Поляна Яворжинка

Яворжинка (Jaworzynka) — реглова поляна на дні однойменної долини в Західних Татрах, у межах Татранського національного парку (TPN), зовсім поруч із Кузьницями — південною частиною Закопаного. Поляна лежить на висоті 1070–1120 м і тягнеться долиною приблизно на 1 км. Назва походить від явора (клена-явора), що колись тут ріс. Долина вирізьблена у вапняках, тому вода йде під землю: русло потоку Яворжинка наповнюється лише після сильних дощів, і на поляні зазвичай напрочуд тихо. Письменник Стефан Жеромський писав, що «цього яру Явожини під Магурою не забуде до смерті», а поет Фелікс Фаленський називав Яворжинку «долиною тиші, тіні й погоди».

Колись поляна була частиною великої пастуської гали Яворжинка, що займала всю долину разом зі схилами; у документах XVIII століття вона згадується як Яворина Лущкова (Jaworzyna Łuszczkowa) — від старого гірського роду Лущків. Саму поляну косили, а її краї й круті схили випасали. Ліси було майже повністю вирубано, а в долині ще й добували залізну руду — досі видно штольні й відвали. Надмірний випас зруйнував східні схили Боцаня й Скупньового Уплазу: вони перетворилися на осипища, і Яворжинка стала найпоказовішим у Татрах прикладом шкоди від перевипасу. Їх почали відновлювати ще до Другої світової війни, найкраще прижилися посаджені модрина й вільха. 1962 року TPN викупив усю територію в горян із Мурзасіхля. 1920 року на схилі долини збудували перший у Польщі великий лижний трамплін (рекорд — 42 м).

Нині на поляні, на так званій Нижній Рівні, стоять пастуські шалаші — пам’ять про давнє пастушество. Без випасу поляна почала заростати: 1955 року вона займала близько 75 га, а до 2004 року зменшилася приблизно на 56 %. Тому парк щороку викошує частину поляни й прибирає молоді деревця. Тут ростуть рідкісні в Карпатах зірочник малий і осока дводомна, а на схилах долини збереглися природні ліси, де трапляються олені, козиці й навіть бурий ведмідь.

Що побачити і що робити

• Дерев’яні шалаші на рівному дні поляни — одне з найфотогенічніших місць біля Закопаного, особливо взимку під снігом.
• Вапнякові скелі правого схилу долини — Циганка, Цигань, Мних, Паржонце Турні; скеля Мних висотою 8 м вважається однією з найважчих для сходження в Татрах.
• Тиша й звірі: рано-вранці на поляні можна побачити оленів.

Як дістатися

Через поляну проходить жовтий шлях Кузьниці – перевал між Копами — один із популярних маршрутів на Галу Гонсеницову. Поляна лежить у нижній, майже рівній частині долини, на самому початку шляху від Кузьниць (1014 м), тож дійти до шалашів — коротка й легка прогулянка, посильна для дітей. Увесь підйом до перевалу між Копами займає 1:30–1:40 угору й 1:00–1:10 униз; вище шлях стає крутим і кам’янистим. До перевалу виводить і відгалуження від перевалу Носалова.

Сезон і безпека

Вхід до TPN платний (станом на жовтень 2026: квиток 11 зл, пільговий 5,50 зл, тижневий 55 зл; онлайн на tpn.gov.pl або через QR-код біля входу). З 1 березня до 30 листопада в TPN заборонено ходити шляхами від смерку до світанку; собак до парку заводити не можна. Шалаші — охоронювані будівлі, не заходьте всередину. Узимку гладкі схили долини лавинонебезпечні: саме до Яворжинки належить найдавніша відома згадка про загибель людини в лавині в Татрах (1855). Перевіряйте лавинний бюлетень TOPR, телефон TOPR — 601 100 300 або 985.

Що поруч

За кілька хвилин від Кузьниць — Поляна Калатувки і вершина Носаль, а над Кузьницями здіймається Каспровий Верх.

Фото: Andrzej Otrębski, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons; Cybularny, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons; ŁukaszWu, CC BY 3.0, Wikimedia Commons; Q'bot, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons; Cybularny, CC BY 4.0, Wikimedia Commons; Panek, CC BY-SA 3.0 pl, Wikimedia Commons.