Мурань

Мурань (словацьк. Muráň, пол. Murań або Wielki Murań, нім. Wandberg) — вапнякова вершина заввишки 1890 м у головному хребті Бєлянських Татр (Словаччина). Це перша з заходу виразна вершина цього пасма: на схід від неї хребет піднімається до Нового (1999 м) і Гаврана (2152 м), а на захід спадає через гору Конь (1356 м) до Яворової долини, що вже належить до Високих Татр. Мурань стоїть над селом Татранська Яворина (близько 3 км), приблизно за 21 км на північний захід від Кежмарка, у Пряшівському краї. Завдяки характерному силуету — одні бачать у ньому голову тигра, інші жабу — це одна з найвпізнаваніших гір цієї частини Татр.

Як дістатися / маршрути

На саму вершину стежки немає: масив лежить у національному природному заповіднику Бєлянські Татри в межах Татранського національного парку (TANAP) і закритий як для туристів, так і для альпіністів. Побачити Мурань зблизька можна з синього маршруту з Татранської Яворини Яворовою долиною та долиною Задні Медодоли до Копського сідла: стежка обходить масив із заходу й півдня. Найкращий вигляд на південно-західну стіну відкривається з поляни під Муранем (Поляна под Муранем) у нижній частині Яворової долини. Гарно видно гору і з польського боку — з околиць Буковини Татшанської та з Яворини Спіської.

Що видно з вершини

Словацькі джерела зазначають, що з вершини видно частину головного хребта Бєлянських Татр і багато вершин Високих Татр, а за добрих умов — Оравські Бескиди з Бабьою горою та Пільськом і прикордонні гори південної Польщі. Однак сама вершина недоступна, тож туристові лишається милуватися Муранем знизу.

Природа та історія

Мурань складений вапняками, які утворюють прямовисні стіни заввишки до 200 м; саме від цих «мурів» гора, ймовірно, і дістала свою назву. Масив має форму майже правильного трикутника, і з усіх трьох боків падають скельні урвища. Південно-західна стіна, яку добре видно з поляни під Муранем, сягає приблизно 1200 м завдовжки — польські автори називають її однією з найкращих вапнякових стін у всіх Татрах. Північно-східний трав’янистий схил із жерепом має назву Ягняча загорода: колись пастухи з Юргова виносили сюди овець на плечах на весь сезон випасу.

У масиві є кілька печер, найвідоміша з них — Муранська печера з великим входом, помітним з поляни під Муранем. Під вершинним блоком збереглися рештки первісного лісу, а на стінах гніздиться рідкісний стінолаз. Першим задокументованим сходженням вважають підйом угорського аристократа Іштвана Бержевиці в 1717 році. Мурань оспівували польські поети, а в 1867 році Юзеф Маршевський намалював «Мурань у Татрах на світанку».

Безпека, сезон і правила

Заборона на вхід до заповідника Бєлянські Татри діє цілий рік — сходити зі стежки тут не можна. На високогірних маршрутах TANAP з 1 листопада до 31 травня діє сезонне закриття, тож перед походом Яворовою долиною до Копського сідла перевірте актуальні правила на сайті парку. У вапняковому масиві погода змінюється швидко, улітку часто бувають пообідні грози. Гірська рятувальна служба Словаччини (HZS): 18 300 (+421 18 300), загальний екстрений номер — 112.

Цікаві факти

• Північна та східна стіни Мураня, за даними польських джерел, досі не пройдені альпіністами.
• Мурань згадується у віршах Феліцьяна Фаленського (1871) і Владислава Броневського (1935).

Фото: Krzysztof Dudzik-Górnicki (User:ToSter), CC BY 3.0; Jerzy Opioła, CC BY-SA 4.0; Krzysztof Dudzik-Górnicki (User:ToSter), CC BY-SA 4.0; Eligiusz Jakimowicz, CC BY 4.0; Krzysztof Dudzik-Górnicki (User:ToSter), CC BY 3.0; Jerzy Opioła, CC BY-SA 4.0; Krzysztof Dudzik-Górnicki (User:ToSter), CC BY 3.0; Jarorox, CC BY-SA 3.0 — Wikimedia Commons.