Шостий кілометр), який далі впадає в річку Бистрицю Надвірнянську за 6,3 км від с. Бистриця (Рафайлова) на висоті 830 м над р. м. Висота спаду води - коло 6 м. З хребта Тавшпирка (роздоріжжя старого кордону і південної хребетної стежки) - 3 км і 600 м перепаду висоти.
• Черницький - водоспад на потоці Черник розташований на відстані 5 км від траси Надвірна-Бистриця. До самого водоспаду - непогана грунтова дорога.

Пам'ятки природи

• Ботанічний заказник "Кливський"
• Природні ліси ялиці білої віком понад 100 років у передгір'ях Карпат
• Ботанічний заказник "Тавпиширківський"
• Високогірні смерекові ліси з домішкою сосни гірської та на верхній межі лісу — сосни кедрової європейської
• Лісовий заказник "Бредулецький". Один із найбільших в Українських Карпатах масивів реліктового виду — сосни гірської на висоті 900-950 м над рівнем моря.
• Комплексна пам'ятка природи загальнодержавного значення "Верхнє озерище". Гірська котловина з високогірними карпатськими пралісами та субальпійськими луками, смерекові ліси з домішками бука й сосни гірської.
• Дендропарк "Високогірний", біля с. Бистриця
• Мінеральне джерело, урочище Рафайловець Бистрицького лісництва (сірководнева вода)

В районі є природний заповідник "Ґорґани" площею понад 5300 га, який розміщений між селами Бистриця, Зелена, Черник.