Кельменецький район

Кельменецький район розташований у лісостеповій зоні Прут-Дністровського межиріччя північно-східної частини Чернівецької області. Його територією протікають річки: Дністер, Сурша, Вілія, Лощина, Реставка, Медвежка. На півдні Кельменеччина межує з Молдовою, на півночі - вздовж русла річки Дністер з Кам'янець-Подільським районом Хмельницької області, на сході - з Сокирянським, на заході - з Хотинським та Новоселецьким районами Чернівецької області.​ Територія району – 0,67 тис. кв. км. Відстань до міста Чернівці шосейними дорогами 90 км., залізницею – 106 км. Територією району проходить державний кордон протяжністю 72 км з Республікою Молдова. Станом на 01.01.2018 року  постійне населення району складало - 40,2 тис. чоловік. В районному центрі проживало - 7,3 тис. осіб.  

Районний центр – селище Кельменці. Населені пункти району: Грушівці, Дністрівка, Вороновиця, Бабин, Комарів, Макарівка, Нагоряни, Мошанець, Бернове. Як свідчать історичні документи, вперше село згадується в 1559 році. На той час воно називалося Кельменешти (1642), Кельменцей (1817). За легендою, на місці, де розташовані Кельменці, пролягали шляхи з Поділля до Молдови і звідти, була корчма і садиба корчмаря Кельмана, а трохи згодом оселі людей, які працювали на нього. Садибу подорожні звали двором Кельмана, а його працівників – кельманцями. До 1959 року Кельменці - село, з травня 1959 - селище міського типу. Статус районного центру отримало в 1940 році.

Кельменеччина лежить в межах історико-етнографічної землі Бесарабія. На території району виявлено багато давньослов'янських поселень V-IX століть та городищ пізніших часів, коли територія теперішньої Буковини була складовою частиною Руських князівств - спочатку Київського (Х-ХІ ст.), а з 1199 року - Галицько-Волинського. На Кельменеччині народилися такі видатні постаті як оперна співачка Л. Липковська, поет-пісняр М. Ткач, співак П. Дворський, художниця М. Гебріна, композитор Г. Шевчук.

Кельменецький район – один з найзагадковіших регіонів Чернівецької області. В районі немає визначних архітектурних пам’яток, проте їх відсутність сповна компенсується природними багатствами Кельменеччини. Навряд чи де береги Дністра виразять вас так, як тут: кам’яні замки, що створила природа, дійсно неповторні. Щоправда, найбільш заворожуючи види дністровських скель відкриваються з протилежного берега – Хмельниччини. Туристична інфраструктура Кельменецького району останніми роками почала трохи становитися на ноги: на березі Дністра вже збудовано декілька туристичних баз. Перші дві з них знаходяться осторонь нашого маршруту: база відпочинку «Дім рибака» в селі Бернове (9 кілометрів від траси) та «Джія» у селі Мошанець (6 кілометрів від траси). В одній з них можна переночувати.

Кельменеччина – це ще й рай для археолога. На території району знаходиться 18 пам’яток археології, серед яких ранньослов'янські земляні укріплення уздовж берега Дністра між селами Вороновиця і Грушівці, давньоруські городища поблизу сіл Ленківці, Нагоряни, Бабин, Бузовиця, поселення трипільської культури поблизу Новоселиці та черняхівської культури поблизу села Комарів та групи курганів різних часів в районі Кельменців, Вартиківців, Ленківців, Мошанця, Берківців, Оселівки, Вороновиці, Вартиківців, Зеленої.

Сакральна архітектура

• Дмитрівська церква (1887) в селі Бернове;
• Залишки печер Бакотського скельного монастиря (ХІІ-ХІІІ ст.) в селі Дністрівка;
• Михайлівська церква (1864) в селі Бабин;
• Михайлівська церква (1847) в селі Перківці;
• Свято-Михайлівська церква (1892) в селищі Кельменці;
• Успенська церква (1765) в селі Комарів;
• Хрестовоздвиженська церква (1808) в селі Нелипівці;
• Церква Олександра Невського (1860) в селі Іванівці.

Пам'ятки природи і природоохоронні території

• Грушовецький парк в селі Грушівці - пам'ятка садово-парково мистецтва XIX ст., в якій ростуть близько 20 видів дерев і чагарників більшість з яких рідкісні для Кельменеччини: бузок персидський, горіх сірий, робинія біла, троянда сталиста та інші;
• Шишкові горби в селах Грушівці та Нагоряни - геологічна пам'ятка природи місцевого значення. Складена з шишкоподібних горбів конічної форми висотою 15-20 м. Ці геологічні форми утворилися внаслідок руйнування природними процесами бар'єрного рифу, який сформувався в епоху міоцену (почався 23 і закінчився 5млн. років тому), коли цю територію займали води теплого моря;
• Іхтіологічний заказник "Бернівський острів" в селі Бернове, розташований в акваторії Дністровського водосховища, де на нерест спливаються соми, лящі, щупаки, коропи та інші види риб;
• Ланлшафтний заказник "Бабинська стінка", розташований вздовж схилів долини Дністровського водосховища на території сіл Макарівка, Нагоряни, Грушівці, Бабин, Дністрівка, Комарів. Ландшафти цієї місцевості багаті на відслонення гірських порід, які утворюють своєрідний музей геологічної історії під відкритим небом.

В Кельменцях на території районної лікарні виходить на поверхню джерело гідрокарбонатно-натрієво-кальцієвого вмісту "Кельменецька мінеральна вода". В селі Грушівці є дежерело "Грушовецьке" з мінералізованою водою.

Адреса районної державної адміністрації: пл. Центральна, 2, смт Кельменці, Кельменецького району, Чернівецька області, 60100, тел./ факс: (03732) 2-05-80, тел. 2-04-85, E- mail: kelm_[email protected], politic[email protected], kelm_[email protected] .