Водосховище Ружин на Горнаді

Ружин (Ružín) — водосховище на річці Горнад (Hornád) у глибокій звивистій долині гір Чорна гора (Čierna hora), північно-східної частини Словацьких Рудних гір, за кільканадцять кілометрів на північний захід від Кошиць. Воно названо на честь затопленого села Ружин і складається з двох ступенів: основного водосховища Ружин I (площа близько 3,9 км², об’єм 45,3 млн м³, довжина підпору близько 14 км, ширина 50–150 м) і нижнього вирівнювального Ружин II. Крім Горнаду, у водосховище впадають Гнилець, Бела й багато потоків. Береги здебільшого скелясті й круті, вкриті листяними лісами; з води видно вершини Шлюхта (781 м), Буянов (757 м), Брадло (618 м) і Голиця (641 м), а найефектніша — вапнякова скеля Сівець (Sivec, 781 м), що здіймається приблизно на 430 м над рівнем води.

Гідровузол будували в 1963–1970 роках, повністю енергетичну частину запустили 1973 року. Кам’яно-накидна гребля Ружин I заввишки 64 м — найвища у Словаччині, довжина гребеня — 330 м, найбільша глибина біля греблі — 54 м; максимальний рівень води — 327 м над морем. Під греблею працює електростанція з двома оборотними турбінами Френсіса загальною потужністю 60 МВт. Нижчий ступінь Ружин II має бетонну греблю заввишки 27 м і площу 65 га. Головне завдання системи — постачати воду промисловості Кошиць, вирівнювати стік Горнаду, виробляти електроенергію й частково захищати від повеней; водосховище використовують і для відпочинку. Під водою опинилися або частково затоплені села Ружин, Кошицькі Гамре, Малий Фолькмар, Ролова Гута, частини Маргецян і Якловців. Через водосховище перекинуто залізничний Ружинський віадук.

Що побачити і що робити

• Сівець — вапнякова скеля над греблею в однойменному національному природному заповіднику: з вершини видно Ружин I і II, Браниско, Чергов і навіть Високі Татри.
• Каное й каяк: тихі меандри біля осади Козинець, скелясті береги й острівці; яхтинг і віндсерфінг дозволені на всій водній площі, крім зон для водних лиж і купання.
• Осінні барви листяних лісів на крутих схилах і зимовий лід на плесі.
• Ружинський віадук — залізничний міст над водою, ефектний з човна.

Як дістатися

Автомобілем до водосховища під’їжджають з північного заходу через Маргецани й Якловце (там, де Гнилець впадає в Горнад), з півдня — через Кошицьку Белу й Великий Фолькмар, зі сходу — через Малу Лодину. Залізницею — до станцій Маргецани, Маргецани-зупинка (Ролова Гута) і Мала Лодина; є й зупинка Ружин. Від мосту через водосховище веде маршрут Новачани – Водосховище Ружин, міст, а на Сівець — Ружін – Сівець (жовтим маркуванням від зупинки Ружин через роздоріжжя Пригиба під Сівцем). Прогулянка берегом не потребує спорядження, а сходження на Сівець — уже справжній підйом лісом і скелями.

Сезон і безпека

Водосховище доступне цілий рік; найкраща пора для човнів — з весни до осені. За правилами судноплавства на Ружині I плавання суден з двигунами внутрішнього згоряння заборонене, крім двох відтинків по 1 км для водних лиж (біля залізничного мосту в Маргецанах і біля Козинця); водні мотоцикли й глісування заборонені з 18:00 до 10:00; біля пристаней не можна рибалити; у 300-метровій зоні від гребеня греблі й за максимального чи мінімального рівня води (328 і 298 м) плавати заборонено. Не заходьте човном у зони купання. Крутими скелястими берегами ходіть обережно. Номер гірських рятувальників — 18 300, загальний — 112. Станом на жовтень 2026 року.

Що поруч

Вище за течією Гнильця лежить водосховище Палцманська Маша у Словацькому Раю; на північному заході — Спішський Град, на півночі — Шаришський Град біля Пряшева.

Фото: Hladac, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons.