Богородчанський район

Гірська частина Богородчанського району розміщена в межах північної границі Скибових Карпат та входить до складу масиву Горган. Невеличке гірське село Гута, яке є крайнім південним населеним пунктом нашого району - це ворота в чарівний та захоплюючий світ карпатської краси. З Гути, чи вірніше, зі Старої Гути починаються одно- та багатоденні маршрути на полонини, перевали, стрімкі горганські перевали та хребти. Найвища точка району - гора Сивуля, що має висоту 1818 м.

Районний центр - місто Богородчани, а основні туристичні локації (населені пункти) району: Гута, Стара Гута, Космач, Саджава, Манява, Міжгір'я, Старуня, Горохолина.

Район розташовано в центрі Івано-Франківської області. Межує з Тисменицьким, Надвірнянським, Рожнятівським і Калуським районами області та Закарпаттям. Відстань від районного центру смт. Богородчани до: Івано-Франківськ – 22 км, Київ – 600 км, Варшава – 500 км, Львів – 150 км, Бухарест – 150 км, Берлін – 150 км.

Стара Гута розташована у верхів'я річки Бистриці Солотвинської на висоті 650 м над р. м. Село розміщене на віддалі 60 км від обласного центру та має зручне автобусне сполучення. Звідси починається один з найпопулярніших пішохідних маршрутів - сходження на вершини-близнюки Сивулю (1881м) і Лопушну (1836 м), які є найвищими точками Горган. Ці вершини покриті кам'яними розсипами, які тягнуться стрімко на сотні метрів вниз. Довжина маршруту - 39 км від автобусної зупинки села Гути. Перепад висот—1200м. Маршрут проходить поряд з мальовничими водоспадами в урочищі Жолоб та урочищем Пекло, з крутих обривів яких починається річка Бистриця Надвірнянська. На вершині Сивулі стоїть бетонний стовп та позначено на каменях сторони світу. Далі стежка веде на гору Лопушну (1836м), відстань до якої не більша, ніж кілометр. 

Не менш цікавим для пішохідного туризму є сусідній з Сивульським хребет Ватагів, який починається в Осмолодській стороні, а в околицях Гути закінчується живописними вершинами Висока (1803м) та Ігровець (1804м). Тут б'ється, не знаходячи берегів, кам'янисте море містичного урочища Ігровище, сповненого легендами про померлі нехрещені душі дітей, що знайшли тут притулок. Маршрут проходить вздовж притоки Бистриці Лопушної, мальовничими галявинами з чудовими грибними місцями та полониною Погар, з якої починається підйом на вершину Ігровця. Довжина маршруту - 34 км. 

Для груп школярів та менш підготовлених туристів цікавим буде перехід з Гути до найвищого в Карпатах Манявського водоспаду через хребет Чортка. Описані маршрути не вимагають особливого спорядження та будуть під силу навіть не тренованим туристам.

Автомобільний (велосипедний) маршрут місцями визвольних змагань "Повстанськими стежками"

• селище Богордчани (поховання "Благого", "Шума", "Довбуша" на кладовищі, меморіальна дошка Теодору Мартинцю, кам?яний знак борцям за волю України навпроти колишньої будівлі НКВД);
• село Грабівці (меморіальна садиба майора УПА Костянтина Петера); 
• село Дзвиняч (боївка,місце загибелі полковника УПА Грегота-Різуна); 
• село Лесівка (місце боїв та масового поховання повстанців куреня Різуна, які загинули у боях з частинами "Червоної мітли"); 
• село Старі Богородчани (могила повстанців).

Тур вихідного дня "Чарівні барви осені"

Серед гостей та жителів району популярності набули короткотривалі, одноденні пізнавально-відпочинкові тури, або тури "Вихідного дня". Під час таких турів його учасники мають змогу познайомитися з історико-культурними та унікальними природними об'єктами, що знаходяться на території Богородчанського району. Окрім цього, тури передбачають знайомство з цікавими, талановитими людьми, майстрами народно-ужиткового мистецтва, художниками, що проживають на території району. 

Пропонуємо вашій увазі один із таких турів. Маршрут: Богородчани – Манява – Луквиця - Богородчани. 

Початок туру: автобусна екскурсія населеними пунктами району(села Підгір'я, Дзвиняч, смт. Солотвин, Маркова). Під час цієї подорожі досвідчені екскурсоводи знайомлять присутніх з історико-географічними особливостями згаданих населених пунктів. 

1. Екскурсія до Скиту Манявського та "Блаженного Каменя". Туристи мають змогу відвідати пам'ятку архітектури ХVІІ ст., прилучитися до молитви, а також ознайомитися з унікальним, самою ж природою створеним "Блаженним каменем", що за давньою легендою зцілює душі і тіла віруючих. 
2. Переїзд учасників туру до села Луквиця. Знайомство з творчістю сільської майстрині п. Ганни Красій (живопис, художня вишивка гладдю, випічка весільних короваїв). 
3. Знайомство учасників туру з пластовим табором "Чота Крилатих" та його комендантом п. Степаном Красіличем. У чудовому місці розташовано цей табір. На вибір відпочиваючих: катання на човнах, польоти на парапланах, катання на конях. 
4. "Вечірня ватра" запрошує всіх учасників туру скуштувати страви, притаманні даній місцевості. У програмі: конкурсні ігри, вікторини, сюрпризи. 
5. Повернення до смт. Богородчан.

Саджавський народний музей етнографії та побуту

Музей розташовано у селі Саджава. Організатором музею є директор місцевої школи Василь Васильович Мороз. У десяти просторих кімнатах - уся історія Саджави, починаючи з часу заснування села і до сьогоднішніх днів. У музеї налічується більше трьох тисяч експонатів. На всі речі цікаво подивитися і порівняти з нинішніми відповідниками. Цікавим є те, що усі зібрані експонати є оригінальними. Тут зібрано рушники, датовані кінцем минулого століття, дитячу колиску з 1900 року, двері 1840 року, зроблені без жодного цвяха, ходаки 1879р. Ще один з найцікавіших і найдавніших експонатів музею— різьблений хрест. Такі хрести кріпили над вікном. До них, поки не було ікон, молилися, їх передавали з покоління в покоління, як велику сімейну реліквію. 

Адреса музею: вул.Шкільна, с. Саджава, Богородчанський р-н, Івано- Франківська обл., Україна, 77717, контактний телефон: № +38 (03471) 37234.

Солотвинський філіал краєзнавчого музею

Солотвинський краєзнавчий музей заснований в 1958 році вчителем-краєзнавцем О.А.Феданком (1898-1983), який зібрав сотні цікавих експонатів з археології краю, нумізматики, етнографії, побуту та ремесел. Адреса музею: вул. Грушевського, 4, смт. Солотвино, Богородчанський р-н, Івано-Франківська обл., Україна, 77753.

Манявський "Музей ведмедя"

Створений громадською організацією "Наш Дім—Манява", що утворилася з ініціативи студентської та учнівської молоді села Манява. Музей носить освітньо-екологічну мету, його діяльність спрямована на збереження виду бурого ведмедя у Карпатах. Адреса музею: с. Манява, Богородчанський р-н, Івано-Франківська обл., Україна, 77772.

Екологічний туризм

На території Богородчанського району знаходяться ряд об'єктів природно-заповідного фонду. Основні та найбільш привабливі з них для розвитку екологічного туризму:

1. Лісовий заказник загальнодержавного значення "Скит Манявський". Загальна площа—362 га, розміщений на території Манявського лісництва.
2. Державний ботанічний дендрологічний парк "Діброва". Загальна площа –8 га, розміщений на території Богородчанського лісництва.
3. Гідрологічна пам'ятка природи місцевого значення "Манявський водоспад". Загальна площа—1,0 га, висота падіння води—16 метрів. Розміщений на території Манявського лісництва.
4. Лісовий заказник місцевого значення "Комарники". Загальна площа—175 га, розміщений на території Манявського лісництва.
5. Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення "Тис ягідний". Загальна площа—0,01 га. Розміщений на території Манявського лісництва.
6. Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення "Бір величків". Загальна площа—2,1 га озміщений на території Яблунського лісництва.
7. Лісовий заказник місцевого значення "Шиворіс". Загальна площа—50 га. Розміщений на території Яблунського лісництва.
8. Лісовий заказник місцевого значення "Сумарин". Загальна площа—185 га. Розміщений на території Яблунського лісництва.
9. Заповідне урочище місцевого значення "Бистрий". Загальна площа – 187 га. Розміщений на території Гутянського лісництва.
10. Лісовий заказник місцевого значення "Погорілець".Загальна площа – 220 га. Розміщений на території Гутянського лісництва.
11. Заповідне урочище місцевого значення "Люблінець". Загальна площа—113 га.Розміщений на території Солотвинського лісництва.
12. Заповідне урочище місцевого значення "Міжгір'я". Загальна площа— 207 га. Розміщене на території Росільнянського лісництва.

Об’єкти природно-заповідного фонду

• Грязевий вулкан та сольова криниця в селі Старуня. Старунський вулкан заявив про себе у 1977 році, коли в Румунії стався землетрус, поштовхи якого були відчутні і на Прикарпатті. Тоді ж на північній околиці села відбувся зсув грунту, що утворив невелику долину з озерцем. З тих пір вулкан і не заспокоюється, дихаючи через десятки міні-кратерів. Науковці мають декілька точок зору на причини виникнення цього геологічного дива. За однією з гіпотез, вулкан утворився на так званій антиклінальній складці, тобто випуклій структурі, яка має кілька розломів земної кори. І тому завдяки певним фізико-хімічним процесам, що проходять на глибині 600-1000 метрів, відбуваються виверження грязей, мінеральної води, розсолів. Тут також утворюються сполуки свинцю, цинку, є прояви новітньої тектоніки, молодих рухів земної кори. За перших сім років ця територія піднялася на один метр. І загалом, на думку вчених, маємо наочний геологічний музей, природну лабораторію процесів сучасного мінералоутворення. Це місце, за своєю оригінальністю, комплексом геологічних явищ, а також за науковою цінністю, не має аналогів у світі.
• "Блаженний камінь" з цілющим джерелом у селі Манява. "Блаженний камінь" - дивовижний витвір природи, камінь-брила розміром 10x3 метри з гротом. Природна ніша в скелі має ширину біля 4-х метрів, висоту 1,5 метра і на 2 метри врізається в гору. За народними переказами та твердженнями окремих істориків, саме з цього місця розпочав свою богоугодну історію Скит Манявський. Ченці Києво-Печерського монастиря вийшли з Києва в напрямку Карпат, шукаючи чудодійну воду, яка повинна бути схожою з водою «Києво-Печерською». Вони зупинилися біля каменя – печери з цілющим джерелом. Облаштувавши в печері житло, ченці молитвами, водою та зібраними травами зцілювали хворих та немічних.
• Манявський водоспад з висотою падіння води 16-20 м.

Історико-архітектурні споруди

• Манявський Скит - пам′ятка архітектури ХVІІ, заснований у 1606 р. уродженцем Тисмениці Й. Княгиницьким, вихованцем Афонського монастиря;
• Костел отців Домініканців в Богородчанах, збудований 1691 році;
• Сторічна церква святого Миколая в селі Глибівка, збудована, за легендами, на кошти Олекси Довбуша;
• Церква святих апостолів Петра і Павла в с. Росільна, збудована ще на початку ХVІІ століття.

Богородчанський район має цікаву і багату історію. Про давність заселення цього краю свідчать результати археологічних розкопок на території села Старуні, в результаті яких тут виявлено десять стоянок первісних людей. Окрім цього, археологами в 1907 та 1929 роках знайдені залишки мамонта і носорога, скелети котрих зберігаються в музеях Кракова та Львова. Проживали на території Підгірського краю і племена часів трипільської культури (середини 4 - кінця 3 тисячоліття до нашої ери).

В перших століттях нашої ери на берегах Золотої Бистриці жили слов′янські племена білих хорватів. Поблизу сіл Грабовець і Горохолино виявлено рештки городищ давньокиївського періоду. Найстарішими поселеннями на Підгірщині, згідно з першими писемними згадками, є такі села, як Грабовець, Жураки, Ляхівці (нині Підгір′я), Монастирчани, Старуня. В Галицько-Волинському літописі згадується про поселення Краснопіль (нинішній Солотвин). Решта сіл згадуються вже в джерелах 16-17 століть.

Осібно стоїть в історичному літописі краю чоловічий монастир Скит Манявський, заснований шляхтичем із Княгинина Йовом Княгиницьким. Тут було створено шедевр українського сакрального живопису, який увійшов в історію під назвою Богородчанського іконостасу, виконаний в 1698-1705 рр. Йовом Кондзелевичем.

На Богородчанській землі творили або народилися відомі діячі: Антін Могильницький—поет, автор поеми "Скит Манявський"(1811-1873); Юліан Целевич(1843-1892рр.), автор праці "Історія Скита Манявського; письменник Михайло Петрушевич (1869-1895); Олексій Заклинський, автор "Записок пароха Старих Богородчан"(1819-1881рр); Іван Капущак, посол до Віденського парламенту (1807-1868 рр.); художник Модест Сосенко (1875-1920); класик української літератури Михайло Яцків (1873-1861 рр.); колишній міністр земельних справ в уряді ЗУНРу Михайло Мартинець.

На території району знаходиться пам′ятка архітектури ХVІІ - Манявський Скит, заснований у 1606 р. уродженцем Тисмениці Й. Княгиницьким, вихованцем Афонського монастиря. У 1620 році Царгородський патріарх надав Скитові право ставропігії. У середині ХVІІ ст. Скит мав до 200 ченців і десятки підпорядкованих монастирів у Галичині, на Буковині та у Молдавії. У 1612 році споруджена Христовоздвиженська церква. У 1620-1621 рр. монастир обвели оборонним муром з трьома вежами, які були знищені турками у 1676 р. За підтримки російських царів, молдавських господарів, місцевих ктиторів у 1681 р. монастир був відбудований. За вірогідними джерелами, у Скиті похований гетьман України І.Виговський. Протягом 1970-1980 рр. проводилась реставрація Скиту, згодом він був оголошений Історико-культурним заповідником. Після передачі Скиту УПЦ КП у 1998 році в ньому розмістився чоловічий Хрестовоздвиженський монастир.

На території району розміщено ряд церков та костел, що характеризують високий рівень духовної культури наших предків. Досі в с. Росільна зберігається церква святих апостолів Петра і Павла, збудована ще на початку ХVІІ століття. Ця дерев′яна споруда зведена без жодного цвяха, а в її приміщенні знаходяться ікони, які написані 300-400 літ тому та частина вівтаря, аналогів якому немає на Прикарпатті.

Серед найдавніших релігійних споруд – костел отців Домініканців в Богородчанах, збудований 1691р., сторічна церква святого Миколая в с. Глибівка, збудована, за легендами, на кошти Олекси Довбуша. Загалом, на території району знаходиться понад три десятки храмів, збудованих в ХVІІІ-ХІХ століттях (детальніша інформація про храми Богородчанщини розміщена у розділі Суспільство→Релігія).