Запитайте AI-гіда:

Ґжесь

1 653 м Ґжесь, Оравиці

Ґжесь (пол. Grześ, словац. Lúčna — Лучна) — двовершинна гора заввишки 1653 м у Західних Татрах, на польсько-словацькому кордоні, на захід від Хохоловської поляни. Гребенем проходить і державний кордон, і Великий європейський вододіл між басейнами Балтійського та Чорного морів. Польські схили належать до села Вітув (гміна Косцєлісько, Татранський повіт), словацькі — до Зуберця й Вітанової в окрузі Тврдошин. Обидва боки гори лежать у Татранському національному парку — польському TPN і словацькому TANAP. Ґжесь — найлегше доступна вершина навколо Хохоловської долини, тож її часто обирають як самостійну мету або проходять дорогою на Воловець.

Як дістатися / маршрути

  • жовтий — від притулку PTTK на Хохоловській поляні (польський бік): близько 1 год 30 хв угору й 1 год униз;
  • синій — прикордонним гребенем через Раконь на Воловець: близько 1 год 45 хв (назад 1 год 30 хв);
  • зелений (словацький бік) — зі Зверовки через сідло під Особитою й Касне до розвилки трохи нижче вершини (від сідла під Особитою близько 2 год, униз 1 год 50 хв), далі до Задньої Латаної долини (30 хв униз, 1 год угору).

Часи — за польською Вікіпедією. Словацька Вікіпедія й OpenStreetMap показують також синій маршрут з Оравиць через Бобровецьке сідло, але, за польською Вікіпедією, TANAP закрив словацький синій відтинок до Бобровецького перевалу в червні 2008 року — перевірте актуальну карту TANAP перед виходом.

Що видно з вершини

З трав'янистих, порослих сосною гірською вершинних галявин відкривається колова панорама Західних Татр, особливо гарна восени, коли схили рудіють від ситника, червоніють кущики чорниці й жовтіє біловус. На схилах Тшидньовянського Верху видно білі кварцитові скелі, які називають «Гусями», а на південь — Рогачі, що виглядом нагадують Високі Татри. За словацькою Вікіпедією, з вершини видно також Оравську Маґуру, Оравські Бескиди й передгір'я південної Польщі; серед сусідніх вершин — Бобровець, Особита, Салатин, Баніків, Воловець, Раконь і Комінярський Верх.

Природа та історія

Ґжесь — вузол трьох гребенів і трьох відрогів. Південний гребінь через Лучнянський перевал (1602 м) і Довгий Уплаз піднімається до Раконя, довгий північно-західний — тягнеться до Особитої й далі до краю Татр, а північно-східний через Крузьлік і Чоло спадає до глибокого Бобровецького перевалу (1356 м). Масив височіє над трьома долинами: Бобровецькою, Латаною й Хохоловською. Гора складена твердими тріасовими кварцитовими пісковиками; вища, у бік Воловця, їх змінюють кристалічні породи. Вершинні частини лагідно заокруглені, трав'янисті й заростають сосною гірською, а між двома вершинами є невелике сезонне озерце. На вершині росте, зокрема, водяника чорна.

Польська назва, за Великою татранською енциклопедією, походить від ґуральського слова «ґжесь» — гребінь зі схилами, що круто спадають на обидва боки. Польські ґуралі колись називали гору Кончистою, словацькі — Лучною або Кончистою; словацька назва походить від невеликої поляни Лучна, де 1615 року стояла колиба. На давніх картах гора звалася Грубий, а назва Ґжесь з'явилася на картах лише 1934 року. Колись схили випасали: польський бік входив до Хохоловської полонини й належить громаді Вісьмох сіл, словацький — до окремої полонини сіл Тршчана й Длга Лука. Узимку з Ґжеся спускаються лижники — лижна траса існувала ще до Другої світової війни, а 1956 року її відновили. Дерев'яний хрест на вершині поставили 1992 року на пам'ять про таємні зустрічі опозиціонерів Польщі й Чехословаччини.

Безпека, сезон і правила

Маршрути на Ґжесь нескладні, без ланцюгів, але це вже високогір'я: на відкритому гребені сильний вітер, тумани й швидкі зміни погоди, а взимку схили, особливо в бік Воловця, можуть бути лавинонебезпечними. У польському Татранському національному парку вхід платний і ходити можна лише позначеними шляхами. На словацькому боці TANAP щороку з 1 листопада до пізньої весни закриває високогірні маршрути — перевірте, які відтинки відкриті. Рятувальники: на польському боці — TOPR (985 або +48 601 100 300), на словацькому — HZS (18 300, +421 18 300); загальний номер — 112.

Цікаві факти

  • Через вершину проходить Великий європейський вододіл між Балтійським і Чорним морями.
  • Назва «Ґжесь» з'явилася на картах тільки 1934 року; раніше гору звали Грубий.
  • Хрест на вершині нагадує про таємні зустрічі польських і чехословацьких опозиціонерів.

Фото: Jerzy opioła, CC BY-SA 4.0; Cybularny, CC0; Zorro2212, CC BY-SA 3.0; Jerzy Opioła, CC BY-SA 3.0; Opioła Jerzy, CC BY 2.5; Paweł Opioła, CC BY-SA 4.0 — Wikimedia Commons.

Як дістатися з України

Пункти пропуску

  • Краковець – Корчова — автомобільний, цілодобово
  • Шегині – Медика — автомобільний, цілодобово Пропуск пішоходів ДПСУ зараз не підтверджує — перевірте на dpsu.gov.ua перед поїздкою.
  • Смільниця – Кросьценко — автомобільний, цілодобово
  • Грушів – Будомєж — автомобільний, цілодобово
  • Мостиська – Перемишль (залізничний) — залізничний, цілодобово

Автомобілем

Львів – Закопане ≈421 км, ≈5 год 10 хв без черг на кордоні. Маршрут: М-10 Львів – Краковець → пункт пропуску Краківець – Корчова → автомагістраль A4 (Ряшів – Тарнів – Краків) → південна об'їзна Кракова → S7/DK7 → DK47 («закопянка») через Новий Тарг → Закопане. Ділянка A4 Катовиці – Краків (пункти оплати Балице, Мисловиці) платна, але цей маршрут її не зачіпає. Влітку і на вихідних DK47 біля Закопаного часто перевантажена.

Дані перевірено 23.10.2026; режим роботи пунктів пропуску й розклади змінюються — уточнюйте перед поїздкою.

Розташування на карті

Досліди Ґжесь в 3DСтань на вершині: реальний рельєф і краєвиди на всі бокиГрати

Вода й укриття поруч

  1. Джерело під горою Гжесь560 м · Не перевірено · 1 528 м
  2. Джерело під горою Чоло1,1 км · Не перевірено · 1 275 м
  3. Джерело під горою Грубий верх (південний схил), 1 137 м1,2 км · Не перевірено · 1 137 м
  4. Притулок на Хохоловській поляні1,5 км · Стоїть · 1 146 м
  5. Джерело під горою Задна Забрать2,3 км · Не перевірено · 1 602 м
  6. Джерело під горою Кичер (північно-східний схил), 1 000 м2,9 км · Не перевірено · 1 000 м
  7. Хата Тятляка2,9 км · Стоїть · 1 393 м
  8. Джерело під горою Раконь2,9 км · Не перевірено · 1 421 м

Усі джерела КарпатУсі колиби Карпат

Коментарі

Поділіться враженнямиУвійдіть, щоб залишити коментар або поставити запитання.УвійтиЗареєструватися

Маршрути поруч

Всі маршрути

Цікаве поруч

Пастуші шалаші на Хохоловській поляніСироварні та полониниПастуші шалаші на Хохоловській поляніКосьцелісько1,8 км від «Ґжесь»Хохоловська поляна (Polana Chochołowska) — найбільша поляна польських Татр і одна з найбільших у всьому масиві.Термальне купалище ОравіцеАквапарки й термальні басейниТермальне купалище ОравіцеВітанова7,1 км від «Ґжесь»Термальне купалище Оравіце (Termálne kúpalisko Oravice) — міські термальні басейни в гірському поселенні Оравіце (Oravice) біля підніжжя Західних Татр.Термальний аквапарк Meander в ОравіцеАквапарки й термальні басейниТермальний аквапарк Meander в ОравіцеВітанова7,1 км від «Ґжесь»Meander Thermal & Ski Resort (раніше — Meander Park) — термальний аквапарк і гірськолижний центр у гірському поселенні Оравіце (Oravice) на півночі Словаччини, біля...Бацувка в Косцеліській долині (Кіри)Сироварні та полониниБацувка в Косцеліській долині (Кіри)Косьцелісько8,2 км від «Ґжесь»Бацувка Юзефа Солодички (Józef Słodyczka) на поляні Вижня Кіра Мєнтуся (Wyżnia Kira Miętusia) — мабуть, найлегше доступна пастуша колиба польських Татр.Бацувка на поляні Бялий Поток у Вітові: осципек і майстер-класСироварні та полониниБацувка на поляні Бялий Поток у Вітові: осципек і майстер-класКосьцелісько8,4 км від «Ґжесь»Поляна Бялий Поток (Biały Potok) у селі Вітув (Witów) лежить між входами до двох найпопулярніших татранських долин — Хохоловської та Косцеліської.Хохолувські термиАквапарки й термальні басейниХохолувські термиХохолув13 км від «Ґжесь»Найбільші терми Польщі — у підгалянському селі Хохолувські терми (Chochołowskie Termy) стоять у селі Хохолув (Chochołów) на Підгаллі, на північний захід від Закопаного...