Гавран

Гавран (словац. Havran, пол. Hawrań, нім. Rabenstein) — найвища вершина Бєлянських Татр заввишки 2152 м і водночас найвища вапнякова гора всіх Татр. Вона стоїть над селом Ждяр, приблизно за 20 км на північний захід від Кежмарка, у Пряшівському краї Словаччини. Масив входить до Татранського національного парку й до національного природного заповідника «Бєлянські Татри» з найвищим, п'ятим ступенем охорони. Вершина закрита для туристів із 1978 року, позначеної стежки на неї немає — Гавран можна лише милуватися здалеку.

Гавран лежить у північно-західній частині головного хребта Бєлянських Татр, між вершиною Новий (близько 2000 м), від якої його відділяє Гавраняче сідло, і Ждярською Відлою (2142 м) за Тристарським сідлом. Разом із Новим і Мураньом вони утворюють характерну групу, яку видно з багатьох місць у Високих Татрах і з польського Підгалля. На півдні під масивом лежить долина Задні Медодоли, на сході — Тристарська долина. Вода з південно-західних і північних схилів стікає до Яворинки в басейні Дунайця, а на східному схилі бере початок річка Бяла, що несе воду до Попраду.

Вершину вкриває лише низька рослинність, від неї розходяться три скелясті гребені. На північно-західному відрозі стоїть найвища стіна Бєлянських Татр — близько 250 м. На схилах масиву відомо понад десяток печер; найглибша з них, Тристарська (201 м), — найглибша в усіх Бєлянських Татрах.

Назва

Раніше Гавран разом із сусідньою вершиною називали «Вершиною Вил» (нім. Gabelspitze), словаки — Нижньою або Панською Відлою. Нинішня назва з'явилася приблизно сто років тому, її походження невідоме: словацьке havran означає і грака, і вороного коня.

Чому сюди не можна

Ще 1887 року князь Крістіан Гогенлое викупив цю частину Татр для полювання, обгородив її й заборонив вхід. Пізніше на вершину відкрили жовту туристичну стежку зі Ждяра, але 1978 року її закрили, і відтоді весь масив — суворий заповідник. Навіть найлегший природний шлях (із Задніх Медодолів через Гавраняче сідло) заборонений; порушення правил TANAP карається штрафом, а головне — тут живуть сарни, бабаки й рідкісні вапнолюбні рослини, яким потрібен спокій.

Звідки подивитися

• Синя позначка з Татранської Яворини долиною Задні Медодоли на Копське сідло й далі до Татранських Матлярів — найближча до Гаврана стежка, з неї добре видно південні схили масиву. Високогірні ділянки TANAP щороку закриті з 1 листопада до 31 травня.
• Неподалік є природнича стежка Монковою долиною, що виходить на хребет у Широкому сідлі (близько 1826 м); режим її роботи сезонний — перевіряйте на tanap.sk.
• Чудові види на Гавран відкриваються з Ждяра, Подспадів і Татранської Яворини, а з польського боку — з Губалівки, Русинової поляни й Бахледзького Верху.

Що видно з вершини

За описами словацьких джерел, з Гаврана видно головний хребет Бєлянських Татр і більшість вершин Високих Татр, а за доброї погоди — Воловські гори, Браніско, Чергов, Левоцькі гори, Пєніни, Спіську Маґуру, Оравські Бескиди й багато гір південної Польщі. Тому Гавран здавна славився як оглядовий пункт — але сьогодні цю панораму можна побачити хіба що на старих фото.

Культура

Гаврану присвячено вірш польського поета Владислава Броневського «Гавран і Мурань» (1935). Його силует — одна з найвпізнаваніших картин Підгалля й Спіша.

Безпека

На довколишніх дозволених стежках діють звичайні високогірні правила: ходити лише позначеними маршрутами, стежити за прогнозом, не виходити у грозу. Гірська рятувальна служба Словаччини (HZS): 18 300 (з іноземного номера +421 18 300) або 112.

Фото: Michal Klajban, CC BY-SA 4.0; Jerzy Opioła, CC BY-SA 4.0; Rafik k, CC BY-SA 4.0; Kristo, CC BY-SA 3.0; Matthew - first user,, CC BY-SA 3.0 — Wikimedia Commons.