Полонина Шешул

Полонина Шешул — безлісий трав'янистий хребет на південно-західному відрозі Петроса в західній частині Чорногори, Рахівський район Закарпаття. Відкриті схили тягнуться приблизно від 1550–1600 м до вершини Шешул (1728 м); позначку полонини на мапах ставлять за кількасот метрів на південний захід від вершини, на висоті близько 1620 м. Шешул неглибокою сідловиною з'єднаний із відрогом Петроса, тому саме цим шляхом порівняно легко вийти на четверту за висотою вершину України.

Для більшості туристів Шешул — це ключова ділянка класичного маршруту з Квасів на Петрос: тут закінчується ліс і починається простір. Полонина лежить у межах Чорногірського заповідного масиву Карпатського біосферного заповідника.

Що побачите на полонині

Схили й вершину вкривають трави, чагарники й чорничники, місцями — зарості жерепу (гірської сосни); нижче ростуть букові та буково-ялицеві ліси. Навесні, щойно зійде сніг, на схилах цвітуть крокуси. З Шешула видно майже весь Чорногірський хребет із Говерлою, на північному заході за долиною Чорної Тиси — Свидовець із Близницею, на півдні — Мармароси з Попом Іваном Мармароським. Унизу, на схилах Петроса, розкинулася полонина Рогнєска — одна з найгарніших полонин Чорногори. Через хребет іде ґрунтова дорога, тож у тумані орієнтуватися легше, ніж на бездоріжжі.

Вівчарі, колиби та сир

Описів сучасного випасу саме на Шешулі ми не знайшли. Традиційне господарство — з вівцями, коровами й кіньми — ведуть на сусідній Рогнєсці, а сир улітку можна знайти на полонині Менчул, де працює відроджена високогірна сироварня. Якщо на схилах Шешула зустрінете отару, обходьте її стороною і ввічливо зверніться до вівчарів.

Історія та легенди

Між двома світовими війнами ця частина Чорногори належала Чехословаччині. У 1931 році вояки 36-го піхотного полку встановили на полонині Шешул пам'ятний знак офіцерові чехословацької армії Цирилові Грдлічці, який загинув у сніговій лавині. Висота самого Шешула має свою плутанину: радянські й пізніші мапи подають 1689 м, але ця позначка насправді належить сусідній горі Копиця; довоєнні польські мапи давали близьку до правильної висоту 1726 м.

Маршрути

• Кваси — Менчул — Шешул — Петрос за червоним маркером Закарпатського туристичного шляху: близько 15 км в один бік, 6–7 годин підйому, набір близько 1470 м.
• Кваси — Веснарка — Копиця — Шешул: близько 15 км; варіант кільця без виходу на Петрос.
• Наші треки: Кваси — Шешул — Кваси, з Квасів через Шешул і Копицю до Квасів, з Ясіні через Петрос і Шешул до Квасів, з Лугів через Піп Іван Чорногірський, Говерлу, Петрос і Шешул до Квасів.

Складність — середня або вища за середню: від Квасів до полонини понад тисячу метрів набору, а останні кілометри йдуть відкритим схилом. Для тих, хто не готовий до такого дня, розумний компроміс — дійти до полонини Менчул і помилуватися Шешулом знизу.

Як дістатися

Найзручніший старт — село Кваси: залізнична станція «Кваси» на лінії до Рахова та автобуси з Івано-Франківська, Коломиї, Ужгорода й Мукачева. Від Квасів дорога веде через полонину Менчул, далі — на роздоріжжя з вказівниками на Шешул і Менчул Квасівський. Частину шляху до Менчула туристів возять позашляховиками.

Коли їхати й погода

Найкращий час — з кінця травня до початку жовтня. Навесні цвітуть крокуси, у серпні дозрівають чорниці. На хребті майже завжди сильний вітер, а вже в середині жовтня тут може лежати сніг. Улітку грози часто приходять пополудні — виходьте рано. Узимку схили Шешула й Петроса лавинонебезпечні.

Вода, укриття й ночівля

Під Шешулом є кілька джерел: джерело під горою Шешул та ще одне джерело вище по схилу; улітку деякі з них можуть пересихати, тож майте запас води. На великому роздоріжжі під Шешулом стоїть відремонтована колиба з пічкою — у негоду в ній можна погрітися й просушитися; залиште після себе лад і запас дров. У нашому каталозі є і колиба на полонині Шешул. Наметувати зручніше нижче, на Менчулі. Найближче житло — у Квасах.

Безпека

• На відкритому хребті небезпечні грози, туман і вітер — майте вітрівку й теплий шар навіть улітку.
• Біля отар бувають вівчарські собаки: не біжіть, обходьте отару, кличте пастуха.
• Взимку можливі лавини; саме лавина забрала життя Цирила Грдлічки в 1931 році.
• Район прикордонний: прикордонники перевіряють документи, правила щодо попередньої реєстрації змінюються — перевірте актуальні вимоги ДПСУ перед виїздом.
• Це територія Карпатського біосферного заповідника: не рвіть рослин, не розпалюйте вогнищ поза облаштованими місцями.
• У надзвичайній ситуації — 112 або 101 (ДСНС, гірськопошукова служба), медична допомога — 103.

Що кажуть туристи

• Маршрут через Шешул гарно маркований, але вимагає витривалості: багато хто йшов до Петроса 6–8 годин замість обіцяних шести.
• Підйом то пологий, то крутий; найважче — ділянки перед полониною Шумнєска та фінальний вихід на Петрос.
• На хребті дуже сильний вітер, тож одягайтеся тепліше, а в сонячну погоду не забудьте крему від засмаги.
• Краєвиди з Шешула називають одними з найкращих на Чорногорі — від Свидовця до Говерли.
• На спуску до Квасів чимало стежок-скорочень, але йти ними варто лише в добру видимість.
• У жовтні вже буває сніг, а на стежках після танення — болото.

Полонини й вершини навколо

• Гора Шешул — вершина 1728 м над полониною.
• Гора Петрос — 2020 м, за сідловиною на північний схід.
• Гора Петросул — північне плече Петроса.
• Полонина Рогнєска — пасовище під Петросом, яке видно з Шешула.
• Полонина Менчул — нижня сходинка маршруту з Квасів, сироварня й біостаціонар.
• Полонина Головчеська — по той бік Петроса, з боку Лазещини.
• Гора Какараза — сусідня вершина відрогів Чорногори.

Фото: Tanya Troyan, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons; Igor1972P, CC BY 3.0, Wikimedia Commons; Приходько Юрий, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons; Misha Reme, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons.