Ґжесь
Ґжесь (пол. Grześ, словац. Lúčna — Лучна) — двовершинна гора заввишки 1653 м у Західних Татрах, на польсько-словацькому кордоні, на захід від Хохоловської поляни. Гребенем проходить і державний кордон, і Великий європейський вододіл між басейнами Балтійського та Чорного морів. Польські схили належать до села Вітув (гміна Косцєлісько, Татранський повіт), словацькі — до Зуберця й Вітанової в окрузі Тврдошин. Обидва боки гори лежать у Татранському національному парку — польському TPN і словацькому TANAP. Ґжесь — найлегше доступна вершина навколо Хохоловської долини, тож її часто обирають як самостійну мету або проходять дорогою на Воловець.
Як дістатися / маршрути
- жовтий — від притулку PTTK на Хохоловській поляні (польський бік): близько 1 год 30 хв угору й 1 год униз;
- синій — прикордонним гребенем через Раконь на Воловець: близько 1 год 45 хв (назад 1 год 30 хв);
- зелений (словацький бік) — зі Зверовки через сідло під Особитою й Касне до розвилки трохи нижче вершини (від сідла під Особитою близько 2 год, униз 1 год 50 хв), далі до Задньої Латаної долини (30 хв униз, 1 год угору).
Часи — за польською Вікіпедією. Словацька Вікіпедія й OpenStreetMap показують також синій маршрут з Оравиць через Бобровецьке сідло, але, за польською Вікіпедією, TANAP закрив словацький синій відтинок до Бобровецького перевалу в червні 2008 року — перевірте актуальну карту TANAP перед виходом.
Що видно з вершини
З трав'янистих, порослих сосною гірською вершинних галявин відкривається колова панорама Західних Татр, особливо гарна восени, коли схили рудіють від ситника, червоніють кущики чорниці й жовтіє біловус. На схилах Тшидньовянського Верху видно білі кварцитові скелі, які називають «Гусями», а на південь — Рогачі, що виглядом нагадують Високі Татри. За словацькою Вікіпедією, з вершини видно також Оравську Маґуру, Оравські Бескиди й передгір'я південної Польщі; серед сусідніх вершин — Бобровець, Особита, Салатин, Баніків, Воловець, Раконь і Комінярський Верх.
Природа та історія
Ґжесь — вузол трьох гребенів і трьох відрогів. Південний гребінь через Лучнянський перевал (1602 м) і Довгий Уплаз піднімається до Раконя, довгий північно-західний — тягнеться до Особитої й далі до краю Татр, а північно-східний через Крузьлік і Чоло спадає до глибокого Бобровецького перевалу (1356 м). Масив височіє над трьома долинами: Бобровецькою, Латаною й Хохоловською. Гора складена твердими тріасовими кварцитовими пісковиками; вища, у бік Воловця, їх змінюють кристалічні породи. Вершинні частини лагідно заокруглені, трав'янисті й заростають сосною гірською, а між двома вершинами є невелике сезонне озерце. На вершині росте, зокрема, водяника чорна.
Польська назва, за Великою татранською енциклопедією, походить від ґуральського слова «ґжесь» — гребінь зі схилами, що круто спадають на обидва боки. Польські ґуралі колись називали гору Кончистою, словацькі — Лучною або Кончистою; словацька назва походить від невеликої поляни Лучна, де 1615 року стояла колиба. На давніх картах гора звалася Грубий, а назва Ґжесь з'явилася на картах лише 1934 року. Колись схили випасали: польський бік входив до Хохоловської полонини й належить громаді Вісьмох сіл, словацький — до окремої полонини сіл Тршчана й Длга Лука. Узимку з Ґжеся спускаються лижники — лижна траса існувала ще до Другої світової війни, а 1956 року її відновили. Дерев'яний хрест на вершині поставили 1992 року на пам'ять про таємні зустрічі опозиціонерів Польщі й Чехословаччини.
Безпека, сезон і правила
Маршрути на Ґжесь нескладні, без ланцюгів, але це вже високогір'я: на відкритому гребені сильний вітер, тумани й швидкі зміни погоди, а взимку схили, особливо в бік Воловця, можуть бути лавинонебезпечними. У польському Татранському національному парку вхід платний і ходити можна лише позначеними шляхами. На словацькому боці TANAP щороку з 1 листопада до пізньої весни закриває високогірні маршрути — перевірте, які відтинки відкриті. Рятувальники: на польському боці — TOPR (985 або +48 601 100 300), на словацькому — HZS (18 300, +421 18 300); загальний номер — 112.
Цікаві факти
- Через вершину проходить Великий європейський вододіл між Балтійським і Чорним морями.
- Назва «Ґжесь» з'явилася на картах тільки 1934 року; раніше гору звали Грубий.
- Хрест на вершині нагадує про таємні зустрічі польських і чехословацьких опозиціонерів.
Фото: Jerzy opioła, CC BY-SA 4.0; Cybularny, CC0; Zorro2212, CC BY-SA 3.0; Jerzy Opioła, CC BY-SA 3.0; Opioła Jerzy, CC BY 2.5; Paweł Opioła, CC BY-SA 4.0 — Wikimedia Commons.
Як дістатися з України
Пункти пропуску
- Краковець – Корчова — автомобільний, цілодобово
- Шегині – Медика — автомобільний, цілодобово Пропуск пішоходів ДПСУ зараз не підтверджує — перевірте на dpsu.gov.ua перед поїздкою.
- Смільниця – Кросьценко — автомобільний, цілодобово
- Грушів – Будомєж — автомобільний, цілодобово
- Мостиська – Перемишль (залізничний) — залізничний, цілодобово
Автомобілем
Львів – Закопане ≈421 км, ≈5 год 10 хв без черг на кордоні. Маршрут: М-10 Львів – Краковець → пункт пропуску Краківець – Корчова → автомагістраль A4 (Ряшів – Тарнів – Краків) → південна об'їзна Кракова → S7/DK7 → DK47 («закопянка») через Новий Тарг → Закопане. Ділянка A4 Катовиці – Краків (пункти оплати Балице, Мисловиці) платна, але цей маршрут її не зачіпає. Влітку і на вихідних DK47 біля Закопаного часто перевантажена.
Дані перевірено 23.10.2026; режим роботи пунктів пропуску й розклади змінюються — уточнюйте перед поїздкою.
Розташування на карті
Вода й укриття поруч
- Джерело під горою Гжесь560 м · Не перевірено · 1 528 м
- Джерело під горою Чоло1,1 км · Не перевірено · 1 275 м
- Джерело під горою Грубий верх (південний схил), 1 137 м1,2 км · Не перевірено · 1 137 м
- Притулок на Хохоловській поляні1,5 км · Стоїть · 1 146 м
- Джерело під горою Задна Забрать2,3 км · Не перевірено · 1 602 м
- Джерело під горою Кичер (північно-східний схил), 1 000 м2,9 км · Не перевірено · 1 000 м
- Хата Тятляка2,9 км · Стоїть · 1 393 м
- Джерело під горою Раконь2,9 км · Не перевірено · 1 421 м
- Джерело під горою Кичер (північно-східний схил), 984 м3 км · Не перевірено · 984 м
Коментарі
Маршрути поруч
Всі маршрути
СереднійОдноденнийМаркованийПритулок «Зверовка» Задня ЛатанаПрофіль висоти994–1 653 м9,7 кмнабір 837 м≈ 4 год ходуменше 1 км від «Ґжесь»
ЛегкийОдноденнийМаркованийПоляна Хохоловська ГжесьПрофіль висоти1 144–1 653 м2,7 кмнабір 509 м≈ 1,5 год ходуменше 1 км від «Ґжесь»
СкладнийДводеннийМаркованийОравиці Рачкова долина, кемпінгПрофіль висоти791–2 063 м23,6 кмнабір 1 337 м≈ 8,5 год ходуменше 1 км від «Ґжесь»Цікаве поруч
ПолонинаПоляна ХохоловськаКосьцеліськовисота 1 146 м2 км від «Ґжесь»Поляна Хохоловська (Polana Chochołowska) — найбільша поляна польських Татр і одна з найбільших у всіх Татрах: близько 20 га луків у верхній частині Хохоловської долини...
ВодоспадРогацький водоспадЗуберец3,6 км від «Ґжесь»Рогацький водоспад (Roháčsky vodopád) — найвідоміший водоспад Західних Татр, у масиві Рогачі (Roháče) приблизно за 12 км на схід від села Зуберець (Zuberec) на Ораві.
ОзероРогацькі плеса3,7 км від «Ґжесь»Рогацькі плеса (Roháčske plesá) — каскад із чотирьох льодовикових озер у верхів'ї Рогацької долини (Roháčska dolina) в Західних Татрах, на Ораві.Крафт поруч
Усі крафтові місця
Сироварні та полониниПастуші шалаші на Хохоловській поляніКосьцелісько1,8 км від «Ґжесь»Хохоловська поляна (Polana Chochołowska) — найбільша поляна польських Татр і одна з найбільших у всьому масиві.
Аквапарки й термальні басейниТермальне купалище ОравіцеВітанова7,1 км від «Ґжесь»Термальне купалище Оравіце (Termálne kúpalisko Oravice) — міські термальні басейни в гірському поселенні Оравіце (Oravice) біля підніжжя Західних Татр.
Аквапарки й термальні басейниТермальний аквапарк Meander в ОравіцеВітанова7,1 км від «Ґжесь»Meander Thermal & Ski Resort (раніше — Meander Park) — термальний аквапарк і гірськолижний центр у гірському поселенні Оравіце (Oravice) на півночі Словаччини, біля...
Сироварні та полониниБацувка в Косцеліській долині (Кіри)Косьцелісько8,2 км від «Ґжесь»Бацувка Юзефа Солодички (Józef Słodyczka) на поляні Вижня Кіра Мєнтуся (Wyżnia Kira Miętusia) — мабуть, найлегше доступна пастуша колиба польських Татр.
Сироварні та полониниБацувка на поляні Бялий Поток у Вітові: осципек і майстер-класКосьцелісько8,4 км від «Ґжесь»Поляна Бялий Поток (Biały Potok) у селі Вітув (Witów) лежить між входами до двох найпопулярніших татранських долин — Хохоловської та Косцеліської.
Аквапарки й термальні басейниХохолувські термиХохолув13 км від «Ґжесь»Найбільші терми Польщі — у підгалянському селі Хохолувські терми (Chochołowskie Termy) стоять у селі Хохолув (Chochołów) на Підгаллі, на північний захід від Закопаного...




