Полонина Красна

Полонина Красна — гірський масив Полонинського хребта на Закарпатті, у Тячівському та частково Хустському районах, між долинами Тереблі й Тересви. Головний гребінь завдовжки близько 35 км тягнеться з північного заходу на південний схід кількома дугами з численними відногами. Схили до висоти 1200–1500 м вкриті переважно буковим лісом, вище — полонини. Найвища вершина — Сигланський (1563,8 м), хоча сусідня південна вершина Ружа на деяких мапах вища на кілька десятків сантиметрів.

Назва «красна» місцевою говіркою означає «гарна», а не «червона», хоча польською масив традиційно називають Połonina Czerwona. Красна суворіша й безлюдніша за Боржаву: тут немає курортів і підйомників, а підходи з Колочави та Усть-Чорної довгі. Сюди йдуть ті, хто хоче кількаденного переходу відкритим гребенем із панорамами на Свидовець і праліси.

Що побачите на полонині

Гребінь — це низка широких трав'янистих вершин: Топас (1548 м) з вежею зв'язку заввишки близько 65 м, Сигланський, Ружа, Гропа (1495 м), Климова (1492 м), Восова, Красна Салаш. Вище 1200–1400 м переважають пустищні луки, подекуди трапляються зарості жерепу (сосни гірської), а привершинні схили круті й місцями важкодоступні. З Топаса й Сигланського видно Свидовець на сході, хребет Пішконя та Стримбу на північному заході, острівну гору Менчул (Манчул) на південному заході, а в погожу днину — Ґорґани. Південні схили вкривають букові праліси Угольсько-Широколужанського масиву Карпатського біосферного заповідника — частини об'єкта Світової спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси Карпат». З середини липня під Топасом достигають чорниці, згодом брусниця, а восени гребінь стає рудим.

Вівчарі, колиби та сир

Верхівка Красної — суцільне пасовище: у сезон тут випасають корів і коней, а біля метеостанції на підйомі з Колочави влітку можна зустріти пастухів із худобою. На гребені й під ним є кілька пастуших колиб і хижок, проте підтверджених відомостей про діючі сироварні на самій Красній ми не знайшли — чи готують на полонині бринзу цього року, уточнюйте на місці. Пастуша традиція жива в Колочаві: там працює школа вівчарства на Стримбі, а в корчмі «Жандармська управа» можна скуштувати місцеві страви.

Історія та легенди

Ще 1936 року чеський ботанік Алоїс Златник домігся створення тут природного резервату «Полонина Красна» — одного з перших заповідних об'єктів у цих горах. Від радянських часів на Топасі лишилася вежа: офіційно її пов'язують із наглядом за газогоном «Уренгой — Помари — Ужгород», а за переказом одного з метеорологів, який наводить туристичний портал, вона мала військове призначення, і саме тоді гору почали називати кодовим словом «Топас». З назвою найвищої вершини теж є плутанина: на довоєнній польській мапі «Сигланським» називали зовсім іншу, бічну вершину, а нині дві вершини головного гребеня — Сигланський і Ружа — різняться висотою лише на 60 см.

Маршрути

• Колочава — Топас: червоне маркування Закарпатського туристичного шляху, близько 7,7 км до вершини. Паралельний зелений маршрут (близько 7,5 км) крутіший, але веде лісом, де не їздять машини, і через 2 км зливається з червоним. Далі стежка минає метеостанцію, виходить на гребінь біля вершини з хрестом, а звідти праворуч ще 1,2 км до Топаса.
• Траверс Усть-Чорна — Колочава (червоні смуги): 2–3 дні через Малу Климову, Ружу, Климову, Сигланський і Гропу; можна йти і в зворотному напрямку. На нашому сайті — Усть-Чорна — Климова — Сигланський — Топас — Колочава (близько 42 км і 1700 м набору) та варіант із Колочави.
• Великі переходи: Колочава — Красна — Усть-Чорна — Свидовець — Ясіня і Синевир — Негровець — Красна — Свидовець — Кваси; хребтом також проходить Закарпатський туристичний шлях.
• Синій маршрут Німецька Мокра — Усть-Чорна та стежки з перевалу Присліп виводять на північну частину гребеня.

Легкого варіанта тут немає: навіть до Топаса — понад 7 км і близько 950 м набору висоти. Менш підготовленим туристам краще обмежитися підйомом на Топас із Колочави й поверненням тим самим шляхом.

Як дістатися

До Колочави їдуть автобусом або автомобілем із Хуста чи Міжгір'я долиною Тереблі. До Усть-Чорної — з Тячева через Дубове долиною Тересви. Найближча залізниця — станція Тячів, далі автобус або таксі. Ґрунтова дорога через перевал Присліп з'єднує Колочаву з Руською Мокрою; її стан змінюється після злив, тож перед поїздкою на звичайному авто краще розпитати місцевих.

Коли їхати й погода

Найкращий час — з червня до жовтня. У липні–серпні на схилах дозрівають чорниці, і на гребінь піднімаються збирачі ягід, а з ними позашляховики й мотоцикли, тож у сезон тут буває гамірно. Вересень і жовтень приносять руді полонини й прозоре повітря. Відкритий гребінь не захищає від вітру, гроз і туману; узимку Красна засніжена й майже безлюдна — це похід лише для досвідчених.

Вода, укриття й ночівля

Воду на гребені набирайте за кожної нагоди. Джерела є біля Ружі (воді краще дати відстоятися), біля Курної колиби й нижче на схилах — наприклад, джерело під гребенем на висоті близько 1490 м. Курна колиба вміщує приблизно чотирьох людей, але має щілини; поруч є місце для наметів, а слабке джерело біля неї може ледь цідитися. Укриття є і під гребенем — колиба на висоті близько 1260 м, а біля перевалу Присліп облаштовано джерела й альтанку. Ночувати в селах можна в Колочаві, Усть-Чорній, Німецькій Мокрій і Руській Мокрій.

Безпека

• Худобу й отари обходьте стороною; на собак не замахуйтеся — кличте пастуха.
• Від грози на відкритому гребені немає де сховатися: стежте за прогнозом і виходьте зранку.
• Маркування місцями старе, а гребінь розгалужений — потрібні офлайн-мапа й GPS.
• Довкола перевалу Присліп і в пралісах живуть ведмеді: шуміть на стежці й тримайте їжу закритою.
• Південні схили належать Карпатському біосферному заповіднику, північно-західні — НПП «Синевир»: дотримуйтеся правил і не розпалюйте вогнищ поза дозволеними місцями.
• Не підіймайтеся на вежу Топаса — її драбини в поганому стані.
• Екстрені номери: 112, 101 (ДСНС, гірськопошукова служба), 103.

Що кажуть туристи

• Красну називають одним із найефектніших гребенів Українських Карпат; перехід хребтом із наплічником займає близько восьми годин ходу.
• З Колочави радять підніматися зеленим маршрутом — він лісом і без машин, тоді як червоний доводиться ділити з джипами збирачів ягід.
• Збирачі ягід — здебільшого привітні місцеві, з якими варто поговорити: вони підкажуть стежку й розкажуть про гори.
• Вода на гребені слабка й непостійна, тож запас мають усі, хто йде на кілька днів.
• Людей тут значно менше, ніж на Боржаві, і саме за цю тишу Красну люблять.
• Польські велотуристи згадують, що з перевалу Присліп спускалися повз облаштовані джерела з кухлями, але помітили біля одного з них слід ведмедя.

Полонини й вершини навколо

• Сигланський — найвища вершина Красної (1563,8 м).
• Топас — вершина з вежею над Колочавою.
• Гропа і Климова — вершини гребеня на шляху до Усть-Чорної.
• Стримба (1719 м) — сусідня вершина над Колочавою з широкими панорамами.
• Менчул (Манчул) — острівна гора на південному заході масиву.
• Полонина Боржава — західний сусід у Полонинському хребті.
• Полонина Близниця — Свидовець, що височіє на схід за Тересвою.

Фото: Wikimapia user rybakot, CC BY-SA 3.0, Wikimedia Commons; WikiMapia user rybakot, CC BY-SA 3.0, Wikimedia Commons; Savka natalya, CC0, Wikimedia Commons; I would appreciate being notified if you use my work outside Wikimedia. More..., CC BY 3.0, Wikimedia Commons; Pavlo Lutsan, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons; Trayan Mustyatse, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons; Jan Pešula, CC0, Wikimedia Commons.