Куди прямуєш?
Пошук
Манява - невеличке село у Богородчанському районі Івано-Франківської області, за 27 кілометрів від районного центру. Населення становить біля 3,5 тисяч осіб. Виникло село, на думку дослідників, на території одного з найдавніших поселень в Карпатах. Місцевим мешканцям є чим пишатися, адже в селі Манява знаходяться знаменитий Манявський скит XVII ст. (невеличкий усамітнений монастир, засновником якого є виходець з Афону монах Йов Княгиницький), за 380 м від монастиря є Блаженний камінь з цілющим джерелом, а вище від нього - Манявський водоспад (висота падіння води - 16-20 м, найвищий водоспад Ґорґанському масиві і один із найбільших водоспадів України). Кожного року Манява стає місцем паломництва для тисячі спраглих душ.
село Манява і околиці
Манява – це місце духовної сили та відродження. Назва села походить від слова "навмання". Є така давня легенда. Ще за Київської Русі, коли гори були по-справжньому дикими та неприступними, з Києво-Печерської Лаври вирушили в мандри два монахи. Шукали вони святої землі, йшли вони довго в спеку, дощ та сильний вітер. Йшли навмання, поки не приблудили до затишного та тихого лісу. Мир та спокій вселився в душі подорожніх, та було одне "але": дуже вже хотілося монахам пити. Для цього звернулися вони в мовчазній та щирій молитві до Господа. І сталося диво! З каменя потекла справжня вода, що означало: місце по-справжньому святе. Так відбулося диво, яке вже віками живе у серці кожного мешканця "невеличкого острівця непохитної віри та любові" серед живописних Карпат.
Історія села сягає в давнину, яку практично не можна відтворити ні письмовими, ні речовими джерелами. Тільки усні перекази трохи відкривають завісу і дають повне розуміння минулого. Першим чітке пояснення назви народу, який проживав у підкарпатті дає візантійський історик Прокопій Касарійський, який називає "склавінів" і показує географію їх поширення. Сучасники доволі чітко вказують місце поселення славінів і антів слов'янських племен, які говорили на одній мові і мали однакові звичаї та обряди. За свідченням Прокопія "вони займали велику частину земель сучасної України і Польщі". Територія заселена склавінами простягалась на півночі до Вісли, на сході – до Дністра. Переселення склавінів з обжитих місць у 5-7 ст. привело до часткового обезлюднення цих територій і залишенням тут тільки дрібних поселень.
Це дає можливість говорити дослідникам карпатського краю про фактичне запустіння цієї території. Друга хвиля міграції з території Карпат маємо в ІХ ст. коли слов’янське плем'я хорват покинуло гори і пересилилося на Балкани. До цього часу можна віднести і поселення в долині річки Манявка на місці хутора "Бойки" недалеко від водоспаду. Про що свідчить і легенда про заснування села: "Давно то було проходили люди сюди, просили роботу, реєстрували їх тут, вписувала, а місцевих жителів називали бойками".
село Манява і Манявський водоспад
Обширні землі бояр Доброславичів ще у 19 столітті вабили своєю красою, багатством різного звіра. Можна припустити, що тут було поселення мисливців, які полювали на звіра, адже Галицько-Волинське князівство в той час вело обшивну торгівлю у Західній Європі і Візантії.
Різні версії походження назви "бойки" як етнічної групи українців дещо пояснюють питання, але відповіді не дають. Ще в 1841 році І. Вагилевич став автором версії про походження етнічної назви "бойки", яку підтримували О. Партицький. Суть гіпотези, яка не спростована по сьогодні і пов'язана з певними історичними подіями, полягала в тому, що назва "бойки" виводилася від назви віддалених кельтських племен боїв, що на початку нової ери заселяли європейські території, які прилягали до земель сучасної Бойківщини. В 1836 році Іван Вагилевич здійснив похід в Карпати у розшуках пам'яток білохорватських племен. Побував за переказами і в Маняві де йому показали "Блаженний камінь" – він передбачав, що це можуть бути рукотворні святині культу слов'ян дохристиянського періоду.
Блаженний камінь біля села Манява
 
В урочищі "Пітушки", яке належить селу Маркова виявлено камені поскладані по формі відомого кельтського храму в Англії. Хоча говорити про його природне походження важко, але це деякій мірі прояснило б питання заселення Маняви. На території села Манява є хутір "Бойки" і ця назва йде з незапам'ятних часів і відсуває дату заснування поселення на території села Манява і робить його одним з найстаріших поселень Карпат. Етнічну своєрідність бойків визначала насамперед специфіка їхньої господарської діяльності – переважно землеробство, яке в принципі збереглося і до сьогодні в питанні освоєння невжитків землі. В найстарішій метричній книзі, яка зберігається у церкві "Покрови Божої Матері" на кінець 18 ст. початок 19 ст. найбільш поширеним прізвищем було Бойчук, тобто нащадок Бойка. В 50-х роках 20 століття складалася "Історія міст і сіл УРСР" тут під назвою Манява бачимо, що вона складалася з двох адміністративних одиниць – села Манява і селища Бойки. Цей адміністративний поділ був записаний зі слів старожилів, які оповідали, що "Скит Манявський" - монастир був заснований недалеко від селища Бойки. Назва поселення селища відноситься до князівських часів Київської русі, і тому можна говорити про часові рамки нашого послання в сучасному селі Манява. З усього сказаного вище можна зробити висновок, що поселення в селі Манява одне з найстаріших в Карпатах і історія його сягає в сиву давнину.
Манявський Скит біля села Манява
 
Навколо монастиря 1982 р. створено лісовий заказник загальнодержавного значення "Скит Манявський". Цінним у заказнику є невеликий масив (1 га) старого 300-річного насадження модрини польської. Висота окремих дерев сягає 35-40 м. Модринове насадження цінне як лісонасіннєва ділянка й одна з найдавніших пам'яток лісокультурної справи в Українських Карпатах.
Пішохідний маршрут на Манявський водоспад тривалістю 40 хв. і довжиною маршруту - 5 км (маркер: синя полоска на білому тлі). Маршрут починається у кінці села Манява, далі проходить грунтовою дорогою, у кількох місцях пересікаючи річку Манявку, пізніше - трохи вгору, майже до місцевої пам'ятки природи - Манявського водоспаду. Найкращий вид - знизу, куди можна спуститися стежиною. 
 
Манявська сільська рада вул. Незалежності, 26 +38 (03471) 6-81-00, 6-80-23
Амбулаторія вул. Т. Шевченка, 1 +38 (03471) 6-80-43
Рекомендуємо відвідати в Манява
Манявський водоспад

Манявський водоспад – справжнє диво, яке варте уваги кожного мандрівника...

Манявський скит

Найдавніший у Карпатах православний монастир Манявський скит стоїть відразу з...

Дерев'яна Покровська церква в Маняві

Багато з нас, хто чує назву "Манява", відразу асоціюють це селище з відомим М...

Музей бурого ведмедя

Ініціатор створення такого незвичайного музею в селі Манява став еколог Микол...

Манявський Блаженний Камінь

Знаходиться це диво в лісі, приблизно за кілометр від монастиря. Блаженний ка...

Крапельковий водоспад (Монастирсько-Бухтівецький водоспад)

Кра́пельковий водоспа́д — водоспад в Українських Карпатах (масив Ґорґани), в ...

Бухтівецький водоспад, Букове

Бухтівецький водоспад (Водоспад Бухтівець) - водоспад в Україн...

Які туристичні (пішохідні) маршрути проходять через/біля Манява?

Фотографії
Найбільший вибір готелей!
Відео