Воловець

Воловець (словац. Volovec, пол. Wołowiec) — вершина заввишки 2063 м на головному хребті Західних Татр, на кордоні Словаччини та Польщі. Це масивний куполоподібний вузол, у якому сходяться три хребти: зі сходу — головний хребет із Лопатою та Яжомбчим Верхом (словац. Hrubý vrch), з півдня — гострі Рогачі (Острий Рогач, Плачливе), а на північ відходить бічний хребет через Раконь (Rákoň) і Ґжесь до Бобровця. Гора височіє над трьома долинами: польською Хохоловською, словацькими Рогацькою та Ямницькою. Від Острого Рогача її відділяє Ямницьке сідло, від Раконя — сідло Завраце, від Лопати — перевал Дзюрава (Dziurawa Przełęcz). Зі словацького боку походи зазвичай починають у Зверовці біля Зуберця (близько 6 км на північний захід), з польського — біля гирла Хохоловської долини поблизу Вітова. Воловець лежить у національних парках обох країн (TANAP і TPN) і належить до найпопулярніших двотисячників Татр.

Як дістатися: маршрути

• Зі Зверовки (Словаччина) — найпростіший підхід: від Тятлякової хати в кінці Рогацької долини на сідло Забрать, далі на Раконь і хребтом на вершину; чеські джерела оцінюють його приблизно у 2 год 20 хв і 750 м набору висоти від хати. Жовтий маршрут веде зі Зверовки через Раконь.
• Синій маршрут із Польщі — бічним хребтом від Ґжеся через Довгий Уплаз і Раконь на вершину (близько 1 год 40 хв угору, 1 год 25 хв униз). Далі синій разом із червоним спускається на Ямницьке сідло і в Ямницьку долину (близько 1 год 35 хв). Зі словацького боку синій також веде з Оравиць через Бобровецьке сідло і Раконь.
• Зелений маршрут — від Хохоловської поляни через Верхню Хохоловську долину на гребінь між Раконем і Воловцем, звідти синім на вершину (близько 2 год 30 хв угору, 2 год 05 хв униз).
• Червоний хребтовий маршрут — з Рогачів через Смутне та Ямницьке сідла (від Острого Рогача близько 1 год) і далі на схід уздовж кордону через Лопату на Яжомбчий Верх (близько 1 год 50 хв).

Підходи з Польщі та зі Зверовки технічно нескладні, але довгі й із великою різницею висот. Найважчий варіант — через Острий Рогач і Ямницьке сідло: це одна з найбільш експонованих ділянок головного хребта Західних Татр.

Що видно з вершини

З досить широкої пласкої вершини відкривається дуже далекий краєвид. Польський альпініст Януш Хмелевський 1898 року описував, як на південному заході віялом розходяться урвисті Рогачі, а на сході Високі Татри постають, наче величезний скелястий острів. На північно-західному обрії видно Бабину Гору, на заході внизу блищать Рогацькі плеса. Словацькі джерела згадують також Оравські Бескиди, Оравську Магуру та Низькі Татри.

Природа та історія

Куполоподібний масив складений сильно деформованими метаморфічними породами — аляскитами та мілонітами; у плейстоцені його з трьох боків підрізав льодовик. На схилах постійно тримаються татранські серни, а в осипах на північному боці живуть бабаки. Колись тут випасали худобу: польські схили належали до Хохоловської полонини. Серед рідкісних для Польщі рослин тут знайдено мітлицю альпійську, котячі лапки карпатські, вербу швейцарську та злинку угорську.

Висоту вершини точно виміряли вже 1820 року, і вона довго була важливим тріангуляційним пунктом. Польські пастухи здебільшого називали гору Грубим Верхом — цю назву наводить Людвік Зейшнер, — а словацькі звали її Воловцем. Перемогла словацька назва, бо саме її записали на свої мапи австрійські картографи, а від них її перейняли польські дослідники та закопанські провідники. Перше зафіксоване зимове сходження здійснили 1906 року угорські альпіністи — Імре Барца з товаришем. Після будівництва в 1968–1970 роках дороги із Зуберця до Зверовки потік туристів зі словацького боку різко зріс, і схили навколо вершини потерпають від туристичної ерозії.

Безпека, сезон і правила

Словацькі маршрути (зі Зверовки, Ямницької долини, хребтом Рогачів) лежать у високогірній зоні TANAP і закриті з 1 листопада до 31 травня — так передбачає чинний відвідувальний порядок парку (раніше закриття тривало до 15 червня). Західна частина масиву належить також до національного природного заповідника Рогацькі плеса. На польському боці діють правила Татранського національного парку (TPN): вхід платний, ходити можна лише маркованими стежками, з 1 березня до 30 листопада заборонено рухатися стежками від смерку до світанку, а взимку (з 1 грудня до кінця лютого) стежки закриті з 22:00 до 5:00. Сезонного закриття стежок TPN не має, але взимку на схилах Воловця існує лавинна небезпека.

Відкритий куполоподібний гребінь не захищає від вітру й гроз; у тумані легко втратити орієнтир. Ділянка через Острий Рогач із ланцюгами потребує досвіду й відсутності страху висоти.

Екстрені номери: у Польщі — TOPR 985 або +48 601 100 300, у Словаччині — HZS 18 300 (+421 18 300); в обох країнах діє 112.

Цікаві факти

• Воловець часто називають одним із найлегше доступних двотисячників Татр — на нього ходять навіть родини з дітьми.
• На вершині сходяться три хребти, і саме тут кордон Польщі та Словаччини повертає з головного хребта на північ.
• Висоту Воловця виміряли ще 1820 року.

Фото: Pavouk, CC BY-SA 4.0; Kruczy89, CC BY-SA 3.0; Opioła Jerzy, CC BY 2.5; Krzysztof Dudzik-Górnicki (User:ToSter), CC BY-SA 4.0; Piotrass007, CC BY-SA 4.0; Juloml, CC BY-SA 3.0; Jakub Hałun, CC BY-SA 4.0 — Wikimedia Commons.