Краєзнавчий музей Тетяни і Омеляна Антоновичів "Бойківщина", Долина

Музей "Бойківщина" в місті Долина збирає, зберігає, вивчає та експонує етнографічні колекції, які знайомлять сучасників із культурою бойків. Краєзнавчий музей "Бойківщина" Тетяни і Омеляна Антоновичів – це один з наймолодших музеїв на території карпатського регіону, заснований 5 вересня 2003 року.

Бойки, як етнографічна група, відрізняються від своїх сусідів говіркою, забудовою осель, звичаями, традиціями, побутом й одягом. Чоловіки носили сорочки, які випускали поверх штанів. У старших вони були довші, а в молодших – коротші. Недільна чоловіча сорочка була прикрашена вишивкою, а буденна - гладка і біла. Штани шили із того ж полотна, що й сорочку. Розрізняли штани на будень з грубого полотна і святкові з тонкого. Кожен бойко вперізувався ременем. Поверх сорочок бойки одягали безрукавки – коротка одежина, яку носили цілий рік. Жінки одягали вишивану сорочку, спідницю та запаску. Весільна запаска бойківчанок була оберегом. Нею витирали обличчя від наврочень. Жінки також носили вишиті безрукавки. Взуття бойків – це ходаки. Традиційними поєднаннями кольорів були чорний і червоний або червоний і синій.

Бойківська культура і традиції

Королевою бойківської музики без сумніву є скрипка. Звучали тут сопілки, бубни, трембіти. Бойки грають також на дримбі, її вважають одним із найдавніших губних інструментів світу. У високогірних селах люди вірили, що грою на дримбі можна вилікувати людину. Бойківський весільний обряд зберіг багато архаїчних рис. Одна з них - прощання молодої зі своїм родом. На Східній Бойківщині наречену вмощували на ярмо, яке тримав молодий на своїх колінах, і лише потім вдягали очіпок. Бойківське весілля супроводжували ладканки. Це ритуальний спів на честь богині Лади, ритм якого сягає дохристиянських часів.

Трембіта виконувала роль інформатора про різні події на селі: колядників, весілля, похорон. Сьогодні гру трембіти часто використовують в оркестрах.

Бойківські фестивалі

З метою збереження і відродження самобутніх традицій та обрядів бойківського краю, розвитку і популяризації народного бойківського мистецтва, автентичного фольклору, виявлення талантів у Долині проводять фестиваль - Бойківська ватра. Скарби нашого краю - під такою назвою щорічно відбуваються - Різдвяні фестини, або конкурси вертепних дійств, які покликані відроджувати та зберігати традиції і обряди Різдвяно-новорічного циклу. Тут виконуються автентичні колядки, щедрівки, які прославляють новонародженого Ісуса Христа.

У Долині традиційно проводять обласне свято ліричної Франкової поезії. Оновлений Лолин приймає щораз більшу кількість людей, які вшановують Івана Франка, його актуальне слово, яке є дороговказом нині сущим і грядущим поколінням. У районі започатковано і цього року вперше у селі Вишків проведено свято - Карпатського літа з метою популяризації бойківської культури, звичаїв та обрядів, відродження традиційних народних ремесел горян, пропаганди виробів майстрів та народних умільців декоративноужиткового мистецтва. Щороку в останній тиждень серпня святкують День міста. Цей фестиваль розпочинається парадом учасників з восьми містпобратимів, музей організовує - Свято ремесел.

Бойківська хата

Бойківська хата – це дерев’яна подовгувата будівля, під одним дахом якої поєднувалися житлове та господарське приміщення. В давнину вона складалась з трьох основних частин: середньої – сіней (коридору), які відділяли велику житлову кімнату (світлицю), де проживала родина. Вона знаходилась ліворуч. З правого боку була стайня з окремим входом. Вхід до хати був через сіни, які служили також коморою для зберігання продуктів харчування, овочів та господарського реманенту. Там молотили жито, терли льон. В стайні тримали велику рогату худобу та інших домашніх тварин. Пізніше почали добудовувати до однорядного житла господарські приміщення, переділяти житлову кімнату на дві, одна з них, могла бути і коморою. Добудовувалась шопа (повітка) з боку стайні для зберігання дров, яка слугувала теж майстернею, та комора з боку житлової кімнати. Вони мали окремі входи . Почали будувати хати на два житлові приміщення , які називались «хата на дві половини» або «хата через сіни», а стайню і стодолу будували як окреме господарське приміщення.

Експозиція музею складається з 6 основних відділів:

• кімната "Родини Антоновичів", в якій експонуються світлини з життя відомих меценатів, особисті речі та колекція сувенірів і сірникових коробок з різних країн світу;
• зал "Природа", де відображено всю велич і красу флори і фауни Карпат;
• "Історія";
• "Побут та етнографія";
• "Бойківська хата";
• відділ "Сакральних пам’яток".

Життя долинян тісно пов’язане з християнством. Ще в 1112 році у Долині на горі Знесіння був монастир. У 1550-х роках діяли тут три храми, розвивалася поважна іконописна школа. Колекція старовинних ікон із Долинщини (більше 120 шт.) зберігаються у Національному музеї ім. Андрея Шептицького у Львові. Копії багатьох ікон зберігаються у відділі сакральних пам’яток Долинського краєзнавчого музею Бойківщина.

Досвідчені екскурсоводи музею “Бойківщина” допоможуть вам організувати екскурсійні тури Долинщиною, якщо ви хочете побачити Музей-криївку повстанської звитяги в Долині, стару солеварню, бункер, де переховувались українські націоналісти, Карпатський трамвай в Вигоді, Скелі Довбуша в Бубнищі, Болото Ширковець і Мізунські водоспади біля Нового Мізуня, Гірське Поляницьке озеро (Мертве) чи Гошівський монастир, Музей Івана Франка в селі Лолин.

Оренда конференц-залу музею на 50 осіб

Конференції, семінари, тренінги, зустрічі, творчі заходи і не тільки, ви можете провести в нашому конференц-залі за адресою м. Долина, Чорновола, 2а (музей “Бойківщина”). Оренда 1 год – 100 грн. У вартість включено використання мультимедійної техніки (екран, проектор, фліпчарт). Додатково, за окрему плату, можна замовити посуд для кави-брейк.