Поляна Верх Любаня

Верх Любаня (Wierch Lubania) — поляна на вершині Любаня (Lubań), найвищої гори хребта Любаня в південно-східній частині Горців. Вона лежить на висоті 1180–1200 м на досить великій пласкій ділянці між двома вершинами Любаня — західною (1211 м), відомою своїми панорамами, і лісистим Середнім Гронем. Поляна належить до села Кросьниця гміни Крощенко-над-Дунайцем; це не територія Горчанського національного парку. Карта Геопорталу подає назву Любень, але в усіх давніших джерелах поляна зветься саме Верх Любаня.

Колись поляну випасали. Ще в 1970-х роках після сильних злив тут утворювалося тимчасове озерце — слід давнього ставка. Туристичну історію Любаня започаткували курортники зі Щавниці: уже з 1860 року вони їздили сюди селянськими возами, а 1912 року з Крощенка проклали перший позначений шлях. У 1936–1939 роках біля скель Самороди на південному краю поляни Татранське товариство лижників збудувало притулок приблизно на 100 місць. Під час Другої світової війни ним користувалися партизани й місцеві жителі, що ховалися від німців; 24 вересня 1944 року німці спалили притулок і вбили двох партизанів — біля руїн стоїть пам’ятний хрест. Бацувку PTTK, збудовану 1973–1974 року на сусідній поляні Виробки, знищила пожежа в січні 1978 року; від неї лишилися кам’яні фундаменти.

З 1960-х років на поляні в липні–серпні працює студентська наметова база «Любань», а її повітка цілий рік може слугувати укриттям від негоди. Під Самородами, біля синього й зеленого шляхів, б’є джерело питної води. Серед рідкісних рослин Любаня — будяк головчастий (Cirsium eriophorum) і будяк різнолистий (Cirsium heterophyllum).

Що побачити і що робити

• Оглядова вежа на західній вершині (2015): дерев’яна, 30 м заввишки, з терасою на висоті 20,7 м, куди ведуть 138 сходинок. Її форма нагадує дерев’яні готичні костели регіону. З вежі видно Горці, Пеніни, Чорштинське водосховище, Спиську Магуру, Списько-Губалівське передгір’я й Татри.
• Сама поляна — зручне місце для пікніка з видом на Татри, Пеніни й Бескиди; на терасі з південного боку встановлено велику інформаційну таблицю про Любань.
• Скелі Самороди з магурського пісковику, руїни довоєнного притулку і польовий вівтар на західній вершині на честь гірських мандрівок Кароля Войтили.

Як дістатися

На поляні перетинаються три позначені шляхи. Червоний Головний Бескидський Шлях: із Крощенка через Маршалек — 3:10 угору (2:10 униз), від Кнурівського перевалу через Рунек — 3:35. Синій шлях Тарнув – Великий Рогач: з Охотниці-Дольної — 2:15, від перевалу Сножка — 2:05. Зелений шлях Гривальд – Поляна Габровська: з Охотниці-Дольної — 2:30, з Гривальду — 2:10. Ще один зелений шлях веде з Тильманови (2:15). Це звичайні гірські походи на 2–3,5 години лісовими стежками, посильні для дітей, які вже ходять у гори; з візком — ні.

Сезон і безпека

Поляна відкрита цілий рік, вхід на неї і на оглядову вежу безплатний (вежа за даними OpenStreetMap — без плати). Найкраще тут ясного ранку, коли Татри видно найчіткіше, і восени. Узимку гребінь засипає снігом, і сюди ходять на лижах та пішки утоптаними шляхами. У тумані на відкритій поляні легко розминутися зі шляхом — тримайтеся позначок. Гірська рятувальна служба GOPR — 985 або 601 100 300.

Що поруч

Біля підніжжя Любаня, над Чорштинським водосховищем, стоять руїни Чорштинського замку, а на протилежному березі — замок «Дунаєць» у Нідзиці. Головним Бескидським шляхом на захід можна дійти до пасовищ Горчанського парку — серед них Поляна Горц Каменицький.

Фото: Jakub Hałun, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons; Jerzy Opioła, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons; Gorofil, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons; Krzysztof Dudzik-Górnicki (User:ToSter), CC BY-SA 3.0, Wikimedia Commons.