Полонина Лаб'єска

Полонина Лаб'єска (трапляється й написання Лабєска) лежить на північних схилах хребта Кукул, між вершиною Кукул (1539 м) і горою Кичера над Ворохтою. Це Надвірнянський район Івано-Франківської області. Відкриті луки розташовані приблизно на висоті 1340–1445 м; за контуром на OpenStreetMap полонина займає близько 17 га, а сусідню з нею вершину Лаб'єска туристи позначають висотою 1460 м.

Разом із полонинами Закукул і Кукул Лаб'єска з трьох боків оточує гору Кукул. Саме сюди найперше виходить стежка з Ворохти, тож для багатьох Лаб'єска — перше знайомство з хребтом. Північні та західні схили Кукула належать до Карпатського національного природного парку.

Що побачите на полонині

З Лаб'єски видно Ворохту в долині Пруту, хребет Кострича, а на південь — Чорногору з Говерлою та Петросом. На північному заході в ясну погоду проступають масиви Ґорґан: Синяк, Довбушанка, Полєнський. Полонина славиться світанками: вранці долини часто заливає море хмар, і з-над нього виринають лише гребені гір — такі кадри фотографи привозять звідси найчастіше.

Навесні, у квітні — травні, на Лаб'єсці цвітуть шафрани, а влітку вздовж стежок трапляються малина, суниця, чорниця й брусниця. На полонині стоять колиби, хрест і лавка.

Вівчарі, колиби та сир

На полонинах хребта Кукул — Лаб'єсці, Озірній, Григорівці — збереглася атмосфера традиційного полонинського побуту: влітку тут пасуть худобу, а вівчарі варять сир просто в колибах. Чи буде отара на Лаб'єсці саме цього сезону і чи можна буде купити сир, наперед сказати неможливо — питайте на місці або в місцевих. Колиби належать вівчарям, і влітку вони зайняті; нічліг у колибі не гарантований.

Історія та легенди

До 1939 року хребтом Кукул проходив польсько-чехословацький кордон; на Лаб'єсці досі можна натрапити на старі прикордонні стовпчики. Під час Першої світової війни за хребет точилися бої, і довкола Кукула збереглися окопи та бетонні укріплення.

Нижче полонини, на північних схилах Кукула, на висоті близько 1200 м, наприкінці 1938 року відкрили великий притулок Спілки осадників — дерев'яну будівлю у формі гуцульської ґражди на сто місць, з електрогенератором і телефоном до Ворохти. Його освятили 6 січня 1939 року, проте він пропрацював менше року: воєнні дії 1939 року поклали край його історії. Нині від притулку лишився фундамент із підвалом. У 1930-х роках сюди вела стежка з Ворохти через Кичеру — майже та сама, якою туристи ходять і сьогодні.

Маршрути

• Ворохта — Кичера — Лаб'єска — Кукул: найпряміший шлях на полонину. Від центру Ворохти до вершини Кукула синім маркуванням близько 12 км; від Лаб'єски до Ворохти — приблизно 11 км. Дорогою — перевал Пересліп (1133 м) і хребет Кичера з джерелом (Ворохта — урочище Пересліп — гора Кукул).
• Від Вороненка жовте маркування веде головним хребтом через полонини Буковина, Григорівка й Середня і закінчується на краю Лаб'єскої полонини, приблизно за 1,5 км на північний захід від вершини Кукула (Вороненко — Кукул — Ворохта, ще один варіант).
• Лазещина — Кукул — Лаб'єска — Кичера — Ворохта: від Лазещини вздовж Форещанки на хребет зеленим маркуванням, далі через Лаб'єску до Ворохти; можна пройти й у зворотному напрямку.
• Довші переходи: Ворохта — Кукул — Яблуниця, Ясіня — Петрос — Говерла — Кукул — Ворохта.

Підйом із Ворохти — це близько 700 м набору лісовою стежкою; для непідготовленої людини він важкий. Легшого варіанта без ходьби немає, але й коротка прогулянка до Кичери вже дає уявлення про хребет.

Як дістатися

Ворохта — залізнична станція на лінії Івано-Франківськ — Рахів; селищем проходить автошлях Н09. Стежка на Кичеру й Лаб'єску починається з околиць Ворохти. Для маршруту з Вороненка доїжджайте потягом до станції Вороненко.

Коли їхати й погода

Найкращий час — з травня до жовтня. Шафрани цвітуть у квітні — травні, залежно від того, коли сходить сніг. Улітку на полонині випасають худобу. Узимку Лаб'єска приваблює світанками над засніженими схилами, але ходити сюди варто лише з досвідом і зимовим спорядженням. Хмари й туман на хребті збираються дуже швидко.

Вода, укриття й ночівля

Найближче — джерело під горою Кукул, а також джерело на полонині Кукул. На самій полонині є колиба; поруч — колиба пастухів на полонині Озірна, яку туристи вважають одним із найзручніших місць для ночівлі на хребті. Улітку ці будиночки займають вівчарі, тож майте намет. Житло — у Ворохті та Вороненку.

Безпека

• Обходьте отари стороною, не біжіть від вівчарських псів і кличте вівчаря.
• На відкритому хребті небезпечні гроза й туман — стежте за прогнозом і майте навігатор.
• Біля Ворохти багато стежок, що розходяться, — легко звернути не туди.
• Це територія національного парку: не розпалюйте вогнищ поза відведеними місцями й не зривайте рослин.
• Повідомте рятувальникам ДСНС про маршрут; у разі біди — 112 або 103.

Що кажуть туристи

• Лаб'єску люблять за світанки: прокинутися над морем хмар — головна причина ночувати саме тут.
• Спуск до Ворохти після дощу перетворюється на болото, місцями слизьке й розбите, — потрібні добре взуття й запасні шкарпетки.
• Погода тут міняється за лічені хвилини: колиби й хрест на полонині можуть зникнути в хмарі.
• Вершина Кукула над полониною залісена, панорами з неї немає, а знайти саму позначку непросто.
• На вході й виході з полонин трапляються огорожі для худоби, через які доводиться перелазити.
• Улітку на стежках багато ягід — малина, суниця, чорниця.

Полонини й вершини навколо

• Полонина Кукул — сусідня велика полонина з колибами під вершиною.
• Полонина Закукул — південно-східна полонина Кукула з найкращою панорамою Чорногори.
• Полонина Буковина — початок стежки з Вороненка.
• Полонина Борсучина — сусідня полонина на схилах над Ворохтою.
• Гора Кичера — лісистий хребет між Ворохтою та Лаб'єскою.
• Гора Кострича — вершина хребта, який добре видно з полонини.
• Гора Велика Козьмеска — сусідня вершина на шляху до Говерли.

Фото: Eugene Stolyarov, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons; Сергій Криниця (Haidamac), CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons; Haidamac, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons; Misha Reme, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons; Бабенко Наталія, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons; Віталій Попков, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons.