Пшислоп Вітовський

Пшислоп Вітовський (пол. Przysłop Witowski, словацьк. Príslop) — лісиста вершина заввишки 1164 м на польсько-словацькому кордоні, просто на північний захід від Західних Татр. Вона належить до Оравицько-Вітовських верхів — частини Скорушинського передгір'я (у словацькому поділі — Скорушинських верхів); після Магури Вітовської (1232 м) це друга за висотою вершина цього невеликого пасма. Польські схили належать селу Вітув у Татранському повіті Малопольського воєводства (близько 3,5 км на північний схід), словацькі — кадастру Вітанової в окрузі Тврдошин, а внизу на заході лежить курортна осада Оравиці, приблизно за 19 км на схід від Тврдошина. Державний кордон проходить приблизно за 50 м на південний захід від вершини (прикордонний стовпчик II/265).

Пшислоп — найпівденніша вершина головного гребеня Оравицько-Вітовських верхів. Від Сивянських Турень (1065 м), що вже належать до Татр, його відділяє широкий перевал Оравська Брама (близько 950–962 м), а від Магури Вітовської — сідловина на заході. На північ відходить бічний гребінь Гурхоци Верх (1056 м), що спадає до долини Чорного Дунайця. Гребенем проходить Великий європейський вододіл — не точно по кордону, а трохи на схід від нього: південні схили через Оравицю й Тиху Оравську Воду належать до басейну Чорного моря, північні й східні через Чорний Дунаєць — до Балтійського. Тому біля Оравської Брами вода з польських джерел стікає до Словаччини, а верхній клаптик Тихої долини лежить у Польщі.

Як дістатися / маршрути

• Синій шлях із Вітува через Мніхувку та Гурхоци Верх на Пшислоп і далі на Магуру Вітовську — близько 2 год угору (униз 1 год 25 хв).
• Зі Словаччини — жовтим шляхом з Оравиць або із Сухої Гори через роздоріжжя Вишне діли, звідки на вершину веде синій.

На вершину легко дістатися з усіх навколишніх сіл; гора лежить поза Татранським національним парком.

Що видно з вершини

Вершину вкриває переривчастий ліс, тож огляд із неї дуже обмежений. Значно краще дивитися з великих полян на польських схилах: звідти видно сусідні Скорушинські верхи, близькі Татри — зокрема пасмо Реґлів, — частину Оравських Бескидів, а на північ відкривається краєвид на Польщу.

Природа та історія

Оравицько-Вітовські верхи складені карпатським флішем — так званим підгалянським. Гора здебільшого лісиста, але на польському боці на ній багато великих полян із колибами, які досі використовують: Пшислоп, Кошажиська (Косажиська), Ціха Поляна, Здихалувка, Кшисткувка, Щурувка, Мніхувка, Урхоци Верх. Колись польські туристи із Закопаного ходили через сусідню поляну Молкувку й добру дорогу дном Тихої долини до Оравиць і на Особиту — пішки та возами; після Другої світової війни новий кордон цей шлях перекрив.

Безпека, сезон і правила

Це спокійна лісиста гора без скель, доступна цілий рік. Біля кордону тримайтеся позначених шляхів; на полянах можуть пастися вівці під охороною собак. Узимку стежки засніжені. Гірські рятувальники: на польському боці — 985 або +48 601 100 300, на словацькому — HZS 18 300 (+421 18 300); скрізь працює 112.

Фото: Jerzy Opioła, CC BY-SA 4.0; Jerzy Opioła, CC BY-SA 3.0; Jerzy Opioła, CC BY-SA 3.0; Jerzy Opioła, CC BY-SA 4.0 — Wikimedia Commons.