Костел Пресвятої Трійці, Бурштин

Римо-католицький костел Пресвятої Трійці розташований за адресою: місто Бурштин, вулиця Бандери, 64 Івано-Франківської області. Зведений у 1740-1755 роках на місці дерев'яного храму, спорудженого Павлом Беное в 1740 році. Цей орден займався викупом християн з турецької неволі. Павло Беное був послом Речі Посполитої в Туреччині, де і познайомився з діяльністю цих монахів. Розбудовуючи місто, він запросив Тринітаріїв до Бурштина і розпочав будівництво костелу. До 1784 року належав ченцям ордену тринітаріїв. Надалі перейшов у власність бурштинської римо-католицької плебанії.

Боротьба з опришками на деякий час відволікла увагу фундатора, а згодом він помер, так і не завершивши задуманого. Закінчувала будівництво святині його внучка Юлія Жевуська. Освячення храму відбулося аж у 1774 році. Але після Йозефінської касати орден тринітаріїв було ліквідовано, а костел передано римо-католицькій парафії. У 1800 році над входом було прибудовано вежу і костел остаточно набув сучасного вигляду. Латинський прихід із часу заснування майже століття належав до Кукільницького деканату. Римо-католики з Озерян, Юнашкова, Коростовичів, Куничів, Конюшок, Куропатників, Людвиківки, Насташина, Дольних і Середніх Сарник та Стасьової Волі (тепер Слобода) приходили на Богослужіння до костьолу Святої Трійці.

Святиня пережила кілька пожеж, після яких, однак, зазнавши реставрації, ставала все кращою і кращою. 21 жовтня 1838 р. в результаті пожежі всередині храму згорів великий вівтар. Новий вівтар було виготовлено на замовлення І. Скарбка. Він вражав своєю красою місцевих мешканців та всіх заїзджих мандрівників. У 1915 р. дуже сильно обгорів дах храму. Та найбільше постраждала споруда під час пожежі 12 квітня 1920 р. В цей день українці влаштували великодню стрілянину, від якої почалася пожежа. Незабаром храм було відреставровано. Старожили пам'ятають, що в 20-30-х роках на його вежі знаходився годинник.

Після II Світової війни кількість римо-католиків у Бурштині різко зменшилась і представники влади вирішили ліквідувати римо-католицьку релігійну громаду і закрити костьол. З 1950 по 1992 рік храм був закритий. 

У 1951 році костел було закрито і перепрофільовано під бібліотеку і спортзал школи, а у 1980-х роках місцева влада передала костел рибтресту для використання під склад комбікормів. Бурштинським римо-католикам для задоволення своїх релігійних потреб рекомендували відвідувати костьол в Букачівцях, який знаходився на віддалі 10 км. Серед найцінніших речей, що передавалися на зберігання державі значилися 2 престоли, 8 великих ікон, 1 мала ікона, 6 хоругов та малий дзвін. У 80-х роках місцева влада передала костьол для використання під склад комбікормів рибтресту. Таке рішення було прийнято незважаючи на те, що споруда вважалася історико- архітектурною пам'яткою. У 1990 р. горіння комбікорму всередині костьолу нанесло йому ще одну рану. Дуже пошкодив вогонь тоді костьольну вежу.

1991 р. святиню повернено римо-католицькій громаді. Після ремонту і оновлення інтер'єру костел став використовуватися за первісним призначенням. В інтер'єрі збереглись бароковий головний вівтар, декілька скульптур і частина стінопису 18 століття, на якому представлено викуп тринітаріями християн з татарської неволі (під час ремонту стінопис був міцно перемальований).

Нижче на ілюстрації ви побачите усі визначні місця Бурштина, а також пропонуємо перейти на сторінки: відомого своєю мозаїкою палацу культури "Прометей", історико-етнографічного музею "Берегиня", в старій частині Бурштина Церкви Воздвиження Чесного Хреста.