Музей Никифора в Криниці-Здруй

Музей Никифора (Muzeum Nikifora) у Криниці-Здруй присвячений одному з найвідоміших у світі художників-самоуків — Никифору Криницькому, лемкові Епіфанію Дровняку (1895–1968). Це філія Музею Сондецької землі в Новому Сончі, який має найбільшу у світі збірку його робіт і пам'яток — понад тисячу предметів. Музей розташований у самому центрі курорту, на Бульварах Дітля, у дерев'яній віллі «Романівка» (Romanówka), до якої веде місток через потік Криничанку.

«Романівку» збудували в другій половині XIX століття як пансіонат у так званому «швейцарському стилі», типовому для тогочасної Криниці: зруб, обшитий фарбованими дошками, з ґанком на профільованих стовпах і трикутними наличниками над вікнами й дверима. Будинок спершу стояв на вулиці Пілсудського, від 1970-х занепадав, а 1990 року його розібрали й після консерваторського ремонту 1992–1994 років відтворили на новому місці. Музей Никифора відкрився тут 1995 року; вілла входить до Малопольського шляху дерев'яної архітектури.

Никифор народився 1895 року в Криниці, де тоді переважну більшість мешканців становили лемки. Він ледве навчився писати й читати, зате малював постійно — спершу на клаптиках паперу, обгортках і картонках. Світ відкрив його 1932 року, коли львівський художник Роман Турин передав близько двохсот його робіт на виставку в Парижі, яку влаштував Український народний музей імені Тараса Шевченка у Львові. Після акції «Вісла» 1947 року митця, за даними української Вікіпедії, кілька разів вивозили на захід Польщі, але він щоразу повертався до рідної Криниці. Справжню світову славу принесла йому паризька виставка 1959 року.

Що побачити

• Твори з усіх періодів творчості — акварелі, гуаші й рисунки: бескидські краєвиди з церквами й костелами, криницька архітектура, інтер'єри, вокзали, установи, вигадані «фабрики доларів», автопортрети, військові сцени. Бескидські пейзажі 1920–1930-х років фахівці вважають вершиною його творчості.
• Скромна майстерня художника — прості дерев'яні скриньки з дешевими фарбами й пензлями, різні види паперу, його сумка й оригінальні печатки, якими він підписував картинки.
• Документальна частина — фотографії Никифора, польські й закордонні публікації, плакати й каталоги його виставок з усього світу; на фасаді — меморіальна дошка з барельєфом митця.
• Тимчасові виставки наївного, народного мистецтва й ар-брют, а також концерти, лекції та зустрічі.

Практична інформація

Вілла стоїть на головному променаді Криниці, поруч зі Старим курзалом і бюветами, тож сюди зручно зайти під час прогулянки центром. Власної стоянки музей не має — слід користуватися платними міськими паркінгами. Музей зачинений у понеділок, у робочі дні має обідню перерву 13:00–14:00, а в четвер вхід безкоштовний. На огляд вистачить 45–60 хвилин. Світлі, невеликі зали добре підходять для знайомства дітей із наївним мистецтвом.

Поруч: маршрути й вершини

За сто метрів від музею проходить Головний Бескидський шлях, а з центру Криниці починаються й наші маршрути притулок ПТТК під Верхомлею – Криниця-Здруй та Шлях імені Вінцентего Поля. Сам курорт описано на сторінці Криниця-Здруй, а за 5 км стоїть лемківська церква святого Якова в Поворознику — саме такі лемківські церкви часто з'являються на картинах Никифора.

Офіційний сайт: muzeum.sacz.pl

Фото: Henryk Bielamowicz, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons; Henryk Bielamowicz, CC BY 3.0, Wikimedia Commons; Fmbar22, CC BY-SA 3.0 pl, Wikimedia Commons; Wlodek k1, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons; Antekbojar, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons.