Дукельський перевал: меморіал, військове кладовище й оглядова вежа

Пам’ять про Карпатсько-Дукельську операцію

Дукельський перевал (Duklianský priesmyk) на словацько-польському кордоні над селом Вишній Комарник (Vyšný Komárnik) восени 1944 року став місцем однієї з найбільших гірських битв Другої світової війни. Карпатсько-Дукельська операція мала пробити шлях через Карпати на допомогу Словацькому національному повстанню. Від 8 вересня до 27 жовтня 1944 року тут загинули близько 21 тисячі радянських і 1800 чехословацьких вояків — чехів, словаків, русинів і людей інших національностей, зокрема вихідців із Підкарпатської Русі та північно-східної Словаччини. Бойовище й меморіали є національною пам’яткою культури з 1961 року; ними опікується Військово-історичний музей, відділ у Свиднику (Svidník).

Що побачити

• Меморіал 1-го чехословацького армійського корпусу (1949, архітектор Йозеф Грус) — 28-метровий пілон, що символізує удар крізь оборону на кордоні, з колумбарієм, де зберігається земля з усіх місць боїв корпусу, і рельєфами його бойового шляху від Бузулука до Праги. З 1964 року тут стоїть бронзова скульптурна група «Звинувачую» Яна Куліха.
• Військове кладовище, де поховано 565 вояків корпусу. На бронзових таблицях колонади викарбувано імена 1265 загиблих; більшість їхніх могил — на польському боці, у Дуклі та Новосєльцях.
• Оглядова вежа Дукла заввишки 52 м (1974) на місці спостережного пункту генерала Людвіка Свободи, на висоті 550 м, з видом на поле бою по обидва боки кордону та аудіовізуальною інформацією в залі.
• Алея героїв Дукли з бюстами 15 учасників операції, пам’ятник «Розколоте серце» на місці загибелі генерала Ярослава Ведрала-Сазавського (6 жовтня 1944) і скульптура руки сапера, що знешкоджує міну.
• Військовий музей просто неба (з 1959 року) між Капішовою (Kapišová) і кордоном: бойова техніка, відновлені артилерійські позиції та бункери, командний пункт 3-ї чехословацької бригади, а також «Долина смерті» (Údolie smrti) — танки Т-34 біля Капішової, Кружлової та Нижньої Писаної, що нагадують про танкові бої 25–27 жовтня 1944 року.

Практична інформація

Меморіал стоїть біля головної дороги зі Свидника до кордону, неподалік колишнього прикордонного переходу Вишній Комарник — Барвінок, тож сюди легко доїхати автомобілем; паркування — поруч. Меморіал і кладовище доступні цілий рік, а вежа працює з 1 травня до 31 жовтня: квитки продають до 16:30, а шлагбаум паркування біля вежі закривають о 17:00. Вежа платна (ціни — за чинним цінником музею, квитки можна купити й онлайн); діти до 15 років — лише з дорослими. За сильного вітру чи грози доступ на терасу можуть обмежити. Організованим групам від 30 осіб радять повідомити про візит щонайменше за 7 днів.

Варто поєднати поїздку з центральною експозицією Військово-історичного музею у Свиднику «Військова історія Словаччини 1914–1945» з діорамою боїв за перевал. У Свиднику також стоїть 37-метровий пам’ятник Червоній армії (1954), біля якого в чотирьох братських могилах поховано понад 9000 радянських вояків, а поруч — парк бойової техніки. Це місце пам’яті й поховань, тож поводьтеся стримано й шанобливо.

Що поруч

По дорозі зі Свидника варто зупинитися біля дерев’яних церков ЮНЕСКО у Ладомировій та Бодруджалі. Далі на схід — музей Енді Воргола в Меджилабірцях, а на захід — Бардіїв.

Офіційний сайт: vhu.sk

Фото: Pudelek (talk), CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons; Michal Jakubský, CC BY 3.0, Wikimedia Commons; Yarl, CC BY-SA 3.0, Wikimedia Commons; Pudelek, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons; Palickap, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons.