Кутя



Що це
Кутя — зварені зерна пшениці, заправлені тертим маком, медом і волоськими горіхами, інколи з розпареними родзинками. Нею починають і закінчують Святу вечерю. Страва пісна й солодка водночас.
В українців Карпат і Прикарпаття кутю традиційно називали «пшениця»: саме так її записав у народному календарі Буковини 1875 року етнограф Григорій Купчанко. У селі Заволока під Чернівцями варену пшеницю приправляють цукром або медом, меленим горіхом і маком.
Господиня із селища Берегомет на Вижниччині Ольга Іпатій готує кутю так: пшеницю промиває й на ніч заливає джерельною водою, зранку наливає свіжої води вдвічі більше, ніж зерна, і варить, доки зерно не вбере воду; мак розтирає макогоном у макітрі. У її родині до куті додають ще й халву.
Бойки зараховують кутю до святвечірніх ритуальних страв разом з узваром; за книжкою «Бойківська кухня», кутю їли лише двічі на рік.
Історія і назва
Кутя — одна з найдавніших обрядових страв слов'ян, пов'язана з ушануванням предків. Її готують тричі: на Святий вечір (багата кутя), на Щедрий вечір і перед Водохрещем (голодна кутя). На Буковині її ще називають коливо (колево), канун, сочиво.
Перед вечерею горщик із кутею ставлять на покуті під образами — на найпочеснішому місці в хаті. На Буковині він мав стояти там від Різдва до Старого Нового року, а після вечері кутю лишали на столі на ніч для душ померлих предків.
Склад і алергени
Варіант: з маком, медом і горіхами
Також: волоські горіхи (жменя), родзинки (жменя, за бажанням), вода (2 склянки)
Містить алергени: глютен, горіхи
Дієта: пісне · вегетаріанське
Варіант: із цукром замість меду (заволока)
пшениця (ціле зерно), вода, мак, цукор, волоські горіхи
Містить алергени: глютен, горіхи
Дієта: пісне · веганське
Склад традиційного рецепта; у різних господинь і закладів може відрізнятися — уточнюйте при замовленні. Ми не гарантуємо відсутності алергенів чи їхніх слідів.
Як готують традиційно
- Пшениця (ціле зерно) — 1 склянка
- Вода — 2 склянки
- Мак — 0,5 склянки
- Мед — 2–3 ст. л.
- Волоські горіхи — жменя
- Родзинки — жменя
- Пшеницю переберіть, добре промийте й залийте на ніч холодною водою.
- Зранку воду злийте, налийте свіжої — удвічі більше, ніж зерна, — і доведіть на середньому вогні до кипіння.
- Варіть на малому вогні, доки зерно не вбере воду й не стане м'яким.
- Мак розітріть макогоном у макітрі.
- Змішайте вихололу пшеницю з маком, посіченими волоськими горіхами й медом; за бажанням додайте розпарені родзинки.
Як подають
Першою стравою Святої вечері; нею ж вечерю й закінчують.
Варіанти
Замість меду кутю солодять цукром; у родині Ольги Іпатій із селища Берегомет додають халву. В інших регіонах України кутю варять і з ячменю, а подекуди заправляють лише узваром.
Традиційний спосіб, описаний за джерелами; у кожній родині готують по-своєму. Ми не перевіряли цей рецепт на професійній кухні.
Де поширена
Ареал приблизний: побудовано за джерелами нижче. Страву готують і поза ним, а межі етнографічних регіонів розмиті.
Буковина, Гуцульщина й Бойківщина; кутю готують по всій Україні, ареал не обмежений горами. Села на карті — місця записів.
Коли їдять
| січ | лют | бер | кві | тра | чер | лип | сер | вер | жов | лис | гру |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Нагоди: Святвечір · Різдво · Піст
У традиції
Свята вечеря починається й закінчується кутею. За буковинським тлумаченням, кутя означає добробут. Традиції Святого вечора та Різдва в Україні внесено до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини (№ 105 і 106н.к.с.), окремим елементом — Традицію Святого вечора на Буковині (№ 107н.к.с.; наказ Мінкульту від 24.04.2025 № 268).
Безпека
Мед не дають дітям до одного року. Людям з алергією на продукти бджільництва чи горіхи варто бути обережними.
Часті запитання
Чому кутю в Карпатах називають «пшениця»?
Бо це і є варена пшениця: так страву традиційно звали українці Карпат і Прикарпаття. Під цією назвою її записав на Буковині 1875 року етнограф Григорій Купчанко.
З чого готують кутю?
Із цільного або обтовченого зерна пшениці, тертого маку, меду й волоських горіхів; інколи додають розпарені родзинки.
Коли їдять кутю?
На Святий вечір — нею починають і закінчують вечерю, — а також на Щедрий вечір і перед Водохрещем.
Коментарі
Досвід мандрівників: звіти, поради, запитання.
Тут ще ніхто не писав. Будьте першим — ваш досвід допоможе іншим.
Де скуштувати й купити
Етнопарки й садибиЕтнопарк «Гуцул Ленд», ПоляницяПоляниця (Буковель)Етнопарк «Гуцул Ленд» — це простір на курорті Буковель, де гуцульську, бойківську й лемківську старовину показують не...
Ринки й ярмаркиНічний базар деревини, КутиКутиНічний базар у Кутах — найколоритніший ринок дерев'яних виробів на Гуцульщині, який зникає разом зі світанком.
ЕкофермиФерма «Буковинський равлик», Стрілецький КутМамаївці«Буковинський равлик» — сімейна равликова ферма в селі Стрілецький Кут, лише за 10 км від центру Чернівців.
Ретро-транспортКарпатський трамвайчикВигодаУ 1873 року австрійський підприємець, барон Леопольд Поппер фон Подгарі переніс головний офіс своєї фірми з Угорщини...
Ремесла й майстер-класиЦентр локальної історії «Хата у Глубокім», УричУрич«Хата у Глубокім» — стара бойківська хата в Уричі, яку Державний історико-культурний заповідник «Тустань» перетворив...
Пиво й пивоварніПивний ресторан «Королівська пивоварня», ЛьвівЛьвів«Королівська пивоварня» — пивний ресторан із власною міні-пивоварнею в самому серці старого Львова, на вулиці...
КотеджB-HouseКосівМангалПарковкаWi‑Fi
ГотельСосновий ДвірКосівЧанСаунаМангал
ГотельКрутогораТатарівЧанБасейнСаунаКрафтові місця й заклади, у меню чи описі яких є ця страва. Меню закладів змінюється — уточнюйте наявність.
Схожі страви й продукти
Родичі в Карпатах і поруч
- kutia · Польща
родинна назва; святвечірня страва східної Польщі - бобальки з маком · Україна
близька традиція: на Закарпатті й Лемківщині святвечірня страва з маком і медом
Джерела
- Шпальта: Кутя, риба та грибна підлива — рецепти страв до Святвечора від буковинських господинь (записи проєкту «Смаки Буковини», 06.01.2022)
- Голос України: Святвечір на Буковині (народний календар Г. Купчанка 1875 року; Довгопілля, Заволока)
- «Бойківська кухня / Kuchnia Bojkowska» (Львів, 2020): книжка рецептів українсько-польського проєкту ГО «Асоціація гірських провідників “Ровінь”» (програма ЄС Польща–Білорусь–Україна)
- Вікіпедія: Кутя
- Мінкульт: Національний перелік елементів НКС України (станом на 16.07.2025): 105н.к.с., 106н.к.с., 107н.к.с. (наказ від 24.04.2025 № 268)
Текст написала редакція Karpaty.rocks за джерелами вище. Перевірено 11.11.2026.








