Глупий

Глупий (словац. Hlúpy, також Šialený vrch — «Шалений верх»; пол. Szalony Wierch; нім. Törichter Gern) — вершина заввишки 2061 м у словацьких Бєлянських Татрах, третя за висотою в цьому вапняковому хребті. Вона стоїть над селом Ждяр, приблизно за 18 км на північний захід від Кежмарка, на території міста Високі Татри в окрузі Попрад Пряшівського краю. Це вузлова вершина: саме тут гребінь Бєлянських Татр сходиться з гребенем Високих Татр.

Глупий лежить у середній частині головного хребта Бєлянських Татр, між Ждярською вилою (2142 м), від якої його відділяє Широке сідло, і Задніми Ятками (2020 м) за Шаленим сідлом. На південь гребінь спускається до Копського сідла (1749 м), що розмежовує Бєлянські й Високі Татри. Західні схили відводять воду долиною Задні Медодоли до Яворинки в басейні Дунайця, північні — Монковою долиною, а південно-східні — долиною Передні Медодоли до річки Попрад.

Як дістатися / маршрути

На саму вершину ходити не можна. Глупий входить до національного природного заповідника «Бєлянські Татри» Татранського національного парку (TANAP) із суворим режимом охорони і закритий для туристів ще з 1978 року. Проте його схилами проходить один із небагатьох значених маршрутів Бєлянських Татр.

• Червона позначка (навчальна стежка «Монкова долина») — зі Ждяру Монковою долиною на Широке сідло, далі західними й південними схилами Глупого до Копського сідла: близько 8,4 км, набір висоти приблизно 1075 м, орієнтовно 3 год 55 хв.
• На Копському сідлі червона стежка перетинає синю, що веде з Татранської Яворини долиною Задні Медодоли до Татранських Матлярів.

Стежка сезонна, а ділянку через Монкову долину в окремі роки закривали через пошкодження, тож перед виходом перевірте актуальний стан на сайті TANAP.

Що видно з вершини

Вершину вкриває лише низька рослинність. Звідси видно частину головного гребеня Бєлянських Татр і багато вершин Високих Татр, а за доброї видимості — Воловські гори, Бранісько, Бахурень, Черговий, Левоцькі гори, Пеніни, Спішську Магуру та вершини південної Польщі. Подібні краєвиди відкриваються і з Широкого та Копського сідел, куди веде стежка.

Природа та історія

Гора складена з вапняків, але карстових явищ на ній майже немає. У головному гребені, приблизно за 380 м на північний схід від вершини, є печера Пріпасть на Глупому — тектонічного, а не карстового походження. Найбільший жолоб — Глупий жолоб, що спадає в долину Задні Медодоли.

На трав'янисту, легкодоступну вершину здавна, ймовірно, піднімалися пастухи, а згодом туристи й науковці. Першими взимку на вершині 1910 року стали Дьюла Гефті, Ерне Качандер та Іштван Лауфер. Назва, найімовірніше, глузлива — так пастухи «прозивали» круті вершини, на які важко підніматися. За іншою версією, первісна спішсько-німецька назва Ternichter Gern означала «прихований клин», бо гора часто ховалася в хмарах.

Наприкінці Другої світової війни німецькі солдати збудували на гребені бункер із телефонною лінією до Татранської Яворини, але боїв тут так і не було.

Безпека, сезон і правила

Стежка проходить високо над межею лісу, тому з 1 листопада до 31 травня у TANAP вона закрита в межах сезонного закриття високогірних маршрутів. Не сходьте з маркування: увесь масив — заповідна зона з найвищим ступенем охорони, а порушникам загрожують штрафи. У Словаччині в горах допомагає Гірська рятувальна служба HZS: 18 300 (+421 18 300) або 112.

Цікаві факти

• Польські пастухи називали гору «Глупим верхом», словацькі — «Шаленим верхом»; обидві назви живуть і досі.
• Глупий — один із двох кінців спільного відтинку головних гребенів Татр і Бєлянських Татр; другий кінець — Гавран.

Фото: Krzysztof Dudzik-Górnicki (User:ToSter), CC BY 3.0; Kristo, CC BY-SA 3.0; Krzysztof Dudzik-Górnicki (User:ToSter), CC BY-SA 4.0; Adrian Tync, CC BY-SA 4.0; Kristo, CC BY-SA 3.0; Rafał Kozubek, CC BY-SA 4.0 — Wikimedia Commons.