Річка Раба

Раба (Raba) — права притока Вісли в Малопольському воєводстві Польщі. Її довжина — 131,9 км, площа басейну — 1537,1 км², і 86 % цього басейну лежить у Карпатах. Раба народжується в Бескидах між Рабкою і Новим Таргом, тече на північ і північний схід через Бескиди і Передгір'я, а в Сандомирській котловині біля Устя-Сольного впадає у Віслу. Віками її долина була важливим шляхом, уздовж якого виростали села і міста; назву річки, ймовірно, мають кельтське походження.

Течія: від витоку до гирла

Джерела Раби лежать на хребті Обідової, на схилах Кулакового Верху, на висоті близько 774 м; річку живлять також потоки з-під Желізниці в Оравсько-Підгалянському Бескиді і з Рабської Гори. Течію ділять на три частини: верхню в Бескидах (60 км, середній спад 8,5 ‰), середню на Передгір'ї (34 км) і нижню в Сандомирській котловині (43 км). До Мисленіц Раба — типова гірська річка з кам'янистим дном, густою мережею крутих приток і вузькими долинами.

Річка тече вузькою долиною на північний схід через Сеняву, Рабу-Вижну, Хабувку і Рабку-Здруй. Нижче вона перетинає котловину Мшани-Дольної, де повертає на північний захід, проходить між Щеблем і Любоґощем, а від Любеня тече просто на північ через Пцим до Мисленіц. На цьому відтинку Раба відділяє Маковський Бескид від Бескиду Виспового. Між Мисленіцями і Добчицями її перегороджує гребля Добчицького водосховища, нижче вона ще довго звивається по гравію, проходить Гдув і Бохню. Притоки — Поничанка, Слонка, Мшанка, Касінянка, Кшчонувка, Тшемешнянка і найбільша права — Страдомка.

Що побачити вздовж річки

• Скансен рухомого складу в Хабувці — паровози і вагони біля залізничного вузла над Рабою.
• Рабка-Здруй: солянкова градирня, пійальні й лікування — курорт у долині Раби.
• Музей Владислава Оркана в Рабці-Здруй — поруч із берегом річки.
• Добчицьке водосховище — штучне озеро між Мисленіцями і Добчицями (див. нижче).

Річка і люди

Раба — одна з небагатьох великих рік польських Карпат, якою ніколи не сплавляли плотів і не ходили судна. Вінцентій Поль писав, що з усіх приток Вісли води Раби найбурхливіші: до Мисленіц русло перегороджують гірські пороги, у верхів'ї — завали дерев і каміння, часті мілини, нижче — круті вигини, а лісу в верхній течії мало, тож і сплавляти не було чого. Повені на Рабі були звичною бідою, поки 1986 року не збудували Добчицьке водосховище. Рішення ухвалили 1970 року; перед наповненням вирубали 70 га лісу, перенесли села, дороги, цвинтар, школи й підприємства. Гребля має 30 м заввишки і 617 м завдовжки, площа озера — до 10,65 км², об'єм — 127 млн м³. Водосховище дає близько 55 % питної води Кракова, тому з санітарних міркувань доступ до води заборонено; нижче греблі працює невелика ГЕС.

Природа і безпека

У Рабі живе річковий рак, а до 1970-х років у старицях між Пцимом і Любенем траплялися болотяні черепахи. Добчицьке водосховище стало притулком для водоплавних птахів — сірої чаплі, мартинів, лебедя-шипуна. Підходити до води водосховища не можна: це джерело питної води. Раба — швидка гірська річка, тож після злив і навесні не підходьте до підмитих берегів. У горах допомагає ГОПР: 985 або +48 601 100 300, загальний номер — 112.

Поруч: вершини, маршрути, колиби

Над Рабкою піднімається Любонь Великий — туди веде шлях Рабка – Любонь. Над долиною між Мшаною-Дольною і Любенем стоять Щебель і Любоґощ, а долину Раби перетинає Головний Бескидський Шлях.

Фото: Mach240390, CC BY 4.0, Wikimedia Commons; If you are willing to use this photo, please caption it as follows: author:..., CC BY-SA 3.0, Wikimedia Commons; Mathieu Mars, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons; Przykuta, CC BY-SA 3.0, Wikimedia Commons; Jerzy Opioła, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons.