Пишний Штит

Пишний Штит (словацьк. Pyšný štít, пол. Durny Szczyt, нім. Schwalbenturm) — скеляста вершина Високих Татр заввишки 2621 м, за словацькими й польськими джерелами четверта за висотою гора Татр і всієї Словаччини. Вона височіє в довгому бічному гребені між Баранячими Рогами та Ломницьким Штитом, над Теріго хатою в Малій Студеній долині, приблизно за 15 км на північний захід від Попрада. Найближчі поселення — Татранська Ломниця, Татранські Матляри, Татранська Котлина й Ждяр. Вершина лежить у Татранському національному парку (TANAP), на межі заповідників Студені долини та Долина Кежмарської Білої води. Попри свою висоту, гора дещо губиться в тіні сусіднього Ломницького Штиту (2634 м).

Як дістатися / маршрути

Позначеної туристичної стежки на вершину немає. Сходження можливе лише в супроводі ліцензованого гірського провідника або для членів альпіністських організацій. Найлегший шлях починається від Теріго хати: його поєднують із першою частиною класичного шляху «Йорданка» на Ломницький Штит, а далі йдуть уздовж південно-східного гребеня з Бахледової щербини (складність II–III за UIAA). Узимку популярний шлях через Ластовичу щербину (II UIAA). Масив Пишного Штиту вважається одним із найскладніших для орієнтування місць у Татрах, тож у разі негоди відступ буває важким. Для тих, хто не лазить, гарні краєвиди на вершину відкриваються з долини П’яти Спиських плес і від Зеленого плеса.

Що видно з вершини

Краєвид із Пишного Штиту належить до найширших у Татрах. Довкола — Ломницький, Кежмарський і Малий Кежмарський Штити, Славковський Штит, Баранячі Роги, Льодовий і Снігова Штити, Чорний Штит та Ягнячий Штит. За ясної погоди видно Підтатранську улоговину, частину Низьких Татр, Козячі Хребти, Списько-Гемерський карст, Воловські, Сланські й Левоцькі гори, а також Оравські Бескиди.

Природа та історія

Пишний Штит — наймасивніше підвищення у гребені від Баранячих Рогів до Ломниці. Від Малого Пишного Штиту (близько 2590 м) його відділяють дві щербини, між якими стирчить скельна голка заввишки близько десяти метрів — Локтибрада; за нею вершину легко впізнати здалеку. На захід, до Малої Студеної долини та П’яти Спиських плес, гора обривається приблизно 250-метровою стіною, а на схід, до Мідної улоговини, — близько 400-метровою. У західній стіні є найбільший татранський навис, уперше пройдений у 2002 році (складність VII A4).

Назва пов’язана з гордовитим, сміливим виглядом вершини: слово «durny» у підгалянській говірці означає «гордий». Старі гуральські провідники вважали гору супутником Ломниці й називали її Малою Ломницею, а німецька й угорська назви («Ластівчина вежа») перейшли на неї помилково. Першими на вершину піднялися Едмунд Тері та гірський провідник Мартін Шпіцкопф у серпні 1877 року; перше зимове сходження відбулося 27 березня 1910 року.

Безпека, сезон і правила

Високогірні стежки TANAP закриті з 1 листопада до 31 травня, а поза позначеними маршрутами ходити можна тільки з гірським провідником або як член альпіністського клубу — це стосується й Пишного Штиту. Схили круті й осипні, сніг у жолобах лежить до літа, погода швидко псується. Гірська рятувальна служба Словаччини (HZS): 18 300 (+421 18 300), екстрений номер — 112. Правила парку: tanap.sk.

Цікаві факти

• Пишний Штит входить до Великої корони Татр.
• Відомий словацький провідник Ян Броєр (Ján Breuer) загинув тут 1924 року, рятуючи пораненого альпініста.
• Скельна голка Локтибрада між двома щербинами — найпростіша прикмета для впізнавання вершини.

Фото: Krzysztof Dudzik-Górnicki (User:ToSter), CC BY 3.0; Adam Opioła, CC BY-SA 4.0; Jerzy Opioła, CC BY-SA 3.0; Krzysztof Dudzik-Górnicki (User:ToSter), CC BY-SA 3.0; Rafik k, CC BY-SA 4.0; Krzysztof Dudzik-Górnicki (User:ToSter), CC BY 3.0; Rafik k, CC BY-SA 4.0 — Wikimedia Commons.