Скаліско

Скаліско (словацьк. Skalisko, угор. Pozsálló; масив часто називають Воловцем) — друга за висотою вершина Воловських гір, що належать до Словацьких Рудних гір. Її висота — 1293 м. Гора лежить над селом Бетляр, приблизно за 8 км на північний схід від міста Рожнява, на межі Рожнявського та Ґельницького округів Кошицького краю. Найближчі поселення — Генцлова на півночі, Чучма й Бетляр на південному заході та Угорна на південному сході. Найвище місце масиву — понад десятиметрова група скель, що стирчить над безлісим, порослим гірською сосною гребенем і дала вершині назву (Skalisko — «скелище»).

Як дістатися / маршрути

Головним хребтом Воловських гір іде червоний маршрут Дорога героїв СНП (Cesta hrdinov SNP), що тут збігається з європейським маршрутом E8; він минає вершину за кілька десятків метрів.

• Червоний із північного заходу: від сідла Сульова через Чертову голю та сідло Воловець.
• Червоний із південного сходу: від Угорнянського сідла через Білі скелі й сідло Криве; від сідла Криве — близько 6,1 км, приблизно 1 год 45 хв.
• Зелений (Стежка Павла Йозефа Шафарика): з півдня з Чучми повз хату Воловець, з півночі з Генцлової через сідло Воловець.
• Жовтий: із площі в Бетлярі повз хату Воловець, близько 3 год 45 хв.

Приблизно за 15 хвилин ходу зеленою позначкою вниз від вершини, на висоті близько 1132 м, стоїть гірська хата Воловець — найвище розташована туристична хата Кошицького краю; поруч б’є джерело.

Що видно з вершини

Увесь хребет укриває гірська сосна, але скельна маківка без рослинності дає кругову панораму. На північному заході видно Високі Татри, на заході — Низькі Татри з Кральовою голею, на півдні — плато Словацького карсту над Рожнявською улоговиною, на сході — продовження хребта. За ясної погоди проглядають Браніско, Левоцькі гори, Західні Татри, Столицькі гори, Ревуцька височина й гори Північної Угорщини, зокрема Бюкк.

Природа та історія

Скаліско лежить у головному хребті, що тягнеться від Угорнянського сідла до сідла Сульова, у частині, яку називають Воловцем. Неподалік височіють Злати Стіл (1322 м) — найвища вершина Воловських гір, — Чертова голя та Рамзова. Води з північних схилів стікають потоком Тиха вода до Гнілця, а з південних — Злати та Чучмянським потоками до річки Слана.

На старих картах вершину позначали як Барацька скала або Барачка. На початку XX століття угорський автор Єне Регулі називав її Наді-ке («Великий камінь») або Окзенберґ («Воляча гора»). Після Першого Віденського арбітражу 1938 року нова угорсько-чехословацька межа пройшла гребенем Воловських гір, і на кілька місяців Скаліско стало найвищою вершиною Угорщини.

Безпека, сезон і правила

Маршрути на Скаліско нескладні технічно, але гребінь відкритий вітру, а взимку тут глибокий сніг і можуть бути замети. Ходіть позначеними стежками, беріть із собою воду й теплий одяг. Гірська рятувальна служба Словаччини (HZS): 18 300 (+421 18 300), екстрений номер — 112.

Цікаві факти

• Від 1978 року першої суботи нового року туристи Рожняви та Чучми влаштовують традиційний Новорічний похід на Воловець.
• Щороку на початку березня село Пача організовує лижний перехід «Гемерська стопа» через вершину.
• Наприкінці травня Бетляр проводить похід на Скаліско в пам’ять про Даніеля Фабіні, який трагічно загинув 1992 року.

Фото: Milan Bališin, CC BY-SA 4.0; Milan Bališin, CC BY-SA 4.0; Milan Bališin, CC BY-SA 4.0; Szekelyegyes, CC BY-SA 4.0; Milan Bališin, CC BY-SA 4.0; Milan Bališin, CC BY-SA 4.0; Milan Bališin, CC BY-SA 4.0 — Wikimedia Commons.