Сокирянський район

Сокиряни

Індивідуальний туризм

Непоротове

Індивідуальний туризм

Михалкове

Індивідуальний туризм

Ожеве

Індивідуальний туризм

Коболчин

Індивідуальний туризм

Кормань

Індивідуальний туризм

Кулішівка

Індивідуальний туризм

Лопатів

Індивідуальний туризм

Погода, Сокирянський район 11°
Відстань від Ашберн
542км
 
243м
Неділя
Понеділок
Вівторок
Середа
Четверг
4° 1м/c
-0° 2м/c
5° 4м/c
4° 9м/c
4° 7м/c
Приватна садиба 'ЧАЙКА НА ДНІСТРІ' Приватна садиба 'ЧАЙКА НА ДНІСТРІ'
Рейтинг 90%

Загальні зручності, Альтанка, Мангал, Ресепція, Автономне опалення, Wi-Fi, Додаткова білизна і рушники за запитом, Електрочайник, Камін справжній, ...
Вілла 'Перлина Дністра' Вілла 'Перлина Дністра'
Рейтинг 90%

Альтанка, Мангал, Сейф, Автономне опалення, Wi-Fi, Додаткова білизна і рушники за запитом, Додаткова спальне місце за запитом, Душова кабіна, Захоп...

Вивчай історію рідного краю разом з Karpaty.RocksСокирянський район

Сокирянський район розташований на сході Чернівецької області в зоні лісостепу, займає південно-східну частину Пруто-Дністровського міжріччя. Площа 670 кв.км. Відстань до Чернівців 156 км шосейними і грунтовими шляхами і 163 км залізницею. Район межує: на заході - з Кельменецьким районом, на півночі - з Хмельницькою областю, на сході - з Вінницькою областю, на півдні - з Республікою Молдова. На території району три залізничні станції - ст. Сокиряни, ст. Романківці, ст. Васкауци. Через Сокирянську залізничну станцію проходять потяги з Москви, Києва, Кишинева, Одеси, Івано-Франківська, Чернівців. 

Районний центр - місто Сокиряни. Сокирянський район був утворений у 1940 р., з 1965 р. він включає 29 населенних пунктів. Площа району — 661 км². Населення становить 44 533 особи (станом на 1 лютого 2012 року), міське населення складає 9,6 тис. осіб, сільське – 36,1 тис. осіб. До складу району входять м. Сокиряни та 28 сільських населених пунктів. В Сокирянському районі проживають українці (89,9% всього населення), росіяни (6,2%, в м.Сокиряни, селах Грубна і Білоусівка), молдовани (3,4%, в с.Шишківці) та інші.

На Сокирянщині 50 тисяч га мисливських угідь. Тут водяться десятки видів мисливських тварин: дикий кабан, лисиця, заєць, косуля, олень та інші.

На території району працюють 5 промислових підприємств, з яких 4 виробляють товари народного споживання. В районі 45646 га сільськогосподарських угідь, 35838 га ораної землі, 4060 га садів, 13937 га лісів. На території району працюють 34 агроформування. Вирощують зернові, зернобобові культури, цукрові буряки, соняшник, виробляють молоко, м'ясо.

У районі 36 дошкільних закладів, 28 загальноосвітніх шкіл, 1 професійно-технічне училище. Охорона здоров'я представлена 4 лікарнями, 4 поліклініками, 24 фельдшерсько-акушерськими пунктами. У районі діють 27 клубних закладів, 29 бібліотек.

Занесіть в екскурсійні тури:

  • Дмитрівська церква (1794) з дзвіницею (кін. ХІХ ст.) в селі Білоусівка;
  • Церква св. великомученика Дмитрія Солунського (1911) в селі Білоусівка;
  • Дністровська гідроелектростанція з водосховищем в місті Новодністровськ.

Сокирянський район Чернівецької області розташований в східній частині букового краю, в зоні лісостепу, і займає південно-західну частину Пруто-Дністровського міжріччя. На заході межує з Кельменецьким районом, на півночі і сході по р.Дністер – з Хмельницькою та Вінницькою областями, а на півдні – з Республікою Молдова. Протяжність контрольованого українсько-молдовського кордону складає майже 70 кілометрів. На території району розташоване місто Новодністровськ, яке засноване у 1973 році, а 13 липня 2000р. набуло статусу міста обласного значення.

Надра району багаті на цегельно-черепичну сировину, вапняк, пісок, гравійно-піщану суміш. А в селі Ожеве дзюркотить потужне джерело мінеральної води.

Сокирянщина — чарівний куточок Буковини, вона приваблює насамперед     чудовими краєвидами дністрянськими крутосхилами, зеленими лісовими масивами буйним весняним цвітінням і щедрістю осінніх садів.

Перші згадки про Сокирянщину випливають з XVI ст., коли османські війська загарбали Молдову і Буковину. Селяни втікали рятуючись від турецького поневолення. Втікачів приваблювали непрохідні ліси, багаті на гриби, ягоди, дичину, джерельну воду. кам’яні печери. Районний центр Сокиряни лежить у долині маленької річечки Сокирянки, яка впадає у Дністер — гордість і окраса краю.

Найдавніша писемна згадка про Сокиряни датується 1666 роком. Назва Сокиряни зустрічається в документах XVII ст., походить, очевидно, від слова “сокира”, бо першопрохідцям-поселенцям  доводилося  добряче   нею   попрацювати,  щоб відвоювати в лісів собі місце для житла. Недалеко від Сокирян поле під назвою Сокира. Основним заняттям населення було землеробство і скотарство.  Частина населення займалася ремеслами і торгівлею. У 1770 р. Сокиряни стали центром торгівлі.

У другій половині XIX ст. почала розвиватись місцева промисловість. У Сокирянах з’явився невеличкий маслобійний завод, два підприємства з виготовлення мінеральних фруктових вод, почав розвиватися деревообробний промисел.

У січні 1918 р. на Сокирянщині було проголошено радянську владу, почалася конфіскація поміщицьких земель. У 1918 р. Бесcарабію, у тому числі і Сокирянщину, окупували австро-німецькі війська, відтак — королівська Румунія. Після визволення у 1940 р. утворено Сокирянський район, а з 1965 р. він включає  29 населених пунктів.

 

Туристичні принади

Природні особливості

На території Сокирянщини  розміщені ландшафтні заказники місцевого значення.

Шебутинецький яр – типовий ландшафтний комплекс в придністровській частині Північно-Бесcарабської фізико-географічної області з лісами на крутосхилах глибокого яру з цінними геологічними та геоморфологічними утвореннями.

Галицька стінка –  цінний природний комплекс схилів каньйону р. Дністер і його приток з лісовою рослинністю, мальовничими геоморфологічними і цінними геологічними утвореннями (печери, скелі, геологічними відшаруваннями).

Василівський яр – типовий ландшафтний комплекс в придністровській частині Північно-Бесарабської фізико-географічної області з лісами на крутосхилах глибокого яру з цінними геологічними утворами.

Прикрасою нашого району безумовно є великий, прекрасний і чарівний Дністер. Дністер – найбільша річка Українських Карпат, яка бере початок на північно-західному схилі гори Розлуч, що на Львівщині, 760 м над рівнем моря. Річка протікає по північній межі області з заходу на схід на протязі 272 км (загальна довжина 1360 км, площа басейну – 72,1 тис. км. кв.).

Характерною особливістю режиму Дністра є часті паводки протягом всього року. Велика звивистість русла в середній течії Дністра спричиняється до виникнення заторів під час весняного льодоходу і затоплення прилеглих ділянок території. Тому у 1972 році було прийнято рішення про початок будівельних робіт на Дністровському комплексному гідровузлі. Початком історії Дністровського водосховища є 1973 рік – рік початку будівництва Дністровської ГЕС – 1.

Дністровське водосховище утворене на своєрідній за своїми природно-господарськими умовами території, що включала, в основному, ділянки заплави річки та прилеглих терас.

Ці комплекси, будучи штучним за походженням, з часом все більше набувають рис природних об’єктів і стають невід’ємною рисою природних ландшафтів.

Основне водосховище Дністровського комплексного гідровузла розміщене в середній частині річки Дністер на території Чернівецької, Хмельницької, Вінницької, Тернопільської областей.

Долина р. Дністер, в межах якої знаходиться водосховище, являє собою каньйон, висота берегів якого досягає 150м.

Мальовничі береги Дністра завжди ваблять туристів своїми чудовими краєвидами, можливістю гарно відпочити і оздоровитись. Одним із найкрасивіших куточків водосховища: урочище «Вишнева» що у селі Ломачинці, Непоротове, Михалкове, Кормань, Братанівка.

Та Дністер не тільки дарує красу і відпочинок, на території Сокирянщини він  ще й невтомно працює, обертаючи турбіни Дністровської ГЕС – 1. Трохи нижче споруджено ГЕС – 2, а неподалік продовжуються роботи по будівництву гідроакомулюючої електростанції, найбільшої ГАЕС у Європі.

На Сокирянщині 50 тис. га мисливських угідь. Тут водяться десятки видів мисливських тварин: дикий кабан, лисиця, заєць косуля, та ін.

Закрити

Закрити

Закрити