У 1873 року австрійський підприємець, барон Леопольд Поппер фон Подгарі переніс головний офіс своєї фірми з Угорщини в Галичину. Підприємство заготовляло і збувало деревину. Барон влаштував у Ґорґанах першу пилораму (тартак) у
селі Вигода. Від широкої залізниці в гори спочатку проклали «конки» – вузькоколійки, якими коні тягнули ліс Така колія, довжиною 3 кілометри, з'єднувала у 1890 році лісопильний завод у Вигоді з тартаком у
селі Старий Мізунь. Так вузькоколійна залізнична гілка поєднала Бойківщину з лісопереробною метрополією Австро-Угорщини. Мережа вузькоколійок стала незамінною у заготівлі, переробці і збуті деревини. Вона ширилась мальовничими Горганами, стаючи свідком величі Австро-Угорськії імперії, перипетій війни і партизанських пригод, вбираючи колорит місцевого народного життя та піт тяжкої праці лісоруба. Досягши найбільшої протяжності і розквіту в радянські часи, до кінця минулого століття вона почала поступово занепадати, потерпаючи і від природи, і від людини. На єдиній відновленій повністю Мізунській гілці, колись лише промислової вузькоколійної залізниці, наразі створено цікавий екскурсійний маршрут
"Карпатський трамвай". У 2016 році його маршрут органічно доповнив інтерактивний музей Центр спадщини Вигодської вузькоколійки.
Трамвайчик неспішно повезе вас вздовж берегів екологічно чистої ріки Мізунка казковими місцями, що іноді перетворюються у справжню екзотику, особливо коли гори нависають над потягом, а колія повторює серпантин ріки і проходить так близько до краю берега, що здається, ніби потяг ось-ось пірне у воду.
Під час подорожі можна відвідати гідрологічну пам’ятку природи загальнодержавного значення заповідник "Ширковець", скуштувати цілющої мінеральної води з джерела "Нафтуся" та найчистішої в Карпатах води з гірського джерела "Дюзркач". А у теплу пору року можна скупатися у чудових гірських водоспадах Мізунки.
Протягом всієї прогулянки колоритні місцеві екскурсоводи Любомир Ксенофонтович Яцків та Олег Васильвич Гутак не дозволять сумувати нікому, розповідаючи неймовірні подробиці з історії регіону і рясно перемежовуючи їх влучними та яскравими жартами.
У Солотвинському лісництві ви побачите на місці перших соляних родовищ початку одинадцятого століття символічну капличку, а на зупинці Мундунок дізнаєтесь про особливості давніх лісорозробок і оглянете старі виробничі приміщення та лісничівки. І ще багато-багато цікавого!
Подорож "Карпатським трамваєм" передбачає й інші варіанти маршруту.
Мандрівка залізницею може бути поєднана із кількаденними пішими походами до вершин
Менчул (1450 м),
Яйко-Ілемське (1679 м), шляхами визвольних змагань до
Вишківського перевалу (930 м), на гору Лиса де колись були місця ідолопоклонства, гору Магура, Щавна, до лісництва Соболь. Туристи також можуть замовити і загальну екскурсійну програму Долинським районом – автобусні подорожі у заповідник
Скелі Довбуша в Бубнищі, до
озера Синевир, у
Гошівський монастир на Ясній горі, в
музей "Бойківщина" в Долині.
Деякі бажаючі можуть використати трамвайчик не лише з екскурсійною метою. Адже тут є можливість замовити і провести різноманітні святкуванні і навіть весілля, перетворивши їх на суцільну пригоду! Можливо запланувати відвідування Гошівського чоловічого монастиря, відомий своєю чудотворною іконою Божої Матері на Ясній Горі.
Перед відправленням поїзда за бажанням туристів можна зайти в кафе і замовити обід; те ж саме можна зробити, наперед, в телефонному режимі.
11:00 та 15:00 – Екскурсія вузькоколійною залізницею "Карпатський трамвай", Вигода – Дубовий кут в супроводі гіда – екскурсовода, який розповідає про історію залізниці, історію і традиції Карпатського краю і т.д.
Зупинки по дорозі, відвідування об'єктів:
Переїзд та ознайомлення із заповідником висяче
болото "Ширковець" (7 км), переїзд до зупинки
Новий Мізунь та відвідання
джерела мінеральної води "Горянка" (2 км), переїзд та зупинка в
урочищі "Дубовий кут" та проведення маневрів (5 км), повернення "Карпатським трамваєм" до зупинки
"Мізунські водоспади" (2 км), переїзд до зупинки
джерело "Дзюркач" (1 км), переїзд до зупинки
"Санаторій" в Новому Мізуні (2 км), повернення "Карпатським трамваєм" до
смт. Вигода (9 км).
...Автобус долає шлях з Івано-Франківська до Вигоди за дві години. Відправлення з автовокзалу о 8:30. В’їжджаємо у типове прикарпатське селище. Двадцять років тому завдяки потужним лісопереробним підприємствам Вигода вважалася перспективним промисловим центром. Тепер тут розвивають туризм.
Перша зупинка - біля пам’ятника Іванові Франку. Коротка лекція про те, де саме в Карпатах треба шукати сліди перебування Великого Каменяра. Робимо фото та їдемо в центр селища. Назустріч (певно, таки, не випадково) виходять троїсті музики. Запальна "Гуцулочка" майже з перших тактів заводить закордонних гостей. Танцюємо посеред дороги. Легковики зупиняються, але не сигналять.
Ось і характерне зітхання тепловоза - "Карпатський трамвай" подано. Іноземці обирають закритий вагон. Майже всі українці віддають перевагу відкритій платформі — байдуже, що накрапає дощ. Дизель видає якесь зовсім автомобільне «фа-фа». Пан Яцків трохи ніяково пояснює, що справжній паровозний гудок - у ремонті. Рушаємо. На нас повільно насуваються гори.
Колія в’ється берегом річки Мізунька, перестрибує з берега на берег. До наступної зупинки в урочищі Ширковець потяг долає чотири мости (всього їх на шляху — понад тридцять). Справа схили гір підступають так близько, що можна докладно роздивитися візерунки моху на ґорґанських каменях. Дерева застромляють мокрі гілки у відкриті вікна. З лівого боку вздовж залізниці шикуються житла. Паркани, сади, дровітні, копиці сіна, мотузки з білизною, кури, пси, корови, каркаси дитячих візочків, старі вантажівки — все це гості жваво фотографують.
Через останній місток потяг виїздить на відкриту місцину. Наш гід закликає товариство знайти хрест на найвищому горбі. "Це - гора Монастир. У XVI столітті тут була справжня фортеця, - розповідає пан Любомир. - Тоді Карпатами татари ходили, села палили, горян в ясир забирали. Обклали вороги монастир на горі, але ченці бусурманам не здалися. Гаряче молилися мешканці монастиря три дні і три ночі. І сталося диво: на світанку четвертого дня затряслася гора, розверзлася і сховала людей. Налякалися татари і повтікали. А місцеві люди на пам’ять про це поставили тут хрест». Перекладач переповідає байку англійською, туристи записують.
"З правого боку -
болото Ширковець", - оголошує екскурсовод. Швиденько оглядаємо гідрологічну пам’ятку природи загальнодержавного значення. Вперше бачимо росичку – квітку, яка поїдає дрібних комашок. Дружно нюхаємо багулію - в теплі літні дні від її запаху поблизу болота непритомніють усі домашні тварини. Добре, що ще не літо!
Наступні п’ятнадцять хвилин Любомир Яцків описує походи цією місцевістю різних армій у час Другої світової війни. За вікнами - іще безлюдні санаторії Мізуня. Напевно, влітку курорт оживає...
Наступна станція - свердловина "Горянка". До джерела мінеральної води типу "Нафтуся" в Новому Мізуні йти метрів двісті. З труби, яка вмонтована у скелю на березі ріки, б’є потужний струмінь води. Пан Яцків роздає пластикові склянки - "для дегустації". Вода має виразний смак нафти. "А чи немає чогось міцнішого?", - наполегливо допитуються ковалі у керівника нашої експедиції. У відповідь той хитро посміхається і веде групу до першої ж хати в бічну вуличку. На подвір’ї миттєво з’являється стіл, на ньому — бутля палєнки і келішок. Господар припрошує, туристи куштують.
На
Мізунських водоспадах уже ніхто не виходить. Фестиваль ковалів триває — на платформі браві хлопці танцюють гопака. Прибуваємо на зупинку "Дубовий кут". В програмі - підйом на полонину і екскурсія на повітряні мости. Оголошується півгодинна стоянка. Поїзд маневрує - треба перейти на іншу гілку і рушати назад. Ми здолали всього тринадцять із тридцяти кілометрів маршруту. "Далі починається справжня екзотика, - розповідає пан Яцків. - Гори нависають над потягом, колія повторює серпантин ріки і проходить так близько до краю берега, що здається, ніби потяг ось-ось пірне у воду..." Ми хочемо їхати далі. Але час повертатися, щоби встигнути у Вигоду ще до сутінків.
Пікнік на узбіччі, чергове «фа-фа» тепловоза і починається відлік зворотного шляху. Прогулянка очевидно вдалася.
Варіанти подорожі
Є декілька варіантів подорожей. Зазвичай подорожі Карпатським трамваєм проходять класичним чотирьохгодинним маршрутом. Початок маршруту о 11:00 до 15:00, або з 15:00 до 19:00(опис читайте у розділі "опис маршруту" далі "варіанти подорожі").
Гірський маршрут із зупинками "Карпатський трамвай" зазвичай проходить за вісім годин — від 10:00 до 18:00. З Вигоди через Ширковець, Старий та Новий Мізунь, Дубовий кут, Солотвино, Миндунок і Соболь - до урочища Магура.
В Солотвинському лісництві туристи відвідають капличку, яка споруджена на місці перших соляних родовищах одинадцятого століття. На зупинці Миндунок розповідають про особливості давніх лісорозробок, влаштовують огляд старих виробничих приміщень, лісничівки. На кінцевій розкладають пікнік. Повертаючись, можна відвідати орнітологічний заказник в урочищі Дзюркач. А з Нового Мізуня піднімаються на полонину біля гори Лиса (1134 метрів).
Подорож «Карпатським трамваєм» передбачає й інші варіанти маршруту. Мандрівка залізницею може бути поєднана із кількаденними пішими переходами до вершин Менчул (1450 метрів), Яйко-Ілемське (1679 метрів), шляхами визвольних змагань до Вишківського перевалу (930 метрів). Туристи також можуть замовити загальну екскурсійну програму Долинським районом — автобусні подорожі у заповідник Скелі Довбуша, до озера Синевир, у Гошівський монастир на Ясній Горі, в музей «Бойківщина» в Долині.
З 01.05.2019 вартість квитка для дорослих - 200 грн., а для дітей до 14 років - 75 грн.
Доїхати з м. Львів до смт. Вигода – 125 км. Автобуси у напрямку Хуста відправляються з головного ж/д. вокзалу. Час у дорозі — 3 год., або автобусом із Стрия який відправляється в 9:20.
Доїхати з м. Івано-Франківськ до смт. Вигода – 75 км. З обласного центру до с. Долина їздить мікроавтобус (час відправлення – 09:25).
Відділ у справах туризм ТОВ «Уніплит» та ТзОВ «Карпатський трамвай», Івано-Франківська обл., Долинський р-н, смт. Вигода
Телефонувати з 10:00 до 12:00 та з 15:00 до 18:00.
