Шафранувка

Шафранувка (пол. Szafranówka, словац. Šafranovka) — вершина заввишки 742 м у головному хребті Малих Пенін, якою проходить польсько-словацький кордон. Північні схили належать місту Щавниця (Малопольське воєводство), південні — селу Лесниця в Пряшівському краї Словаччини. Від центру Щавниці до вершини близько 1,4 км, від Лесниці — приблизно 1,5 км. Шафранувка — одна з найлегше досяжних вершин Малих Пенін: від верхньої станції крісельного підйомника на Паленицю до неї лише близько пів кілометра.

На сході, приблизно за 300 м, сусідить нижча Віткуля (736 м), а на заході через доволі глибоке сідло — Бистшик (704 м). Від вершини на північ, до долини річки Грайцарек, відходить бічний хребет із Паленицею (722 м); між Паленицею та Шафранувкою лежить перевал Мацькувки. Води з південних схилів стікають Лесницьким потоком, а з північних — до Грайцарка й Дунайця.

Як дістатися / маршрути

• Синя позначка — Головний Пенінський шлях (частина далекого маршруту E3 та Міжнародного гірського шляху дружби Айзенах — Будапешт). Від Пенінської дороги біля схрещення над Дунайцем до вершини близько 1 год 10 хв (униз — 55 хв); з протилежного боку, від Високих Скалок, — близько 2 год 20 хв. Неподалік Пенінської дороги стоїть туристичний притулок ПТТК «Орлиця».
• Жовта позначка зі Щавниці через Паленицю та перевал Мацькувки — близько 1 год 10 хв (униз — 1 год). Якщо піднятися на Паленицю підйомником, до Шафранувки лишається приблизно 15 хв пішки.
• Словацька жовта позначка з Лесниці виводить на сідло на захід від вершини, звідки синьою позначкою — до самої вершини; разом близько 1 год 15 хв (униз — 1 год).

Шлях з Польщі до Словаччини тут вільний: обидві країни входять до Шенгенської зони, проте документ, що посвідчує особу, варто мати з собою.

Що видно з вершини

Сама прикордонна вершина з півдня поросла лісом, тому панорама обмежена, але на північ і захід відкривається вид на Пеніни, Горці та хребет Радзейової в Сондецьких Бескидах; у ясну погоду видно й масив Могелиці — найвищої гори Бескиду Виспового. Зі словацького боку з відкритих місць можна побачити сусідню Спішську Магуру й вершини Татр, а внизу — Щавницю та долину Грайцарка.

Природа та історія

Вершину вінчає гострий скелястий гребінь із криноїдних вапняків — типових порід Пенінської скельної смуги. Схили частково вкриті заростями ліщини та сірої вільхи. У схилі є скельний колодязь завглибшки близько 3 м (за переказами, колись він був глибшим), а назва долинки потоку Забаниська на північному сході, ймовірно, нагадує про давні гірничі роботи: шахту тут колись називали «банею». На північних схилах розташована лижна станція Палениця з бугельним підйомником. Польська частина вершини лежить поза межами Пенінського національного парку, а південні схили — у словацькому національному парку PIENAP. Серед рідкісних для Польщі рослин тут зафіксовано кизильник чорний та оман вузьколистий.

Безпека, сезон і правила

Маршрути на Шафранувку короткі й технічно нескладні, ними ходять цілий рік. Утім, гребінь скелястий, а після дощу вапняк і глинисті ділянки стають слизькими — потрібне взуття з добрим протектором. Під час грози варто не затримуватися на відкритому гребені. На словацькому боці діють правила національного парку PIENAP: рухатися лише позначеними стежками.

Польський бік Пенін обслуговує гірська рятувальна служба GOPR (Підгалянська група, секції у Щавниці та Кросценку): телефон 985 або +48 601 100 300, а також 112; варто встановити застосунок «Ratunek». На словацькому боці — Гірська рятувальна служба HZS: 18 300 (+421 18 300) або 112.

Цікаві факти

• Шафранувка — вузол, від якого відгалужується хребет Палениці, тому на ній сходяться польські й словацькі стежки.
• Польські джерела подають також варіант назви «Сафронувка» та висоту 741 м.

Фото: Mariusz Rzepkowski (MariuszR), CC BY-SA 2.5; Happa111, CC BY 3.0; Jerzy Opioła, CC BY-SA 4.0; Mach240390, CC BY 4.0; Szydzio, CC BY-SA 4.0; Andrzej Otrębski, CC BY-SA 4.0 — Wikimedia Commons.