Курорт Штос: кліматичне лікування, спелеотерапія й басейн

Курорт Штос (Kúpele Štós) — кліматичний курорт на південному сході Словаччини, в осаді Штос-купеле (Štós-kúpele) за кілька кілометрів на північ від гірничого містечка Штос, на межі Воловських гір (Volovské vrchy) і Словацького Карсту. Його природний лікувальний ресурс — не мінеральна вода, а клімат: долина на висоті близько 650 м відкрита на південь і з інших боків захищена хребтами й ялицево-смерековими лісами, тому повітря тут чисте, без промислового пилу й насичене ароматом живиці. Словацькі джерела зазначають, що за швейцарською класифікацією Штос має лікувальний клімат першого ступеня стимуляції — єдиний такий у Словаччині. Курортом керує акціонерне товариство Kúpele Štós, a.s.

Курорт народився з ремесла. На верхній Бодві з XIV століття процвітали гірництво й ковальство, а 1803 року в Штосі відкрили першу ножову фабрику (згодом відомий «Сандрік»). Тут працював майстер-ножар Роберт Компордай, ентузіаст водолікування; з його ініціативи в березні 1881 року мешканці Штоса вирішили заснувати купелі, 1882 року почалося будівництво, а 1883-го відкрився перший сезон. Славу курорту принесла праця лікаря Дезідера Цирфуса після 1888 року: тоді постали вілли «Марія» (нині «Братислава»), «Гунгарія», «Татра» й танцювальна зала. 1963 року в Штосі відкрили першу класичну фінську сауну в Чехословаччині. Серед гостей були президент Едвард Бенеш, письменник Іван Ольбрахт і поет Лацо Новомеський, а виступав тут композитор Ярослав Єжек.

Клімат і природні ресурси

Чисте сухе повітря й багато сонячних днів дають сильне ультрафіолетове та інфрачервоне сонячне випромінювання — основу кліматотерапії. Серцем курорту є лісопарк, де ростуть понад 200 видів рідкісних дерев і квітів; він має статус національної культурної пам'ятки; його доповнюють потічок із каскадами й фонтан. Кліматичне лікування підсилює спелеотерапія — тригодинне перебування в підземному карстовому середовищі з дихальними вправами й відпочинком під наглядом медиків; за даними словацьких джерел, курорт веде пацієнтів у недалеку Ясовську печеру. Курорт має на спелеотерапію ліцензію відповідно до закону.

Що лікують

За офіційним переліком курорту, тут лікують захворювання дихальних шляхів, професійні хвороби, порушення обміну речовин і хвороби залоз внутрішньої секреції, онкологічні та психічні захворювання. Лікують дорослих, дітей і дітей із супроводом; курорт має договори з усіма словацькими медичними страховими компаніями. Серед процедур — спелеотерапія, кліматотерапія з терренкурами, інгаляції, кисневі процедури, перлинні ванни, вірпул, масажі, електро-, магніто- й лазеротерапія, торф'яні обгортання, парафін і локальна кріотерапія рідким азотом. Процедури призначає лікар після огляду.

Басейн і велнес

Для відвідувачів відкриті басейн і велнес-зона «Вітальний водний світ» (Vitálny vodný svet): у басейн продають квитки на півтори години, у «Вітальний світ» — на дві години, діти до 12 років мають 50 % знижки. Удень працює басейн, увечері — «Вітальний світ»; у понеділок санітарний день. Окремо можна замовити масаж, перлинну ванну, вірпул чи інфрасауну, а в певні періоди курорт пропонує разові виїзди на спелеотерапію.

Практична інформація

Осада Штос-купеле лежить на дорозі II/548 між Ясовом і Смольником; Кошиці — приблизно за 45 км на схід, Рожнява — за 35 км на захід. Автобусна зупинка «Štós, Štós-kúpele» розташована просто в курорті. На прогулянку лісопарком і басейн потрібно пів дня. Візит у «Вітальний світ» краще замовити телефоном заздалегідь; ціни й години наведено нижче, у блоці «Коротко».

Поруч: маршрути, вершини, пам'ятки

Від курорту починаються маршрути Штос, курорт – Під Осадником на хребет Воловських гір і Смольницька Гута – Штос, курорт, а поруч проходить довга магістраль Перед Чунтавою – Дуклянський перевал. Із дітьми варто з'їздити до Гайські водоспади у Словацькому Карсті, а про гірниче минуле краю розповідає Гірничий музей у Ґелниці та штольня «Йозеф».

Офіційний сайт: kupele-stos.sk

Фото: Ing. Mgr.Jozef Kotulič, CC BY 3.0, Wikimedia Commons; Kúpele Štós, CC BY-SA 3.0, Wikimedia Commons; Ing. Mgr. Jozef Kotulič, CC BY 3.0, Wikimedia Commons.