Проживання в Карпатах

6км, Грязьовий вулкан в селі Старуня
7км, Народний музей етнографії та побуту в Саджаві
15км, Музей історії Надвірнянщини
15км, Манявський Передній водоспад
15км, Манявський Задній водоспад
5км, Народний музей етнографії та побуту в Саджаві
11км, Грязьовий вулкан в селі Старуня
17км, Музей "Герої Дніпра"
18км, Музей родинних професій
18км, Івано-Франківський історико-меморіальний музей Олекси Довбуша
5км, Народний музей етнографії та побуту в Саджаві
12км, Грязьовий вулкан в селі Старуня
16км, Музей "Герої Дніпра"
17км, Івано-Франківський історико-меморіальний музей Олекси Довбуша
17км, Музей родинних професій
7км, Гідрологічний заказник "Турова Дача"
7км, Павлівський Камінь
8км, Музей Івана Вагилевича
11км, Історико-краєзнавчий музей культури та побуту Бойківщини
13км, Ангелівська Домниця
2км, Краєзнавчий музей селища Делятин
6км, Стежка Довбуша в Яремче
7км, Музей Марійки Підгірянки
10км, Карпатський крайовий музей визвольних змагань
10км, Музей екології та етнографії Карпатського краю
3км, Урочище "Сокіл"
3км, Пластовий табір - музей “Сокіл”
3км, Форельне господарство в Осмолоді
6км, Ангелівська Домниця
8км, Болото Мшана
1км, Краєзнавчий музей селища Делятин
5км, Стежка Довбуша в Яремче
7км, Музей Марійки Підгірянки
9км, Карпатський крайовий музей визвольних змагань
9км, Музей екології та етнографії Карпатського краю
500м, Краєзнавчий музей селища Делятин
4км, Стежка Довбуша в Яремче
6км, Музей Марійки Підгірянки
8км, Карпатський крайовий музей визвольних змагань
8км, Музей екології та етнографії Карпатського краю
2км, Стежка Довбуша в Яремче
2км, Краєзнавчий музей селища Делятин
6км, Карпатський крайовий музей визвольних змагань
6км, Музей екології та етнографії Карпатського краю
7км, Екотуристичний візит-центр в Яремче
500м, Стежка Довбуша в Яремче
4км, Карпатський крайовий музей визвольних змагань
4км, Музей екології та етнографії Карпатського краю
4км, Краєзнавчий музей селища Делятин
5км, Екотуристичний візит-центр в Яремче
1км, Стежка Довбуша в Яремче
3км, Карпатський крайовий музей визвольних змагань
3км, Музей екології та етнографії Карпатського краю
4км, Екотуристичний візит-центр в Яремче
4км, Музей "Українська старовина"
1км, Стежка Довбуша в Яремче
3км, Карпатський крайовий музей визвольних змагань
3км, Музей екології та етнографії Карпатського краю
3км, Екотуристичний візит-центр в Яремче
4км, Музей "Українська старовина"

Пам'ятки культури

500м, Манявський скит
500м, Дерев'яна Покровська церква в Маняві
1км, Музей бурого ведмедя
1км, Манявський Блаженний Камінь
2км, Манявський Передній водоспад
500м, Манявський водоспад висотою 16 метрів
500м, Дерев'яна Покровська церква в Маняві
1км, Музей бурого ведмедя
1км, Манявський Блаженний Камінь
2км, Манявський Передній водоспад
500м, Манявський водоспад висотою 16 метрів
500м, Манявський скит
1км, Музей бурого ведмедя
1км, Манявський Блаженний Камінь
2км, Манявський Передній водоспад
1км, Дерев'яна Покровська церква в Маняві
1км, Манявський водоспад висотою 16 метрів
1км, Манявський скит
1км, Манявський Передній водоспад
1км, Манявський Задній водоспад
1км, Дерев'яна Покровська церква в Маняві
1км, Манявський водоспад висотою 16 метрів
1км, Манявський скит
2км, Манявський Передній водоспад
2км, Манявський Задній водоспад
500м, Манявський Задній водоспад
500м, Манявський Малий водоспад
1км, Музей бурого ведмедя
2км, Манявський Блаженний Камінь
2км, Дерев'яна Покровська церква в Маняві
500м, Манявський Передній водоспад
500м, Манявський Малий водоспад
1км, Музей бурого ведмедя
2км, Манявський Блаженний Камінь
2км, Дерев'яна Покровська церква в Маняві
500м, Манявський Передній водоспад
500м, Манявський Задній водоспад
1км, Музей бурого ведмедя
2км, Манявський Блаженний Камінь
2км, Дерев'яна Покровська церква в Маняві
9км, Манявський Передній водоспад
9км, Манявський Задній водоспад
9км, Манявський Малий водоспад
10км, Музей історії Надвірнянщини
11км, Музей бурого ведмедя
Манява - невеличке село у Богородчанському районі Івано-Франківської області, за 27 кілометрів від районного центру. Населення становить біля 3,5 тисяч осіб. Виникло село, на думку дослідників, на території одного з найдавніших поселень в Карпатах. Місцевим мешканцям є чим пишатися, адже в Маняві знаходяться знаменитий Манявський скит XVII ст. (невеличкий усамітнений монастир, засновником якого є виходець з Афону монах Йов Княгиницький), за 380 м від монастиря є Блаженний камінь з цілющим джерелом, а вище від нього - Манявський водоспад (висота падіння води - 16 м, найвищий водоспад Ґорґан і один із найбільших водоспадів України). Кожного року Манява стає місцем паломництва для тисячі спраглих душ.
Манява – це місце духовної сили та відродження. Назва села походить від слова "навмання". Є така давня легенда. Ще за Київської Русі, коли гори були по-справжньому дикими та неприступними, з Києво-Печерської Лаври вирушили в мандри два монахи. Шукали вони святої землі, йшли вони довго в спеку, дощ та сильний вітер. Йшли навмання, поки не приблудили до затишного та тихого лісу. Мир та спокій вселився в душі подорожніх, та було одне "але": дуже вже хотілося монахам пити. Для цього звернулися вони в мовчазній та щирій молитві до Господа. І сталося диво! З каменя потекла справжня вода, що означало: місце по-справжньому святе. Так відбулося диво, яке вже віками живе у серці кожного мешканця "невеличкого острівця непохитної віри та любові" серед живописних Карпат.
 
Трохи історії
 
Історія села сягає в давнину, яку практично не можна відтворити ні письмовими, ні речовими джерелами. Тільки усні перекази трохи відкривають завісу і дають повне розуміння минулого. Першим чітке пояснення назви народу, який проживав у підкарпатті дає візантійський історик Прокопій Касарійський, який називає "склавінів" і показує географію їх поширення. Сучасники доволі чітко вказують місце поселення славінів і антів слов'янських племен, які говорили на одній мові і мали однакові звичаї та обряди. За свідченням Прокопія "вони займали велику частину земель сучасної України і Польщі". Територія заселена склавінами простягалась на півночі до Вісли, на сході – до Дністра. Переселення склавінів з обжитих місць у 5-7 ст. привело до часткового обезлюднення цих територій і залишенням тут тільки дрібних поселень.
 
Це дає можливість говорити дослідникам карпатського краю про фактичне запустіння цієї території. Друга хвиля міграції з території Карпат маємо в ІХ ст. коли слов’янське плем'я хорват покинуло гори і пересилилося на Балкани. До цього часу можна віднести і поселення в долині річки Манявка на місці хутора "Бойки" недалеко від водоспаду. Про що свідчить і легенда про заснування села: "Давно то було проходили люди сюди, просили роботу, реєстрували їх тут, вписувала, а місцевих жителів називали бойками".
Обширні землі бояр Доброславичів ще у 19 столітті вабили своєю красою, багатством різного звіра. Можна припустити, що тут було поселення мисливців, які полювали на звіра, адже Галицько-Волинське князівство в той час вело обшивну торгівлю у Західній Європі і Візантії.
 
Різні версії походження назви "бойки" як етнічної групи українців дещо пояснюють питання, але відповіді не дають. Ще в 1841 році І. Вагилевич став автором версії про походження етнічної назви "бойки", яку підтримували О. Партицький. Суть гіпотези, яка не спростована по сьогодні і пов'язана з певними історичними подіями, полягала в тому, що назва "бойки" виводилася від назви віддалених кельтських племен боїв, що на початку нової ери заселяли європейські території, які прилягали до земель сучасної Бойківщини. В 1836 році Іван Вагилевич здійснив похід в Карпати у розшуках пам'яток білохорватських племен. Побував за переказами і в Маняві де йому показали "Блаженний камінь" – він передбачав, що це можуть бути рукотворні святині культу слов'ян дохристиянського періоду.
 
В урочищі "Пітушки", яке належить селу Маркова виявлено камені поскладані по формі відомого кельтського храму в Англії. Хоча говорити про його природне походження важко, але це деякій мірі прояснило б питання заселення Маняви. На території села Манява є хутір "Бойки" і ця назва йде з незапам'ятних часів і відсуває дату заснування поселення на території села Манява і робить його одним з найстаріших поселень Карпат. Етнічну своєрідність бойків визначала насамперед специфіка їхньої господарської діяльності – переважно землеробство, яке в принципі збереглося і до сьогодні в питанні освоєння невжитків землі. В найстарішій метричній книзі, яка зберігається у церкві "Покрови Божої Матері" на кінець 18 ст. початок 19 ст. найбільш поширеним прізвищем було Бойчук, тобто нащадок Бойка. В 50-х роках 20 століття складалася "Історія міст і сіл УРСР" тут під назвою Манява бачимо, що вона складалася з двох адміністративних одиниць – села Манява і селища Бойки. Цей адміністративний поділ був записаний зі слів старожилів, які оповідали, що "Скит Манявський" - монастир був заснований недалеко від селища Бойки. Назва поселення селища відноситься до князівських часів Київської русі, і тому можна говорити про часові рамки нашого послання в сучасному с. Манява. З усього сказаного вище можна зробити висновок, що поселення в селі Манява одне з найстаріших в Карпатах і історія його сягає в сиву давнину.
 
Навколо монастиря 1982 р. створено лісовий заказник загальнодержавного значення "Скит Манявський". Цінним у заказнику є невеликий масив (1 га) старого 300-річного насадження модрини польської. Висота окремих дерев сягає 35-40 м. Модринове насадження цінне як лісонасіннєва ділянка й одна з найдавніших пам'яток лісокультурної справи в Українських Карпатах.
 
Пішохідний маршрут на Манявський водоспад тривалістю 40 хв. і довжиною маршруту - 5 км (маркер: синя полоска на білому тлі). Маршрут починається у кінці села Манява, далі проходить грунтовою дорогою, у кількох місцях пересікаючи річку Манявку, пізніше - трохи вгору, майже до місцевої пам'ятки природи - Манявського водоспаду. Найкращий вид - знизу, куди можна спуститися стежиною. 
 
Манявська сільська рада вул. Незалежності, 26 +38 (03471) 6-81-00, 6-80-23
Амбулаторія вул. Т. Шевченка, 1 +38 (03471) 6-80-43