Галицький район
Розташований на півночі Івано-Франківської області на межі двох фізико-географічних регіонів - Українських Карпат та південно-західної частини Східноєвропейської рівнини. Близько 8% території району займають річки (серед них одна з найбільших у Європі - Дністер), озера, ставки і Бурштинське водосховище.

Районний центр - стародавнє місто Галич. Перша згадка про нього є у літописах (899 року), хоча археологи припускають, що місто виникло в середині Х ст. Колишній центр літописного Галича міститься за 6 км від сучасного міста в селі Крилос на однойменній горі. Він розміщений між такими промисловими центрами: Івано-Франківськ, Львів, Тернопіль, Стрий, Калуш, з якими з'єднаний густою сіткою сполучень. На півночі межує з Рогатинським районом, на сході - Калуським, на півдні - Тисменецьким районом, а на заході з Підгаєцьким і Монастириським районами Тернопільської області.
Найбільший розквіт Галича як міста й адміністративного центру припадає на період князювання Ярослава Осмомисла (1153-1187 рр.), згаданого в "Слові о полку Ігоревім". У 1241 року місто було зруйноване монгольською навалою, після чого король Данило Галицький переніс столицю до міста Холм. Старе місто залишалося резиденцією єпископа, а згодом під горою у гирлі Дністра виросло нове місто.
У 1367 року Галич дістав магдебурзьке право. Цього ж року було збудовано дерев’яний замок, а в XVI ст. - кам’яний, руїни якого можна побачити і тепер. На місці старого Галича та його околиць нещодавно створено Національний заповідник "Давній Галич". До найдавніших поселень району належать також село Бовшів (1153 року), село Дитятин (1424 року), село Мединя (1441 року). У районі збереглося багато церков XVIІІ-ХІХ ст. В одній з них - церкві Святого Миколая (село Вікторів) - знімали сцени до фільму "Вій".
Найвідоміший промисловий об’єкт району - Бурштинська ТЕС, біля якої розташувалося найбільше водосховище області, яке в народі називають Бурштинським морем. Вода в ньому не замерзає навіть у найсильніші морози, а на берегах завжди можна побачити багато рибалок. Сюди на зимування з півночі прилітає багато цікавих видів птахів, спостерігати за якими можна у компанії фахівців Галицького національного природного парку.
В селищі Більшівці є мінеральні джерела: "Чисте джерело", "Зачарована Христина", "Наша вода", "Міреллі", "Княжа криниця". За своєю природною мінералізацією води належать до різновиду столових і рекомендовані для вживання Українським НДІ медичної реабілітації та курортології як для пиття, так і для приготування їжі. Невисокий рівень мінералізації води дає змогу вживати її в необмеженій кількості.

Галицький район поєднаний густою сіткою автомобільних доріг з сусідніми районами та областями. Найлегше сюди потрапити зі Львова або Івано-Франківська трасою Н-09 Львів-Мукачево або залізницею.
- Історико-етнографічний музей "Берегиня", м. Бурштин;
- У Бурштинському палаці культури "Прометей" музей визвольних змагань Галицького району;
- У складі Національного заповідника "Давній Галич";
- Музей історії давнього Галича - колись літня резиденція греко-католицьких митрополитів Андрія Шептицкого в Крилосі;
- Музей народної архітектури та побуту Прикарпаття в Крилосі;
- Музей "Природа землі Галицької" в Галичі;
- Музей караїмської історії та культури і караїмський цвинтар в Галичі;
- Церква Успіння Пресвятої Богородиці (XVI ст.), збудована з руїн собору і фундамент Успенського Собору 1157 року (де було знайдено поховання Ярослава Осмомисла), село Крилос;
- Каплиця святого Василія Великого на фундаменті давнього Успенського Собору в Крилосі;
- Храм Святого Пантелеймона в селі Шевченкове;
-
Храм-каплиця Покрови Пресвятої Богородиці Української Православної Церкви Київського Патріархату;
-
Церква Святого рівноапостольного князя Володимира ПЦУ;
- Курган Галичина могила (курган з дохристиянським похованням, можливо, засновника міста), село Крилос;
- пам'ятник "Меч і Рало" між Крилосом і Галичем;
- Княжа криниця (джерело, яке постачало Галич водою), село Крилос;
- Городище і скельний монастир часів пізнього середньовіччя, с. Межигірці;
Культові споруди і пам'ятники
- Церква Різдва Христового XIII-XV ст., м. Галич;
- Благовіщинський Костел кармелітів (XVII ст.) з монастирським комплексом, смт. Більшівці, вул. І. Франка, 7;
- Костел (1732 р.), с. Кукільники
- Караїмські цвинтарі в місті Галич, вул. Замкова і селі Залуква
- Церква Воздвиження Чесного Хреста (XVIII ст.) в старій частині Бурштина на вулиці Шевченка;
- Римо-католицький Костел Пресвятої Трійці XVIII-XIX століття, Бурштин;
- головна площа Галича - Майдан Різдва;
- пам'ятник королю Данилу Галицькому;
- Національний природний парк "Галицький" і Центр реабілітації диких тварин.
- З метою збереження історичної пам'яті про судноплавство на Дністрі, а також про його основоположників у ХІХ–ХХ ст. генеральна дирекція Національного заповідника "Давній Галич" прийняла рішення про встановлення пам'ятного знака на березі річки Дністер. Урочистість відкриття стала одним із заходів до відзначення 24-ї річниці незалежності України (2015). Пам'ятний знак судноплавства на Дністрі відкрито біля однієї з цікавих пам'яток Галича - старого металевого мосту (збудований 1910 року) на правому березі Дністра. Освятив Пам'ятний знак декан Галицький (УГКЦ) о. Ігор Броновський.
Пам'ятки архітектури
- Ратуша і палац Кжешуновичів (XVIІІ ст.), смт. Більшівці;
- Руїни замку Яблонських (XVIІ ст.), м. Маріямпіль;
- Галицький (Старостинський) замок (1367-1658 рр., руїни), м. Галич.
Галицький центр туризму. м. Галич, вул. Львівська, 39, +38 (03431) 2-29-87, (050) 373-98-88.
Центр туристичної інформації. м. Галич, майдан Різдва, +38 (03431) 2-31-08.
Замовлення екскурсій: +38 (03431) 2-16-63, 2-30-09
Які туристичні (пішохідні) маршрути проходять через/біля Галицький район?
Пропонуємо пройти такі туристичні (пішохідні) маршрути через/біля Галицький район: с. Пасічна, через с. Манява, Манявський вдсп., г. Велика Сивуля до с. Бистриця, с. Манява - пол. Монастирецька, с. Манява - вдсп. Манявський, с. Гута - с. Пасічна, с. Дора, через г. Синячка, пер. Пересліп, пол. Туршугувата, хр. Явірник до м. Яремче, с. Дора, через г. Синячка, пер. Пересліп до м. Яремче




