Запитайте AI-гіда:

Вджар

767 м Вджар, Клушківці

Вджар (пол. Wdżar) — гора заввишки 767 м над селом Клушківці в ґміні Чорштин Малопольського воєводства. Вона стоїть у гребені, що з'єднує масив Любаня в Ґорцях із Пенінами, між перевалами Джишлява і Сноцка, просто над північним берегом Чорштинського водосховища. За поділом Єжи Кондрацького Вджар належить до перехідної північної смуги Пенін, але частина географів зараховує його до Ґорців, тож гору описують путівники і по Пенінах, і по Ґорцях. Частково безліса виразна баня добре помітна в краєвиді.

Назву вимовити нелегко, тому існує багато її форм: Wzor, Wżar, Wżary, Żar, Zdżar, Zżar, а на карті 1861 року — Wzory. Походження назви не з'ясоване.

Як дістатися / маршрути

Вджар лежить просто біля воєводської дороги № 969, тож це одна з найдоступніших вершин краю:

  • синій шлях перевал Сноцка — Вджар — Любань: близько 2 год 40 хв до Любаня, униз близько 2 год;
  • навчальна стежка з Клушківців через Папську ущелину на вершину — близько 30 хв, вона ж відкриває для туристів старі кар'єри Тилька і Лисій Лом.

На вершину з Клушківців також веде крісельний підйомник гірськолижного центру Czorsztyn-Ski.

Що видно з вершини

Звідси відкривається широка панорама: на південний схід — Сондецький Бескид, Пеніни Властиві й Малі Пеніни; на південь і південний захід — Спіські Пеніни, Спіська Маґура, Татри, Підгалля й Орава, далі — Живецькі Бескиди. На півночі здіймається масив Любаня в Ґорцях, а внизу блищить Чорштинське озеро.

Природа та історія

Вджар — особливе місце з погляду геології. Це одне з кількох місць у околиці, поряд із горами Ярмута і Бриярка, де трапляється вулканічна магматична порода — пенінський андезит. Спершу тут були лише флішеві осади — пісковики й сланці щавницької формації магурського покриву, але в міоцені в них двічі проникала магма й утворила понад сто дрібних інтрузій старшого андезиту та три інтрузії молодшого. Учені досліджують гору вже понад сто років. Гору часто рекламують як згаслий вулкан, проте наукових доказів того, що тут колись був вулкан, немає.

На схилах є три недіючі кар'єри: Сноцка з півдня, Тилька й Лисій Лом з північного заходу. Андезит тут добували вже в 1873–1877 роках для будівництва дороги Чорштин — перевал Сноцка, а в більших обсягах — від 1928 року й до 1970-х; з нього робили межові стовпчики, облицювання, бордюри та сходи. Кар'єр Сноцка завдовжки 150 м зі стінами до 40 м заввишки — найкраще місце для геологічних спостережень; нині це приватна територія, яку використовують скелелази.

Трохи на південь від вершини стоять невисокі гострокраї скельні башти й «столи» — типова форма вивітрювання андезиту. На двох скелях, позначених червоною фарбою, є унікальні магнітні аномалії: стрілка компаса біля них може навіть розвернутися у зворотний бік. Походження аномалій дискусійне — це або палеомагнетизм, або наслідок удару блискавки. Завдяки андезитам на Вджарі розташоване єдине в Польщі місцезростання папороті вудсії ельбської, пов'язаної лише з андезитовим підґрунтям.

Вджар — один з офіційних стартових майданчиків для парапланеристів, особливо придатний для термічних польотів. Тут тренувався один із перших польських парапланеристів Юзеф Ґіґонь із Нового Тарґу, який 1977 року встановив тут польський рекорд набору висоти над стартом (1160 м), а 1980-го — рекорд тривалості польоту (8 год 20 хв). На самій вершині стоїть скульптура прикутого ланцюгом дракона — «Драконове гніздо».

Безпека, сезон і правила

Вджар лежить поза межами Пенінського національного парку і Ґорчанського національного парку. Гора доступна цілий рік, але взимку її схили зайняті лижними трасами — пішоходам слід триматися осторонь трас і підйомників. Біля старих кар'єрів обережно: стіни заввишки до 40 м, а кар'єр Сноцка є приватною територією. Допомогу в горах надає служба GOPR: 985 або +48 601 100 300, а також загальний номер 112.

Фото: Jerzy Opioła, CC BY-SA 4.0; Jerzy Opioła, CC BY-SA 4.0; Derbeth, CC BY 4.0; Magda.adgaM, CC BY-SA 3.0; Jerzy Opioła, CC BY-SA 4.0; Zubiro, CC BY-SA 4.0; Paweł Opioła, CC BY-SA 4.0 — Wikimedia Commons.

Як дістатися з України

Пункти пропуску

  • Краковець – Корчова — автомобільний, цілодобово
  • Шегині – Медика — автомобільний, цілодобово Пропуск пішоходів ДПСУ зараз не підтверджує — перевірте на dpsu.gov.ua перед поїздкою.
  • Смільниця – Кросьценко — автомобільний, цілодобово
  • Грушів – Будомєж — автомобільний, цілодобово
  • Мостиська – Перемишль (залізничний) — залізничний, цілодобово

Автомобілем

Львів – Щавниця ≈384 км, ≈5 год 25 хв без черг: М-10 → Краковець – Корчова → A4 до Бжеска (≈198 км) → DK75 до Нового Сонча → DW969 через Старий Сонч і Лонцко до Кросценка-над-Дунайцем → Щавниця. Від кордону ≈306 км, ≈4 год.

Дані перевірено 23.10.2026; режим роботи пунктів пропуску й розклади змінюються — уточнюйте перед поїздкою.

Розташування на карті

Досліди Вджар у 3DСтань на вершині: реальний рельєф і краєвиди на всі бокиГрати

Вода й укриття поруч

  1. Джерело під горою Дудова Ґура2,7 км · Не перевірено · 750 м

Усі джерела КарпатУсі колиби Карпат

Коментарі

Поділіться враженнямиУвійдіть, щоб залишити коментар або поставити запитання.УвійтиЗареєструватися

Маршрути поруч

Всі маршрути

Цікаве поруч

Бацувка на поляні Маєж у Пенінському нацпарку: осципек і жентицяСироварні та полониниБацувка на поляні Маєж у Пенінському нацпарку: осципек і жентицяКросниця2,4 км від «Вджар»Поляна, або гала, Маєж (Majerz) лежить на пагорбі заввишки 689 м між Чорштином-Надзамчем і селом Галушова (Hałuszowa), над Чорштинським водосховищем.Гуральські плотарі в Червеному Кляшторі: сплав ДунайцемЕтнотури та гідиГуральські плотарі в Червеному Кляшторі: сплав ДунайцемЧервоний кляштор9,6 км від «Вджар»Дунаєць (Dunajec) між Червеним Кляштором і Лесницею прорізає вапнякові Пеніни глибокою звивистою ущелиною, і саме тут річка стає кордоном між Словаччиною та Польщею.Осінній редик у Щавниці: тисячі овець, осципки й бациРинки й ярмаркиОсінній редик у Щавниці: тисячі овець, осципки й бациЩавниця11 км від «Вджар»Редик (redyk) — давній карпатський пастуший звичай: навесні отари виганяють на гірські галявини-гали, а восени, після сезону сироваріння, повертають униз, до сіл.Курорт Щавниця: пійальня, води й «Інгаляторіум»Аквапарки й термальні басейниКурорт Щавниця: пійальня, води й «Інгаляторіум»Щавниця13 км від «Вджар»Курорт Щавниця (Uzdrowisko Szczawnica) — це насамперед вода й повітря: у долині потоку Грайцарик (Grajcarek), між Пенінами й Бескидом Сондецьким, на висоті 430–500 м,...Свято збору плодів у Лонцьку: стенди сіл, фрукти й фольклорРинки й ярмаркиСвято збору плодів у Лонцьку: стенди сіл, фрукти й фольклорЛонцко14 км від «Вджар»Лонцько (Łącko) у долині Дунайця між Старим Сончем і Пенінами — один із найвідоміших садівничих районів Польщі: схили довкола вкриті яблуневими, грушевими й сливовими...Терма БаняАквапарки й термальні басейниТерма БаняБялка-Татшанська18 км від «Вджар»Терми з видом на Татри в Бялці-Татшанській Терма Баня (Terma Bania) — великий термальний аквапарк у селі Бялка-Татшанська (Białka Tatrzańska), біля підніжжя...