Валентковий Верх

Валентковий Верх (пол. Walentkowy Wierch або Walentkowa, словац. Valentková, нім. Valentinsberg) — вершина заввишки 2156 м у головному хребті Татр, через яку проходить польсько-словацький кордон. Вона лежить на південь від Свініци, від якої її відокремлює Валентковий перевал (2100 м), і на північний захід від Гладкого Верху, з яким її розділяє Гладкий перевал (близько 1994 м). Зі Свініцею вершину з’єднує вузька, порізана численними зубцями й щербинами Валенткова грань.

Північно-західні схили спадають у Валенткову долину, південно-східні — у Долинку під Колом із озером Задній Став Польський, найвищим у Долині П’яти Польських Ставів. На захід відходить коротка бічна грань із Валентковою Копою (1875 м), що відокремлює словацьку Тиху долину (Верхціху) від Валенткової. Найближчі вихідні пункти — стоянка Паленіца-Бялчанська (близько 8,5 км по прямій), Закопане (10 км), словацькі Подбанське (11 км) і Татранська Яворина (12 км).

Як дістатися / маршрути

На вершину не веде жодна маркована стежка. На польському боці (Татранський національний парк) ходити можна лише маркованими маршрутами, тож вершина для звичайних туристів закрита. На словацькому боці вершина лежить у національному природному заповіднику Тиха долина в межах TANAP, і підйом поза стежками дозволено лише з ліцензованим гірським провідником.

Найближчі марковані маршрути:

• синій маршрут від притулку в Долині П’яти Польських Ставів через Долинку під Колом на перевал Заврат (близько 1 год 40 хв) — проходить під південно-східними схилами вершини, повз Задній Став;
• на словацькому боці червоний маршрут із Тихої долини на перевал Завори (близько 2 год 20 хв від жовтого маршруту) і далі за 15 хв на Гладкий перевал.

Що видно з вершини

Скеляста вершина відкриває кругову панораму, ширшу, ніж із сусіднього Гладкого Верху. Видно навколишні вершини й долини Високих і Західних Татр — Свініцу, Кошистий, Кривань, Гребінь Грубого, Кресаницю, Каспровий Верх, — а за доброї видимості також частину Низьких Татр і Оравських Бескидів.

Природа та історія

Трав’янисті південні схили колись випасали ліптовські пастухи; іноді через Гладкий перевал заганяли овець і польські вівчарі з Долини П’яти Ставів. Пасовище вони називали Валентковою — за ліптовським пастухом Валентом (Валентком), який тут пас волів. Після 1858 року ця назва потрапила в літературу і на карти, а картографи перенесли її з пасовища на вершину, як часто траплялося в Татрах. Згодом у Польщі назву змінили на Валентковий Верх, словаки ж і далі вживають Valentková. Австрійські картографи підписували вершину «Над каменем», але ця назва не прижилася. У XIX столітті вершина була важливим геодезичним пунктом.

Перше зафіксоване туристичне сходження влітку здійснили 5 серпня 1902 року Теодор Ейхенвальд, Фердинанд Рабовський, Ян Бахледа-Тайбер і Войцех Тилька-Сулея; узимку — 1 січня 1914 року С. Буйвід, Казімеж Пйотровський і Г. Тшебніцький.

Безпека, сезон і правила

Це високогір’я з різкими змінами погоди, туманами й ранніми снігопадами. У польському Татранському нацпарку вхід платний, ходити можна лише стежками, пси на маршрути не допускаються. Відтинок Заврат — Свініца червоного маршруту з 2021 року односторонній (лише в бік Свініци). На словацькому боці високогірні маршрути TANAP закриті з 1 листопада до 31 травня. Рятувальники: у Польщі — TOPR (985 або +48 601 100 300), у Словаччині — HZS (18 300 або +421 18 300); загальний номер — 112.

Фото: Adrian Tync, CC BY-SA 4.0; Opioła Jerzy, CC BY 2.5; Rafał Kozubek, CC BY-SA 3.0; Krzysztof Dudzik-Górnicki, CC BY 3.0; Opioła Jerzy, CC BY-SA 3.0 — Wikimedia Commons.