Ягнячий Штит

Ягнячий Штит (словац. Jahňací štít, пол. Jagnięcy Szczyt) — вершина заввишки 2230 м (точніше 2229,6 м) у Високих Татрах у Словаччині. Це найбільш висунутий на північний схід масив головного хребта Високих Татр: далі, за Копським сідлом, починаються вже Бєлянські Татри. Вершина стоїть над курортом Татранські Матляри, приблизно за 17 км на північний захід від Кежмарка; на південний схід від неї, у долині Зеленого плеса, розташована хата при Зеленому плесі. Найближчі села — Татранська Яворина та Ждяр (близько 7 км).

Масив має форму піраміди з двома вершинами, з’єднаними майже горизонтальним гребенем; вища — південно-західна. Від вершини відходять чотири гребені, що утворюють майже прямий хрест: до Колового штиту, до Копського сідла, гребінь Ягненців і Козячий гребінь з Козячим штитом. Цікаво, що в Татрах рідко трапляється, щоб кожен гребінь вершини мав власну назву, — тут це саме так. Масив височіє над Коловою долиною, долиною Задні Медодоли, Ягнячою (Червоною) долиною та долиною Білих плес.

Як дістатися / маршрути

Ягнячий Штит — одна з небагатьох вершин словацьких Високих Татр, на яку веде позначена стежка, тому його відвідують дуже часто.

• Жовта позначка — від хати при Зеленому плесі через Червону (Ягнячу) долину. Перед виходом на вершину, у районі Колового проходу, стежка стає складнішою, кілька відкритих місць забезпечено ланцюгами. Від хати підйом займає близько 2,5 год.
• До хати при Зеленому плесі можна дійти долиною Кежмарської Білої води від Кежмарських Жлабів або від Скалнатого плеса через Велику Свиштовку. Від зупинки «Kežmarská Biela voda» на Дорозі Свободи весь маршрут на вершину займає близько 5 год 30 хв (спуск — 4 год 45 хв), набір висоти — близько 1330 м.

На спуску будьте уважні: стежка переходить на інший бік гребеня через вузьку й непоказну щербину, яку легко проминути. Багато хто помилково йде далі добре втоптаною стежкою гребенем до Колового штиту — але звідти спуститися в Ягнячу долину неможливо, і доводиться повертатися.

Що видно з вершини

Огляд із вершини дуже широкий і, за словами давніх авторів путівників, вирізняється «незвичайною різноманітністю мотивів». Самуель Вебер писав, що звідси можна побачити 16 плес. Особливо альпійськи виглядає сусідня група Ломниці, зокрема Малий Кежмарський штит, що обривається до долини Зеленого плеса стінами заввишки близько 900 м. Видно також Кежмарський, Пишний і Ломницький штити, гребінь Бєлянських Татр, а в добру погоду — Оравські Бескиди, Левоцькі, Сланські та Воловські гори і Бранісько.

Природа та історія

Ягнячий Штит — перший з півночі масив Татр, складений гранітом, а на Копському гребені виходять на поверхню найдавніші в Татрах осадові породи — так званий копершадський конгломерат. Північна стіна заввишки близько 350 м спадає до Ягнячого котла, а в південній стіні альпіністи проклали багато маршрутів різної складності.

Назву повʼязують із випасом ягнят на нижніх схилах; за іншою версією, браконьєри називали «ягнятами» молодих сарн. Давніше вершину звали Ластівицею (Lastovica) — через птахів, що гніздилися на скелях, — а Роберт Таунсон 1793 року записав її як «Пік Білого озера». Через вершину проходив кордон між Яворинським маєтком і землями Кежмарка та Спішської Бели, які у 1412–1769 роках належали Польщі; до кінця XIX століття тут стояв межовий курган. На північно-західному гребені у XVIII столітті видобували мідь.

Перше задокументоване сходження здійснили 9 серпня 1793 року Роберт Таунсон і спішський провідник Ганс Ґросс, хоча задовго до них тут бували пастухи, мисливці й гірники. Перше зимове сходження — 3 грудня 1911 року (Лайош Рокфалуші та Дюла Гефті). Стежку на вершину збудували у 1911–1912 роках.

Безпека, сезон і правила

• Стежка лежить у високогірній зоні Татранського національного парку (ТАНАП) і закрита з 1 листопада до 31 травня; ходити можна лише в денний час і тільки позначеними маршрутами. Актуальні обмеження — на сайті TANAP.
• Маршрут помірно складний: на ланцюгових ділянках потрібна певність кроку, у мокру погоду й при снігу вони небезпечні. Пам’ятайте про пастку на спуску біля щербини.
• Рятувальники: Гірська рятувальна служба HZS — 18 300 (+421 18 300), загальний номер — 112.

Цікаві факти

• Усі гребені Ягнячого Штиту мають власні назви — у Татрах це рідкість.
• У німецькій та угорській мовах вершину досі називають «Піком Білого озера» (Weißseespitze, Fehér-tavi-csúcs) — за Великим Білим плесом під нею.

Фото: Kristo, CC BY-SA 3.0; Kristo, CC BY-SA 3.0; Adrian Tync, CC BY-SA 4.0; Jerzy Opioła, CC BY-SA 4.0; Rafał Kozubek, CC BY-SA 4.0; Jerzy Opioła, CC BY-SA 4.0 — Wikimedia Commons.