Селище Богородчани розташоване на правому березі гірської річки Бистриці-Солотвинської та з західного боку Чорного лісу. Через селище проходить важлива для відпочивальників траса, яка веде до найбільш популярних гірських курортів: Яблуниця, Буковель, Яремче, Верховина, Драгобрат. У містечку зберігся комплекс Домініканського монастиря з XVIII. У першій половині XVIII ст. в околицях Богородчан активно діяли загони опришків на чолі з О. Довбушем. У другій половині XIX ст. у Богородчанах перебував відомий прогресивний діяч і поет А. Могильний. Богородчани були повітовим центром. Містечко мало привілей на проведення ярмарків двічі в місяць. На старому гербі Богородчан зображено на блакитному тлі міський мур (без брами), над яким стоять три вежі.
127 років в місцевій церкві перебував знаменитий іконостас з Манявського скиту - визначна пам'ятка галицького барокового мистецтва. Цей іконостас був намальований у 1698-1705 роках у Скиті групою майстрів-малярів, якими керував Йов Кондзелевич (1667-1740).
Після ліквідації Манявського скиту у 1785 році його майно було розпродано й вивезено. Богородчанська громада під час ліцитації монастирського майна купила іконостас із церкви Воздвижения за 60 злотих, перевезла в Богородчани і помістила в місцевій церкві. У 1913 році Богородчанський іконостас було вислано до Відня на реставрацію, а тим часом, у роки Першої світової війни, церква в Богородчанах згоріла. На щастя, іконостас зберігся і був перевезений до Національного музею у Львові. Богородчани втратили свою пам'ятку, однак назва містечка назавжди увійшла до історії мистецтва.
На території самого селища є Домініканський монастир 17 століття (костел, палати духовенства, келії, мур з брамою - вул. Т. Шевченка, 61), який є не тільки архітектурним, але і історичним пам'ятником. Його із задоволенням оглядають туристи. Сьогодні Богородчани - це курортний центр Івано-Франківської області, добре відомий любителям зимового і літнього відпочинку. Багата історія краю, чудовий цілющий клімат, розвинена туристична інфраструктура забезпечать вам комфортний і цікавий відпочинок. А готелі Богородчани запропонують вам комфортні умови проживання і цілий перелік додаткових послуг, починаючи від сауни з басейном і закінчуючи прокатом гірськолижного спорядження.
Селище з усіх боків оточене високими гірськими вершинами, завдяки яким утримується стабільна погода і незначні коливання температур. Вікові ліси допомагають утримати у землі прохолоду в літню пору і потоки теплого повітря - в зимовий, що робить перебування тут особливо приємним. Джерела з мінеральною водою дають можливість поєднати приємний відпочинок з лікуванням. Ви зможете вирішити проблеми шлунково-кишкового тракту і сечової системи. Ціни на відпочинок Богородчани дозволяють підібрати собі житло, відповідне запитам і уявленням про комфорт, а також відповідне по матеріальним можливостям.
Дозвілля тут різноманітне. Крім відпочинку в готелі, ви можете скористатися послугами екскурсбюро і зробити поїздку по історичних та культурних місцях Прикарпаття та Карпат. Перебуваючи тут взимку, звичайно ж, не можна пропустити нагоду і не покататися на лижах. У самому селищі ви можете взяти напрокат все необхідне і скористатися послугами інструктора, який навчить вас всім тонкощам катання на лижах. Чудова природа цих місць і безліч варіантів, для того щоб захоплююче провести час, зроблять ваше перебування в Богородчанах приємним і незабутнім.
Перша письмова згадка про Богородчани належить до 1441 року. В ній йдеться про те, що власником Богородчан був Ян з Бучача. Жителі селища з давніх часів займалися ремеслом і рільництвом. Серед спеціальностей ремісників найпоширенішими були: кравецтво і ткацтво. Про це свідчать і назви вулиць, що збереглися до наших днів: Ткацька, Різнича. В другій половині XV століття Богородчани стали володінням шляхтичів Потоцьких.
1691 року за наказом графині К. Потоцької у Богородчанах було споруджено костел, навколо нього оселилася група дрібної шляхти і кілька десятків ремісників з Польщі. Костел став центром окатоличення населення. У першій половині XVIII століття в околицях Богородчан активно діяли загони опришків, серед яких були й мешканці Богородчан. 1744 року опришки на чолі з Олексою Довбушем вчинили сміливий напад на фортецю в Богородчанах, де повстанці захопили багато зброї, а також знищили реєстри податків, орендні договори тощо.
За першим поділом Польщі Богородчани опинилися під владою Габсбурзької монархії (з 1804 року - Австрійської імперії), містечко стало власністю австрійських баронів, які здійснювали політику понімечення українського населення. Переслідувалась українська культура, звичаї. Навмисне гальмувався розвиток економіки. Богородчани залишались у другій половині XVIII століття дрібним містечком: 1786 року тут було всього 314 будинків і 1 134 жителі. Австрійська влада 1789 року відкрили німецьку школу, а 1770 року заснувала народну школу.
У середині XIX століття у Богородчанах активізувалося суспільно-політичне життя, зокрема, примітною є діяльність депутата австрійського парламенту від Солотвинськоно округу Івана Капущака. У червні 1848 року тут було створено Руську Раду, до складу якої увійшло 29 осіб. Після реформи 1848 року в Богородчанах з'являються перші підприємства. 1870 року містечко мало невелику броварню, ґуральню, деревообробну майстерню. На них в кінці XIX століття працювало понад 100 робітників.
За духовною поживою кожен охочий мандрівник обов'язково повинен завітати до Манявського скиту та Манявського водоспаду, який є найвищим відомим водограєм в Українських Карпатах.
Туристично-інформаційний центр
Чи є заклади з обладнаною кухнею для приготування їжі в Богородчани?
Якщо вас цікавлять заклади з обладнаною кухнею для приготування їжі в Богородчани, перегляньте ці варіанти: Готель "Світанок"
Які туристичні (пішохідні) маршрути проходять через/біля Богородчани?
Пропонуємо пройти такі туристичні (пішохідні) маршрути через/біля Богородчани: с. Пасічна, через с. Манява, Манявський вдсп., г. Велика Сивуля до с. Бистриця, с. Манява - пол. Монастирецька, с. Манява - вдсп. Манявський, с. Гута - с. Пасічна, с. Пасічна, через г. Синячка до м. Яремче, с. Пасічна - пер. Переслоп
