Поляна Калатувки

Калатувки (Kalatówki) — велика рівна поляна в Долині Бистрої (Dolina Bystrej) у Західних Татрах, просто над Кузьницями (Kuźnice) — південною частиною Закопаного. З усіх боків її оточує ліс, а з самої поляни відкриваються краєвиди на масив Каспрового Верху. Нижня частина поляни біля потоку Бистра лежить на висоті 1160–1200 м, верхня — 1200–1250 м; їх розділяє бічна морена давнього льодовика, на якій стоїть гірський готель. Над поляною здіймаються Калацька Турня і Калацький Уплаз, а між ними спускається довгий трав'янистий жолоб Калацьке Корито. Поляна належить Татранському національному парку (TPN).

Назва походить від прізвища Калатів (Kalata) — родини, яка ще з XIV століття давала солтисів селу Шафляри (Szaflary) і колись пасла тут овець. Поляну косили з XVIII століття, у 1938 році на ній стояло 11 шалашів; після того як пастухів вивели з Татр, частина поляни заросла лісом. Про пастуше минуле нагадує один високий дерев'яний шалаш початку XX століття, а TPN знову запровадив тут культурний випас овець. Саме завдяки йому навесні, коли тане сніг, поляну вкривають крокуси; з рідкісних для Польщі рослин тут трапляються зірочки маленькі (Gagea minima).

Калатувки — колиска польського лижного спорту: 1910 року тут відбулися перші в Татрах лижні змагання, на схилі Сухого Жолоба катали слалом і швидкісний спуск, діяв навіть невеликий трамплін, а 1913 року для лижників збудували перший притулок. Нинішній гірський готель ПТТК «Калатувки» (1198 м) спорудило Татранське товариство лижників до чемпіонату світу FIS 1938 року — за об'ємом це найбільша туристична споруда польських Татр, збудована в швейцарському стилі. У 1959–1960 роках і знову з 1997-го тут проводили знаменитий «Jazz Camping».

Що побачити і що робити

• Морену посеред поляни — з цього валу найкраще видно Каспровий Верх і Калацьке Корито.
• Монастир сестер альбертинок біля дороги (1898, за проєктом Станіслава Віткевича) з каплицею в закопанському стилі та келією святого брата Альберта (1902). Брата Альберта канонізував Іван Павло II 1989 року, а 1997 року папа сам відвідав це місце.
• Весняні крокуси й осіннє листя, а взимку — лижні підйомники та школа на поляні. Із січня до березня тут працює лавинний тренувальний центр, а у Великодній понеділок проходять ретрозмагання лижників «Wielkanocne Jajo».

Як дістатися

Дорога від кільця Яна Павла II (так зване кузьницьке рондо) до Кузьниць закрита для автомобілів, тож сюди їдуть мікроавтобусами з автовокзалу Закопаного з табличкою «Kuźnice» (зупинки біля рондо) або йдуть пішки. З Кузьниць на Калатувки веде вимощена гранітною бруківкою дорога Брата Альберта — це синій шлях Кузниці – Гала Кондратова – Гевонт: до готелю за вказівниками 35 хв, назад 25 хв. Початок підйому трохи крутий, але загалом це коротка прогулянка, посильна для родин. За монастирем — пункт продажу квитків TPN. З поляни можна піти далі синім шляхом до Гали Кондратової (від готелю 50 хв) або чорною Стежкою над Реглями.

Сезон і безпека

Вхід до TPN платний: станом на жовтень 2026 року квиток коштує 11 зл, пільговий — 5,50 зл, діти до 7 років — безплатно. Тим, хто найкоротшою дорогою йде до каплиць альбертинок і альбертинів на Калатувках, квиток не потрібен. З 1 березня до 30 листопада ходити шляхами TPN можна лише від світанку до смерку; собак до парку заводити заборонено. Після дощу скелі на стежці вище поляни слизькі. Номер ТОПР — 601 100 300 або 985.

Що поруч

Вище по долині лежить Гала Кондратова під Гевонтом; над Кузьницями здіймається Носаль, а на схід веде дорога до Гали Гонсеницової.

Офіційний сайт: tpn.gov.pl

Фото: Cybularny, CC0, Wikimedia Commons; Jakub Hałun, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons; Paweł Opioła, CC BY-SA 3.0, Wikimedia Commons; Jerzy Strzelecki, CC BY-SA 3.0, Wikimedia Commons; Andrzej Otrębski, CC BY-SA 3.0, Wikimedia Commons; Jerzy Opioła, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons; Unknown authorUnknown author, Public domain, Wikimedia Commons.