Долинський район, Путівник Українськими Карпатами

Долинський район - район України у північно-західній частині Івано-Франківської області. Населення становить 69 851 особа (на 1 серпня 2013). Площа - 1248 км². Районний центр - місто Долина. Утворено 17 січня 1940 року. Серед найбільших річок, що протікають районом є Свіча, Мизунка, Лужанка. Північна частина району знаходиться в Передкарпатті, у межах Присвічанського пасма. На півдні - Привододільні (Внутрішні) Ґорґани. Головні туристичні локації (населені пункти) району: Буковець, Вишків, Долина, Болехів, Вигода, Гошів, Старий Мізунь, Велика Тур'я, Бубнище, Мислівка.

Місто Долина виникло приблизно в другій половині X століття. Заселення цих земель було певною мірою зумовлене наявністю покладів солі серед густих лісів. Перші згадки про Долину пов’язані з правлінням польського короля Владислава Ягайла. Впродовж кількох десятиліть XVІ ст. Долина економічно зросла завдяки збільшенню видобутку солі й пожвавленню торгівлі. У 1525 р. місту було надане магдебурзьке право, згідно з яким запроваджувалося самоврядування, жителям дозволялося варити сіль, проводити торги та ярмарки.

У XVI-XVII ст. Долина не раз потерпала від татарських нападів. Особливих руйнувань місто зазнало 1594 році. З оборонною метою в Долині збудували замок, насипали вали. Залишки цих валів біля г. Замчища збереглися до наших часів. Поруч з Долиною виникали і розвивалися інші населені пункти, де також було виявлено соляні джерела. Так з’явилися Тростянець, Солуків, Слобода-Долинська, Раків та інші.

Найдавніше місто на території району - Болехів. Перша письмова згадка про "болехівські землі" належить до 1371 року. У 1546 р. в Болехові, на Старій Бані, було споруджено перше підприємство - солеварню. До давніх населених пунктів належать також село Гошів (1469 р.), село Міжріччя (1371 р.) та село Тисів (1464 р.).

Найбільшою річкою району є річка Свіча, яка бере свій початок з хребта вишківських ґорґан, на висоті 1155 м. Загальна довжина річки 167 км. Другою за величиною є річка Мизунка, що починається за хутором Сіда (біля Вишкова). Довжина річки 51 км. В смт. Вигода вона впадає в річку Свічу. Через Долинський район протікає і річка Лужанка, яка має 29 км. Серед менших річок можна виділити такі як: річка Тур'янка, річка Сівка (притока Дністра), річка Саджавка.

Усі річки Долинського району належать до басейну річки Дністер і є річками гірського типу. Цим річкам притаманний нестійкий рівневий режим. Вода може підніматись на 3-4 м. Є мальовничі водоспади: Мізунські водоспади, Правич, Гуркало Лужанський, Гуркало Липівський.

Великих природних озер в районі немає. Одним з найбільших є Долинське озеро, яке займає площу 25 га. Середня глибина водойми 2,5 м. Запаси води в озері близько 600 тис. м³. У районі є чимало штучних водоймищ, ставків і озер, які використовуються дуже мало, в основному для відпочинку населення. Товарної риби майже не вирощується.

Ліси займають значну частину території району. Організацією проведення рубок головного користування, санітарних рубок займається Вигодське державне лісогосподарське підприємство та Долинське спеціалізоване міжгосподарське підприємство з ведення лісового господарства. У гірських карпатських лісах багато природних ягідників: суниці, малини, ожини, чорниці, брусниці, а також багата фауна (олені, ведмеді, козулі, рисі, куниці тощо).

Природно-заповідний фонд

• Ботанічні заказники: Жидовець;
• Ландшафтні заказники: Бовкоти, Ріка Свіча з притокою Мізунькою, Саджавський, Цапове;
• Лісові заказники: Ільма, Марино.
• Орнітологічні заказники: Чотири ясени, Шевченківський.
• Заповідні урочища: Березина, Гатчин Звір, Грегіт, Долішнє, Дубове, Кичера, Кропивник-1, Кропивник-2, Магура, Магура-1, Магура-2, Макогінка, Надіїв, Нижній і Верхній Старецький, Під гаєм, Підліс, Пісок, П'янула, Рахиня, Рихів Потік, Розколи, Розточанське, Січка, Соболь, Тарасівка, Торфовище, Урочище Аршиця, Урочище Укерна, Урочище Яйко, Чорна Сигла.
• Ботанічні пам'ятки природи: Висока Гора, Гошівський болотний масив, урочище Гачки, Довгий міст, Довжанка, Дугласії, Еталон буково-модринового насадження, Еталон модринового насадження, Еталон ялицевого насадження, Кропивник, Осій (загальнодержавного значення), Правич-1, Правич-2, Сосна Веймутова, Сосна кедрова, Сосна кримська.
• Гідрологічні пам'ятки природи: Болото Лисак (загальнодержавного значення), Болото Ширковець (загальнодержавного значення).
• Комплексні пам'ятки природи: Лисий Потік.
• Дендрологічні парки: Малотур'янський.

Заселення цих земель було певною мірою зумовлене наявністю покладів солі серед густих лісів. Тут побудували Вознесенський монастир, у якому з 1112 року монахи почали писати своєрідний літопис Долини. В 1525 році місту Долина було надане магдебурзьке право. До одних із найдавніших населених пунктів району відноситься Гошів (1469 р.).

У 1791 році Долина була позбавлена старих привілеїв та титулу "Вільне королівське місто". Важливою подією в житті населення Галичини стало повне скасування панщини в 1848 році. Цій події передувало повстання в Угорщині та виступи в Чехії, Словаччині, Галичині та Буковині. В цьому році на престолі почав володарювати Франц-Йозеф.

3 грудня 1920 року Долинський повіт був включений до складу Станіславського воєводства Польської республіки. 27 листопада 1939 р. Долинський повіт було включено до новоутвореної Станіславської області. 17 січня 1940 року Долинський повіт було ліквідовано, і розділено на Болехівський, Вигодський, Долинський і Рожнятівський райони. Долинський район утворено указом Президії Верховної Ради УРСР 17 січня 1940 року з трьох складових Долинського повіту: міста Долини і ґмін Рахінь і Брошнюв.

Указом Президії Верховної Ради УРСР 23 жовтня 1940 р. передані сільські ради:

• з Войнилівського району - Болохівська
• з Калуського району - Кадобницька
• з Вигодського району - Мало-Турянська і Яворівська
• з Долинського району до Рожнятівського району - Сваричівську.

Указом Президії Верховної Ради УРСР 6 червня 1957 року до Долинського району приєднано Вигодський район. Указом Президії Верховної Ради УРСР 30 грудня 1962 року район включений до Калуського промислового району, але вже Указом Президії Верховної Ради УРСР 4 січня 1965 року район знову було утворено.

Туріндустрія на Долинщині слаборозвинена. Існують плани по розвитку цієї галузі, зокрема будівництво турбази в селі Мислівка, а також будівництво гірськолижного курорту.

Культові споруди

• Церква Різдва Пресвятої Богородиці (1896 р.), місто Долина;
• Костел Різдва Анни-Марії (1838 р.), місто Долина;
• Церква Серця Ісуса та Серця Марії, Долина;
• Гошівський монастир отців Василіян і церква Преображення Господнього на Ясній Горі (1570 р.), село Гошів;
• Монастир сестер Пресвятої Родини, село Гошів;
• Церква Успення Пресвятої Богородиці (1686 р.), село Пациків;
• Церква Пресвятої Тройці (XVIII ст), село Максимівка;
• Церква Вознесіння Господнього (1867), село Липа;
• Церква Святої Параскеви (1642 р.), село Велика Тур'я;
• Хірургічний корпус центральної районної лікарні (1902 р.), місто Долина;
• Приміщення повітового суду (початок XX століття), а після війни в приміщенні була казарма військової частини (місто Долина);
• Магістрат у XIII-XIX ст. - узагальнена назва (за Магдебурзьким правом) органів станового міщанського самоврядування і суду. Магістрат в Долині складався з обраного війта і радців, які творили колегію. Голова ради пізніше став називатися бурмистром.
• Приміщення військкомату (1920 року), місто Долина;
• Синагога (1897 року), зараз як дім молитви громади Євангельських християн баптистів, місто Долина;
• Будинок польської гімназії 1904-1908 років (на даний момент приміщення використовує гімназія №1), м. Долина;

Музеї

• Музей "Бойківщина", м. Долина, вул. В. Чорновола, 2-а +38 (03437) 2-79-00.
• Музей Оксани Грицей м. Долина, вул. А. Міцкевича, 18, +38 (03437) 2-62-30, +38 (097) 249-20-69.
• Музей З. Красівського, с. Витвиця +38 (03437) 3-54-47, 3-53-23.
• Музей Івана Франка, с. Лолин, +38 (03477) 5-32-84, 5-35-32, 5-33-48.
• Музей історії Болехова ім. Р. Скворія, м. Болехів, вул. Січових стрільців, 9. +38 (03437) 3-45-00.
• Бункер Роберта на горі Яворина біля села Липа;
• Музей спадщини Долинського району, с.м.т. Вигода;
• Солеварня (ХІХ ст.), м. Долина, вул. 1 Травня;
• Музей-криївка повстанської звитяги, м. Долина.

Пам'ятки природи