Щавниця

Щавниця (Szczawnica) — невелике курортне містечко в Малопольщі з населенням близько 5,2 тисячі людей. Воно лежить у долині потоку Грайцарик (Grajcarek), на межі Пенін і Бескиду Сондецького, на висоті приблизно 430–500 м. Назва походить від місцевого слова «щави» — так гуралі називали джерела мінеральної води. Тут б'ють лужно-солоні щави з природними сполуками натрію, брому та йоду; джерела мають власні імена: Ян, Юзеф, Юзефіна, Пітоняківка, Ванда, Стефан, Шимон і Гелена.

Перша письмова згадка про Щавницю датується 1413 роком. Курорт виник у XIX столітті: 1828 року маєток купила Юзефіна Шалай, яка разом із чоловіком Стефаном почала розливати й продавати місцеву воду. Їхній син Юзеф Шалай, що керував маєтком з 1839 року, вважається творцем курорту: він облаштував Верхній парк, звів перші пансіонати, ресторани й каплицю, а також прокладав дорогу вздовж Дунайця і влаштовував для гостей сплави. Сюди приїздили польські аристократи, бували Генрик Сенкевич, Марія Конопницька, Ян Матейко та Болеслав Прус. Після смерті Шалая 1876 року курорт перейшов до краківської Академії знань, а 1909 року його купив граф Адам Стадницький, який збудував санаторії «Інгаляторіум» і «Моджеве». 1948 року курорт націоналізували, а 1962-го Щавниця отримала статус міста.

Що побачити і що робити

• Площа Дітля (Plac Dietla) — серце курортної частини з дерев'яними віллами XIX століття та будинком «Дом над Здроями», де діє бювет мінеральних вод.
• Пенінський музей імені Юзефа Шалая у віллі «Палац» на площі Дітля — етнографічна виставка про культуру Пенін, історія курорту та кімната письменника Яна Віктора.
• Променад над Грайцариком — прогулянкова алея завдовжки близько 1,8 км від нижньої станції підйомника на Паленицю до велопішохідної стежки вздовж Дунайця.
• Гора Палениця (722 м) — крісельний підйомник працює цілий рік: улітку краєвиди на Пеніни й Татри, гравітаційна гірка та дитячий майданчик, узимку — гірськолижні траси.
• Пенінська дорога — близько 10 км пішки чи велосипедом уздовж Дунайця до Червеного Клаштора; приблизно 80 % шляху пролягає словацьким берегом. Дорогою трапляються скеля Котунька з фігурою гураля та «Яношиків скок» у найвужчому місці ущелини.
• Соколиця (747 м) — близько години підйому від переправи через Дунаєць до оглядової скелі з реліктовою сосною.

Практична інформація

Щавниця сполучена місцевою дорогою з сусіднім Кросценком-над-Дунайцем, через яке проходить воєводська дорога Новий Тарг — Кросценко — Новий Сонч. Автобуси й мікроавтобуси зупиняються на вулиці Главній (Główna); мікроавтобуси курсують до Явірок (Jaworki), Нідзиці та до пристаней сплаву в Сромовцях-Нижніх. Місто зручне для відпочинку без гірських походів: центр, променад і площу Дітля легко обійти пішки, туди можна з дитячою коляскою, а на Паленицю підніматися підйомником. Частина околиць належить до Пенінського національного парку, де діють його правила (без собак і дронів, лише маркованими стежками). Влітку й під час осіннього редику — урочистого повернення отар із пасовищ — місто переповнене, тож житло краще шукати заздалегідь.

Що поруч

На березі Дунайця в Щавниці закінчується сплав плотами Дунайцем. Звідси ведуть стежки на Три Корони, а за кілька кілометрів, у селі Явірки, починається ущелина Гомоле. Трохи далі — замки в Нідзиці та Чорштині.

Офіційний сайт: szczawnica.pl

Фото: Anulaaab, CC BY 3.0, Wikimedia Commons; Mach240390, CC BY 4.0, Wikimedia Commons; Henryk Bielamowicz, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons; Andrzej Otrębski, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons; Grzegorz W. Tężycki, CC BY 4.0, Wikimedia Commons; Adrian Tync, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons; Mateusz Giełczyński, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons.