Свиниця

Свиниця (пол. Świnica, словац. Svinica) — вершина заввишки 2302 м на головному хребті Татр, на кордоні Польщі та Словаччини. Це перша з заходу помітна вершина Високих Татр: одразу за перевалом Ліліове починаються Західні Татри з Каспровим Верхом. Гора має форму широкої скельної піраміди з двома вершинами — вищою південно-східною (2302 м), на яку веде маркована стежка, і північно-західною «таторницькою» (2291 м), закритою для туристів. Свиниця нависає над трьома долинами — Гонсеницовою та долиною П’яти Польських Ставів у Польщі й Тихою долиною у Словаччині. До центру Закопаного по прямій близько 10 км на північний захід, до Кузниць — близько 6 км.

Як дістатися / маршрути

Усі туристичні підходи до вершини ведуть з польського боку, через Татранський національний парк (TPN):

• Червоним маршрутом із Каспрового Верху — головним хребтом через перевал Ліліове та Свиницький перевал (Świnicka Przełęcz). Це найлегший і найпопулярніший шлях, двосторонній. Від Свиницького перевалу до вершини — близько 45 хв угору і 40 хв униз. Вище перевалу є короткий скельний комин, траверс крутого жолоба Блатона з ланцюгами (нижче стежки він обривається прямовисним уступом) і вузька щербина Вротка; останні метри до вершини — легке лазіння з ланцюгами.
• Чорним маршрутом із Гонсеницової долини (від метеостанції біля притулку «Мурованець») прямо на Свиницький перевал, далі — тим самим червоним відрізком.
• Червоним маршрутом від перевалу Заврат — значно складніший, дуже експонований відрізок над урвищами з ланцюгами та скобами. Після каменепаду 2018 року його відремонтували, і з 2021 року рух тут лише в один бік — від Заврату до Свиниці; спускатися ним заборонено. На Заврат ведуть сині маршрути з Гонсеницової долини (через Чорний Став) і з долини П’яти Польських Ставів. Від Заврату на схід починається Орля Перч, теж односторонній відрізок (лише від Заврату до Козього Верху).

На Каспровий Верх можна піднятися канатною дорогою з Кузниць: траса завдовжки близько 4,3 км долає 936 м перепаду з пересадкою на Мисленицьких Турнях, верхня станція — на висоті 1959 м. Дорога зупиняється на технічні перерви навесні та восени і не працює за сильного вітру, тож розклад варто перевіряти заздалегідь. До Кузниць не можна заїхати приватним автомобілем.

Що видно з вершини

Скельна вершина дає кругову панораму. На схід тягнеться бічний гребінь Свиниці з Орлею Перчю, Козім Верхом і Гранатами, на південний схід — центральна частина Високих Татр, на захід — трав’янисті Західні Татри з Каспровим Верхом і Червоними Верхами. Під ногами — озера Гонсеницової долини та долини П’яти Польських Ставів. За доброї видимості, за словацькими джерелами, видно частину Низьких Татр, Великої Фатри та Оравських Бескидів.

Природа та історія

Назву зазвичай пояснюють тим, що силует гори нагадує голову свині. Північні та східні урвища заввишки близько 350 м — популярне місце для скелелазних маршрутів; на трав’янистих схилах трапляються бабаки й сарни, а над скелями — хижі птахи.

Першу спробу зійти на гору зробив Станіслав Сташиць 1805 року, але завадила негода. Нижчу вершину 1822 року підкорили австрійські військові топографи. На головну вершину 22 липня 1867 року першим вийшов закопанський провідник Мацей Сєчка, який потім вивів туди Євгеніуша Яноту, Броніслава Густавича та Станіслава Лібровського. Перше зимове сходження самотужки здійснив Єжи Маслянка 30 грудня 1907 року. Маркування на вершину Польське Татранське товариство проклало 1885 року, а продовження до Заврату — у 1889–1893 роках. Висоту 2302 м підтвердили геодезичні виміри 2022 року та лідарні дані; раніше подавали 2301 м.

Безпека, сезон і правила

Свиниця лише здається легкою: через близькість канатної дороги сюди потрапляє багато непідготовлених людей. У масиві загинуло близько 30 осіб, з них половина — на відрізку від Заврату. Найтрагічніша подія сталася 15 серпня 1939 року, коли під час грози блискавка спричинила кам’яну лавину просто під вершиною й загинули кілька учасників юнацької групи. Сніг у жолобах лежить часто до кінця літа, а ланцюги в мороз і після снігопаду стають небезпечними — потрібні раки, льодоруб і шолом. У грозу не виходьте на гребінь; TPN радить на ділянках з ланцюгами використовувати віаферратний набір (пояс, ланцюжок самостраховки, шолом).

• Вхід до TPN платний (з 2025 року — 11 злотих, пільговий 5,50 злотого), квитки продають у касах на вході та онлайн.
• З 1 березня до 30 листопада всі маршрути парку закриті від заходу до світанку, з 1 грудня до кінця лютого — з 22:00 до 5:00.
• Ходити можна лише маркованими стежками; собак, дрони, ночівлю в наметі та збирання рослин заборонено.
• Аварійні номери: TOPR — 985 або +48 601 100 300, загальноєвропейський — 112; зручно встановити застосунок «Ratunek». Актуальні умови й закриття стежок — у щоденному повідомленні TPN.

Цікаві факти

• 1902 року інженер Валеріан Дзєслевський запропонував збудувати на Свиницю зубчасту залізницю, але після гострих суперечок проєкт відкинули.
• Свиниця — вузлова вершина: тут головний хребет Татр різко повертає, а від нього відходить 9-кілометровий східний гребінь, яким прокладено Орлю Перч.
• Вершину відвідували Станіслав Виспянський, Марія Склодовська-Кюрі, Мєчислав Карлович і Стефан Жеромський.

Фото: Monopol, CC BY-SA 3.0; Łukasz Śmigasiewicz, CC BY-SA 3.0 pl; Krzysztof Dudzik-Górnicki (User:ToSter), CC BY-SA 4.0; mywildside.pl, CC BY 3.0; Piotr J, CC BY-SA 2.5; Vavrik, Public domain — Wikimedia Commons.