Полонина Рівна (Руна)

Полонина Рівна, яку на Закарпатті частіше називають Руною (місцевою говіркою «руна» й означає «рівна»), — широкий лагідний масив у західній частині Полонинського хребта, в Ужгородському районі Закарпатської області (колишні Перечинський і Великоберезнянський райони). Масив лежить між верхів'ями річок Люта, Шипіт, Туриця, Прелучний і Воєводин; найвища вершина — гора Рівна (Полонина Руна), 1479–1482 м. Площа самої полонини — близько 13,7 км².

Вершинна частина — величезне плато, що круто обривається на північ і схід та полого спадає на південь. Бетонна дорога, близькість до Ужгорода й курортне село Лумшори роблять Руну однією з найдоступніших полонин Карпат і популярною ціллю першого походу в гори, весняного хайкінгу та осінніх фотопрогулянок.

Що побачите на полонині

Плато вкрите чорницею, брусницею, лишайниками та кущами ялівцю, схили — переважно буковими лісами. На масиві розташовані орнітологічний заказник «Соколові Скелі» й гідрологічна пам'ятка природи «Льодовикове озеро Велике Тростя», на південно-східних схилах — Тур'є-Полянський заказник і водоспад Воєводин, на північно-західних — Лумшорські водоспади. Панорама з вершини — одна з найширших на заході Українських Карпат: на півночі — Остра Гора й Пікуй, на сході — Боржава зі Стоєм і Великим Верхом, на північному заході зовсім поруч — Лютянська Голиця й Мала Голиця, на заході — Вигорлат і Словаччина, а в ясні осінні дні — польські Бещади з Тарницею і навіть засніжені Татри. На вершинному плато лежать бетонні руїни радянського військового об'єкта: у різних джерелах його називають радіолокаційною станцією, ракетною базою або вузлом тропосферного зв'язку. Поруч стоять хрест, обеліски й невелика метеостанція.

Вівчарі, колиби та сир

Рівна здавна була осередком високогірного тваринництва: 1870 року тут заснували державний кінний завод для потреб війська — п'ять ферм, близько 800 гуцульських коней, а ще 3000 корів і племінні бики; худобу випасали з весни до осені. Вершинні полонини й нині використовують як пасовища, однак сталих кошар із продажем сиру на Руні туристичні джерела не згадують — чи буде на полонині худоба й пастухи цього сезону, наперед невідомо. Закарпатський сир надійніше скуштувати внизу: у Тур'їй Поляні працює сироварня садиби «Турянський двір».

Історія та легенди

Про давню фауну нагадують назви сіл довкола масиву — Тур'я Поляна, Тур'я Пасіка, Тур'я Бистра, Тур'ї Ремети, Туриця, Турички: колись у цих лісах водився тур, дикий бик. Краєвиди Рівної любив Йосип Бокшай, який написав тут цілу серію полотен. Восени 1944 року на полонину висаджувалися радянські десантні групи — про це нагадують обеліски біля вершини, а події описано в повісті Агати Турчинської «Руна» (1977). На початку 1980-х через Липовець до вершини проклали бетонну дорогу для військового об'єкта, який згодом покинули. Останнім часом довкола Руни тривають суперечки через плани будівництва вітрової електростанції: на полонині вже видно фундамент під вітряк.

Маршрути

• Лумшори — Руна (частково червоне маркування): від турбази «Полонина» лісовою дорогою за 1,5–2 години до гірського озера на висоті близько 840 м, далі ще приблизно 7 км і 640 м набору (близько 3 годин) до вершини. Разом туди й назад — 14–16 км, 5–6 годин і близько 850 м набору; маршрут підходить і новачкам. Див. Лумшори — Полонина Руна — Лумшори.
• Тур'я Поляна — водоспад Воєводин — Руна — Лумшори: перехід через масив із півдня на північ — маршрут на нашому сайті.
• Полянська Гута — Руна — Полянська Гута: кільцевий маршрут зі сходу; з Пашківців на вершину веде жовте маркування.
• Липовець — бетонна дорога: від села до вершини близько 10 км бетонки; пішки це довго й одноманітно, зате орієнтуватися легко.
• Для довшого походу — урочище Прелука — Руна — озеро Велике Тростя — Лумшори або перехід Кострина — Люта — Лютянська Голиця — Руна.

Для тих, хто не ходить у гори, бетонна дорога з Липовця дає змогу заїхати на вершину позашляховиком; на ній трапляються навіть звичайні легковики, але дорога місцями зруйнована, з ямами й уступами, а розминутися із зустрічною вантажівкою важко.

Як дістатися

З Ужгорода до Лумшор близько 50 км: через Перечин на Тур'ї Ремети, далі на Турички й Лумшори, автомобілем приблизно 1,5 години. Від Перечина до Лумшор курсує рейсовий автобус. З боку Львова й Мукачева їдуть через Поляну біля Сваляви з поворотом на Перечин. Біля турбази «Полонина» в Лумшорах є місце для паркування. До Липовця ведуть вузькі лісові дороги через Турицю, останні кілометри — розбиті.

Коли їхати й погода

Руну відвідують цілий рік. Навесні, у березні–травні, тут відкривають сезон: подекуди ще лежить сніг, але м'який рельєф робить підйом відносно безпечним. Осінь — найфотогенічніша пора з рудими схилами й найдальшою видимістю. Улітку на відкритому плато майже немає тіні, тож у спеку тут важко, а в сезон чорниць на полонину вивозять збирачів ягід. Навіть улітку на вершині вранці й увечері прохолодно, а вітер і туман приходять швидко.

Вода, укриття й ночівля

Біля озера над Лумшорами є джерело, дерев'яний будиночок, настили для наметів і столики, а поруч — колиба біля озера. На самому плато води майже немає; найближче до вершини — джерело на висоті близько 1300 м. Офіційних притулків на полонині немає: намети ставлять ближче до лісу або за горбами, що захищають від вітру. Ночівлю в садибах і готелях шукайте в Лумшорах (там є й відомі чани з мінеральною водою), Тур'їй Поляні, Тур'їх Реметах і Перечині.

Безпека

• Якщо на полонині пасеться худоба з собаками, обійдіть її стороною й покличте пастуха.
• На відкритому плато небезпечні грози: зачувши грім, спускайтеся до лісу.
• У тумані плато легко сплутати напрямки — майте офлайн-мапу й GPS, тримайтеся дороги чи стежки.
• На бетонці будьте уважні до позашляховиків, мотоциклів і вантажівок.
• Не лазьте по руїнах військових споруд: там іржаві конструкції й провали.
• Екстрені номери: 112, 101 (ДСНС, гірськопошукова служба), 103.

Що кажуть туристи

• Руну хвалять як ідеальний перший похід: підйом поступовий, а з вершини видно пів Карпат.
• Польських туристів вражає широкий плаский гребінь — таких розлогих полонин по їхній бік кордону немає.
• Багатьох засмучують бетонні руїни й сама бетонка: військові споруди й дорога, кажуть, псують полонинський краєвид, а джипи й мотоцикли порушують тишу.
• Радять іти з Лумшор через лісове озеро, яке на заході сонця особливо гарне, а після спуску відпочити в мінеральних чанах.
• Улітку на плато немає тіні, тож краще йти навесні чи восени й брати запас води.
• Взуття знадобиться добре: після дощу лісові ділянки стають слизькими.

Полонини й вершини навколо

• Гора Рівна (Полонина Руна) — найвища вершина масиву.
• Руна-Плай (1227 м) — південно-східна вершина масиву.
• Лютянська Голиця (1375 м) — вузький безлісий гребінь на північному заході.
• Остра Гора (1405 м) — гостра вершина на півночі.
• Мала Голиця — вершина над Лумшорами.
• Полонина Боржава — найдовша полонина Закарпаття, видна зі сходу.
• Полонина Красна — дальший масив Полонинського хребта.

Фото: Сергій Стецюк, CC BY 3.0, Wikimedia Commons; MSha, Public domain, Wikimedia Commons; Maximym44, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons; MSha, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons.