Буковець - село
Болехівської міськради Івано-Франківської області. Лежить на сході Івано-Франківщини в межах Прикарпаття і в уголовині річки Сукіль, довкола села наявні числені туристичні принади.
Село Буковець розкинулося в уголовині гірської річки Сукіль (яка тече посеред села). Село розташоване неподалік від містечка Болехів (в 15 кілометрах на північний схід від його центру), та межує з селами:
Труханів (з заходу - на
Львівщині) і Козаківка (на півдні), та
Поляниця (з півночі). Проживаючи в гірській місцині, більшість мешканців села працюють в лісництві та пораються в своїх селянських господарствах, а також мають можливість працювати на підприємствах міста Болехів.
Тісно переплетена доля села з сусідсіьким селом - Поляниця, яке адміністративним центром цієї округи. В кінці XVIII - на початку XIX століть було засновано хутір, німецькими колоністами на, так званих, камеральних (державних) землях й названо Ямерсталь. Населений пункт знаходиться в мальовничій долині між селами Поляниця та Козаківка. Недалеко від села протікає річка Сукіль. Перші поселенці займалися лісорозробками, вели особисте сільське господарство, було побудовано тартак - лісопилку. Для потреб поселення в 20-х роках XX ст. відкрито початкову школу, костел. Навчання, як і богослужіння проводилось на німецькій мові. Серед німців тут проживала єдина українська родина - Дубіва Миколи Дмитровича.
В 1939-1940 рр. згідно з договором Молотова - Рібентропа німці залишили село. Вільні хати, залишені німцями, були заселені багатодітними родинами із Поляниці. В 1954-1956 рр. були демонтовані костел і тартак. На місці тартака пізніше було утворено допоміжне господарство Болехівського лісокомбінату. Церква і клуб знаходилися в сусідній Поляниці.
У 2000 році силами громадськості було відкрито церкву св. Петра і Павла. В селі працюють два продуктові магазини, і деревопереробна фабрика, пилорама, котра зараз переживає не найкращі часи. На території села розташовано 44 двори, у яких проживає 170 осіб. Село оточують мальовничі гори. На відстані 7 кілометрів від села знаходиться пам'ятка природи
"Гірське Поляницьке або Мертве озеро". Від нього пішки або верхи на конях можна добратися до
гори Ключ - місця бою Українських Січових Стрільців з відділами російської армії в 1914 році.
